Псо́ві[1][2][3] або пся́чі (Canidae)— родина ссавців ряду хижих підряду псовидих, багато видів якої одомашнили. Тварини поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Представлена в Австралії динго, Canis familiaris dingo, підвидом, введеним людиною в доісторичні часи. Викопні рештки Canidae датуються олігоценом і міоценом. У першу чергу плотоїдні, але більш всеїдні, ніж багато хижаків, приймаючи як харчі безхребетних, рослинну їжу і падло. Родина містить ≈ 38 сучасних видів[4].
Коротка інформація Біологічна класифікація, Підродини, триби, роди ...
Зміни кількості видів в різних підродинах родини Canidae упродовж 40млн років
У фауні України псові (Canidae) представлені 5 видами — із триби псів (Canini): вовк (Canis lupus) і шакал (Canis aureus), а із триби лисиць (Vulpini): лисиця звичайна (Vulpes vulpes), лисиця корсак (Vulpes corsac) та інтродуцент єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides).
Родина об'єднує типових хижих, як правило, середніх за розміром. Довжина тіла від 50 см (дрібні лисиці) до 160 см (вовк). Тулуб подовжений. Голова витягнута, вуха стоячі. На передніх лапах по 5 пальців, на задніх— по 4; тільки у вовка строкатого на передніх лапах їх 4; у домашніх собак на задніх лапах іноді буває по 5 пальців. Кігті тупі. Хутро густе, зазвичай пухнасте. Хвіст довгий, пухнастий. Забарвлення шерсті різноманітне: однотонне, крапчасте, плямисте, іноді дуже яскраве.
У зв'язку з м'ясоїдним характером живлення, зубна система у псових різко вираженого різального типу: сильно розвинені хижі зуби й ікла. У більшості видів налічується 42 зуби; у куонів («червоних вовків») відсутні останні нижні кутні зуби і загальне число зубів— 40, а у кущового пса немає і задніх верхніх кутніх, так що у нього разом 38 зубів. А у лисиці великовухої в обох щелепах є по 4 кутніх зуба, і загальне число зубів досягає 48.
Представники родини псових поширені на всіх материках, за винятком Антарктиди і деяких океанічних островів. Мешкають в різноманітних ландшафтах; живуть і виводять потомство в норах або лігвах.
Ведуть поодинокий, сімейний або груповий спосіб життя; останній характерний для хижаків, що активно переслідують великих копитних тварин. Більшість видів м'ясоїдні, але нерідко харчуються падлом, комахами, рослинною їжею. Діяльні цілий рік, за винятком єнота уссурійського, який на зиму впадає у сплячку.
В більшості випадків моногамні, розмножуються 1 раз на рік, приносячи найчастіше 3–4 сліпих дитинчат, деякі до 13–16.
Родина псових поділяється на підродину псових (Caninae), дві вимерлі підродини †Hesperocyoninae і †Borophaginae, а також рід †Prohesperocyon із невстановленої підродини.
У складі родини розрізняють 13 сучасних родів і 38 сучасних видів, які поділяють на дві триби: лисиць (Vulpini) та псів (Canini) а також рід Urocyon, що є базальним до решти. У поданому нижче переліку цифрами вказано кількість сучасних (не вимерлих) видів. У галереї вміщено по одному зображенню кожного роду.
Як правило, очікується, що зміни клімату грають переважну роль в еволюції біорізноманіття. Замість цього, конкуренція між різними видами хижаків виявилася більш важливою для псових Північної Америки. Родина псових виникла в Північній Америці близько 40 мільйонів років тому і досягла максимального різноманітності близько 22 млн років тому, коли понад 30 видів населяли континент. Сьогодні тільки 9 видів родини псових живуть у Північній Америці. Вони поступово збільшувалися в розмірі тіла і спеціалізувалися у становленні великих хижаків. Деякі з них перевищили 30 кг і були одними з найбільших хижаків на північноамериканському континенті. Хоча кілька великих м'ясоїдних сьогодні стикаються з більш високим ризиком вимирання, ніж дрібні види, автори дослідження не виявили жодних доказів аналогічної схеми для древніх видів собачих. Еволюційний успіх м'ясоїдних тварин неминуче пов'язане з їх здатністю отримати їжу. Це говорить про те, що представники родини котових, мабуть, були більш ефективними хижаками, ніж більшість з вимерлих видів в родині псові[5].
Скільський, І., Смірнов, Н., & Мелещук, Л.Всеукраїнська конференція «Сучасний музей. Наукова й експозиційна діяльність»: теріологічний аспект// Праці Теріологічної Школи.—2010.— Вип. 10.— С. 170–172.
Hayes, F.G. (2000). The Brooksville 2 local fauna (Arikareean, latest Oligocene) Hernando County, Florida. Bulletin of the Florida Museum of Natural History. 43 (1): 1—47.
Вікісховище: Canidae
.jpg)
.jpg)
.jpg)
