Танзанія— східноафриканська країна, що лежить на сході континенту . Загальна площа країни 947300км² (31-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 885800км², а на поверхню внутрішніх вод— 61500км²[1]. Площа країни у 1,5 раза більша за площу України.
Коротка інформація Географія Танзанії, Континент ...
Офіційна назва— Об'єднана Республіка Танзанія, Танзанія (суах.Jamhuri ya Muungano wa Tanzania)[2]. Назва країни походить від комбінації назв двох держав, що утворили її 1964 року, Танганьїки і Занзібару з додаванням постфіксу на означення країни -ія[3]. Танганьїка бере свою назву від однойменного озера в цьому регіоні, яке вперше відвідав 1858 року Річард Френсіс Бертон[3]. Він вивів назву від tou tanganyka— приєднуватися, інтерпретувавши це як місце, де зливаються води. Однак 1871 року інший британській мандрівник, Генрі Мортон Стенлі пояснив, що топонім має інше походження, від «тонга»— острів і «гіка»— рівнина[3]. Для сучасних дослідників обидві теорії залишаються сумнівними. Султанант Занзібар отримав свою назву від однойменного міста, який араби прозвали Зенгібар (Зенджібар), де «зендж» (араб.زنكي)— назва місцевого народу, яка перекладається як чорні, а «бар» (араб.برر) означає берег, тобто «Берег чорношкірих»[3]. Колишня назва— Об'єднана Республіка Танганьїка і Занзибар[2].
Карта Танзанії від ООН (англ.)Порівняння розмірів території Танзанії та США
Танзанія— східноафриканська країна, що межує з вісьмома іншими країнами: на півночі— з Угандою (спільний кордон— 391 км) і Кенією (775 км), на заході— з Бурунді (589 км), Руандою (222 км), ДР Конго (479 км), на півдні— з Мозамбіком (840 км), Малаві (512 км) і Замбією (353 км). Загальна довжина державного кордону— 4161 км[1]. Танзанія на сході омивається водами Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1424км.
Країна розташована на Східно-Африканському плоскогір'ї (висоти понад 1000м). Середні висоти— 1018м; найнижча точка— рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка— гора Кіліманджаро (5895 м), найвища гора континенту.
Територія Танзанії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку— тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, увесь рік температура повітря близько +26°C. , зимовий період не набагато прохолодніший за літній[9]. У літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити тропічні циклони, вдалині від моря взимку відзначається сухий сезон[9]. На півночі два сезони дощів (березень—травень та вересень—листопад)— на півдні один (листопад—квітень).
Річки сходу країни належать басейну Індійського океану; на заході річки несуть свої води до безстічних областей озер Танганьїка, Руква; на півночі річки впадають до озера Вікторія, що належить до басейну Середземного моря Атлантичного океану. Головні річки країни— Понгані, Руфіджі, Рувума і Вамі. Річкова мережа розвиненіша на сході, куди течуть більш повноводні річки, що впадають в Індійський океан. У внутрішніх областях річкова мережа рідше. На Центральному плоскогір'ї багато річок пересихають в сухий сезон. На плато Масаї постійних річок майже немає.
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді на центральному плато в сезон дощів; посухи; помірний вулканізм, вулкан Ол-Доньо-Ленгаї (2962 м) спокійно періодично вивергає потоки лави впродовж багатьох років[1].
У фізико-географічному відношенні територію Танзанії можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
Смуга прибережної низовини місцями, особливо в гирлах річок, заболочена. Тут поширені мангрові чагарники, розвинені родючі ґрунти. Клімат екваторіально-мусонний, жаркий, сезонно вологий. Такий же клімат на островах Занзібар і Пемба, де випадає багато опадів, ґрунти родючі й інтенсивно обробляються. Океанський берег материкової частини Танзанії порізаний досить слабо. Для стоянки морських суден придатні лише гавані Дар-ес-Салама, Тангі, Лінді та деякі інші.
Плато. Більш низька і більш посушлива частина плато займає всю південну Танзанію. Ґрунти тут більш легкого складу, схильні до ерозії і швидко виснажуються. Осадів випадає мало, водиться муха цеце. На мові народу суахілі цю безплідну і малонаселену місцевість називають суах.«ньїка». Центральна і північна частини плато підіймаються до висот 1200—1500м. Місцями там випадає помірна кількість опадів, поширені родючі ґрунти. Широко розвинене землеробство. Плато в меридіональному напрямі перетинається Східно-Африканською рифтовою зоною, що утворилася внаслідок значного занурення земної кори вздовж паралельних розломів. На півдні до цієї зони приурочена улоговина озера Ньяса, рівень якого вище на 475м від рівня моря. У західному розломі розташоване озеро Танганьїка, а звивиста східна гілка розлому перетинає центральну Танзанію. Озера Ньяса, Танганьїка і Вікторія (що займає неглибоку западину на півночі плато) мають важливе транспортне значення. На північному сході розташовані плато Серенгеті і Масаї (Степ Масаї), а також Кратерне нагір'я (кратери Нгоронгоро і Ела-Найробі).
Гори. У найвищих районах Танзанії лежать відособлені вулканічні гори, невеликі гірські масиви і хребти. На півночі це вулкани Меру (4567м) і Кіліманджаро з піками Кібо (5895 м) і Мавензі (5355 м). На північному сході це гори Паре та Усамбара. Східний край Центрального плоскогір'я зайнятий горами Нгуу, Нгуру, Укагуру, Улугуру (висотою до 2653 м), Рубего й Удзунгва, які разом з горами Паре та Усамбара входять до Східної гірської дуги. На півдні виділяються гори Лівінгстона (Кіпенгере), що протяглися вздовж північно-східного узбережжя озера Ньяса, та гори Мбея (висотою до 2826м, гора Мбея) на північ від цього озера. Загалом гори отримують більше опадів в порівнянні з іншими районами країни і відрізняються більш родючими ґрунтами. Середні частини схилів гір Кіліманджаро придатні для землеробства.
(англ.)Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography.— Andromeda, 2002.— 288с.— ISBN 1871869587.
Російською
(рос.)Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища.— М.: Мысль, 1987.— 326с.— (Природа мира)
(рос.)Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.]/ под. ред. Е. С. Рубинштейна.— Л.: Гидрометиздат, 1954.— Т.3. Климаты земного шара.— 320с.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида.— 4-е, перераб.— М.: Просвещение, 1986.— 269с.
(рос.)Географический энциклопедический словарь: географические названия/ под. ред. А. Ф. Трёшникова.— 2-е изд., доп.— М.: Советская энциклопедия, 1989.— 585с.— ISBN 5-85270-057-6.
(рос.)Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь.— М.: АСТ, 2005.
(рос.)Танзания // Страны Африки. Политико-экономический справочник/ ред. В. Солодовников, В. Румянцев.— М.: Издательство политической литературы, 1969.— 318с.
. Загальна площа країни 947 300 км² (31-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 885 800 км², а на поверхню внутрішніх вод — 61 500 км²[1]. Площа країни у 1,5 раза більша за площу України. 
