Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Полтавська єпархія[2] — єпархія Православної церкви України на території Полтавської області. Від липня 1992 року діяла як Харківсько-Полтавська. У якості окремої єпархії заснована 1993 року.
 | ||||
| Свято-Успенський кафедральний собор | ||||
|
Основні дані | ||||
| Церква | Православна церква України | |||
|---|---|---|---|---|
| Заснована | 1992 | |||
| Юрисдикція | Полтавська область | |||
| Єпархіальний центр | Полтава | |||
| Кафедральний собор | Свято-Успенський кафедральний собор | |||
| Парафій | 240 [1] на 1 січня 2021 р. | |||
| Монастирів | 1 | |||
| Сайт | www.cerkva.pl.ua | |||
|
Правлячий архієрей | ||||
|
Полтавський і Кременчуцький | ||||
Сучасні полтавські землі з самого початку хрещення Русі рівноапостольним князем Володимиром підпорядковувалися архиєрейській кафедрі у Переяславі. До кінця XVIII парафії Полтавщини були у підпорядкуванні київських митрополитів, входили до складу Чернігівської, Смоленської, Переяславсько-Бориспільської, Словянсько-Херсонської єпархіальних кафедр, що пов'язано із історичними змінами.
17 грудня 1803 року указом Синоду створюється самостійна Полтавська єпархія. У травні 1917 року у м. Полтаві відбувся Єпархіальний Собор духовенства Полтавської єпархії, який прийняв постанову про українізацію Церкви та встановлення традиційного церковного устрою в Україні. Полтавський владика Парфеній (Левицький) не став першим архипастирем незалежної Української Автокефальної Церкви, відмовився прийняти запропонований йому сан митрополита. 1941 року, з початком німецько-фашистської окупації, розпочинається масове відкриття закритих раніше храмів, відновлюється церковна ієрархія. У цей час створюються Умансько-Полтавська єпархія на чолі з єпископом Ігорем (Губою) та Лубенська, очолена єпископом Сильвестром (Гаєвським). До УАПЦ приєднується митрополит Харківський і Полтавський Феофіл (Булдовський).
Вже у 1943 році на Полтавщині, без Лубенщини, було 150 парафій УАПЦ. Під тиском радянської влади у 1943 році на Полтавщині залишилися лише парафії Російської Православної Церкви, а в 1985 році на території області лишилися тільки 52 діючі парафії Московського Патріархату. Коли УАПЦ відновлює свою присутність в Україні, то відновлюються парафії УАПЦ і на Полтавщині — Свято-Покровська та Свято-Успенська в Полтаві, Свято-Миколаївська в Кременчуці — з'явилися в 1989 році, але реєстрація їх органами влади відбулася лише 1991 року.
Полтавська єпархія УПЦ Київського Патріархату з липня 1992 діяла як Харківсько-Полтавська, очолювана єпископом Романом (Попенком), а з липня 1993 року, у зв'язку із збільшенням кількості парафій УПЦ Київського Патріархату на Полтавщині, відокремилася від Харківської у самостійну єпархію.
Із 15 листопада 2006 року єпархію очолює Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк). Під загальною зміною які спричинив Томос виданий патріархом Варфоломієм УПЦ КП в місті Полтава припинила свою діяльність, як неканонічна група і трансформувалася у ПЦУ. Майже всі громади УПЦ КП пройшли перереєстрацію.
Єпархія на 01.01.2021 р. налічує понад 240 парафій. Звичайно є парафії, де служби проводяться рідко за відсутності приміщення, або священника, деякі священники обслуговують по 2-3-4 парафії.
Існують православні братства та сестринства. З 2004 року розвивається молодіжна робота, створено Полтавське молодіжне православне братство. При парафіях діють 22 недільні школи.
26 листопада 2008 року прийнято рішення Священного Синоду про відкриття монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в с. Горбанівка Полтавського району.
З 15 грудня 2018 належить до Православної Церкви України.
 | Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
