Рашівка
село в Полтавській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ра́шівка — село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 2023 осіб. Входить до складу Лютенської сільської громади.
село Рашівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Миргородський район | ||
Тер. громада | Лютенська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA53060210090093734 | ||
Облікова картка | Рашівка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1524 | ||
Населення | 2023 | ||
Площа | 10,693 км² | ||
Густота населення | 189,19 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 37343 | ||
Телефонний код | +380 5354 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°13′28″ пн. ш. 33°52′52″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
115 м | ||
Водойми | р. Псел, Рашівка, оз. Турчине | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 37343, с. Рашівка, вул. Миру, 50 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Після ліквідації Гадяцького району у липні 2020 року увійшло до Миргородського району.[1]
Географія
Село Рашівка знаходиться на правому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Рашівка вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Саранчова Долина, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Лисівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Історія
У XVII-XVIII століттях містечко було центром Рашівської сотні Гадяцького полку.
У XIX — першій чверті XX століття містечко було центром Рашівської волості.
За даними на 1859 рік у власницькому, казеному та козацькому містечку Гадяцького повіту Полтавської губернії мешкало 5279 осіб (1997 чоловічої статі та 2282 — жіночої), налічувалось 497 дворових господарств, існували 2 православні церкви та 3 заводи, відбувалось 2 ярмарки на рік та базари[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках. Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 304 жителі села[3].
До 2020 року орган місцевого самоврядування — Рашівська сільська рада.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1947 | 96.24% |
російська | 56 | 2.77% |
вірменська | 10 | 0.49% |
білоруська | 2 | 0.10% |
румунська | 6 | 0.30% |
інші/не вказали | 2 | 0.10% |
Усього | 2023 | 100% |
Пам'ятки
В центрі села розташована Аптека-музей, в експозиції якого подано понад сотню експонатів, які розповідають про історію розвитку аптекарської справи в селі[5].
Комплекс будівель земської лікарні, збудованої в 1901 році[6].
В сільській бібліотеці постійно діє виставка фотографа-документаліста Миколи Галушки (1939-1987)[7]
Відомі особи
- Василик Людмила Миколаївна — українська поетеса.
- Галушка Микола Федорович — український фотограф, художник плакатної графіки.
- Залозний Петро Федорович — український мовознавець, педагог, письменник.
- Кириєнко Юрій Володимирович (1982—2014) — сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Кириченко Іван Тимофійович — міністр зв'язку Української РСР, генерал-лейтенант військ зв'язку.
- Кириченко Віта Іванівна (28 січня 1991 ) — автор герба села Рашівка .
- Кириченко Семен Трифонович — перший радянський консул у Львові.
- Кириченко Федір Трифонович — поет та літературознавець.
- Кобізька Наталія Олександрівна — українська актриса театру і кіно.
- Малахута Микола Данилович (1939) — український поет, прозаїк, публіцист.
- Пошивайло Федір Іванович (1885 - 12. 06. 1950, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, США) - педагог, літератор
- Васи́ль Ониси́мович Хму́рий (8 лютого 1896 — 27 січня 1940) — український журналіст, мистецтвознавець і театральний критик. Справжнє прізвище — Бутенко.
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.