Пес

Пес^[1], або собака^[2] (Canis) — рід ссавців родини псових (Canidae), який об'єднує звірів з добре розвиненими довгими кінцівками, пристосованими до швидкого бігу (кігті невтяжні). Вони переслідують здобич, часто утворюють сім'ї та зграї. Цей рід включає вовків, шакала, койота, а також свійського пса.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Собака (значення).

Пес Період існування: 5.332–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N міоцен — сучасність
Зліва направо Canis lupus, Canis latrans, Canis aureus, Canis simensis
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Псові (Canidae)
Підродина:	Caninae
Триба:	Canini
Підтриба:	Canina
Рід:	Пес (Canis) Linnaeus, 1758
Види
Шакал звичайний (Canis aureus) Койот (Canis latrans) Canis lupaster Вовк звичайний (Canis lupus) Пес свійський (Canis lupus familiaris або Canis familiaris) Вовк східний (Canis lupus lycaon або Canis lycaon) Вовк рудий (Canis rufus) Вовк ефіопський (Canis simensis) †Canis antonii † Canis borjgali † Canis chihliensis † Canis edwardii † Canis etruscus † Canis mosbachensis † Canis palmidens † Canis variabilis † Canis africanus † Canis antonii † Canis falconeri
Вікісховище: Canis

Назва

Canis — латинська назва тварини^[3]. Пес — від др. й псл. пьсъ; загальноприйнятої етимології не має, здебільшого зіставляється з лат. pecus — «худоба, свійська тварина» й давньоіндійським pecu чи pasu — «худоба», й авестійською pasu — «худоба»^[4]. Собака — від др. собака; загальноприйнятої етимології не має, виводиться з іранських мов (перською sabah — «собака», авестійською спака — «собачий», спа — «собака»)^[5].

Види роду Canis

Докладніше: Список видів і підвидів роду Canis

Типовий вид роду Canis — пес свійський (Canis familiaris L.), з назвою якого пов'язана і назва всієї родини — псові (Canidae).

HB = Head and body length = довжина тіла (см), T = Tail length = довжина хвоста (см), SH = Shoulder height = висота в плечах (см), W = Weight = вага (кг)

	Шакал звичайний Canis aureus		HB 60—106, T 20—30, SH 38—50, W 7—15
	Вовк африканський Canis lupaster		HB 64—94, T 20, SH 40, W 7–15
	Койот Canis latrans		HB 75—100, T 30—40, SH 45—53, W 8—22
	Вовк звичайний Canis lupus		HB 100—160, T 35—56, SH 66—81, W 16—70
	Вовк східний Canis lycaon		W 24—30
	Вовк рудий Canis rufus		HB 100—130, T 30—42, SH 66—79, W 20—40
	Вовк ефіопський Canis simensis		HB 84—101, T 27—40, SH 53—62, W 11—19

Canis + Cuon	Canis rufus (вовк рудий)     Canis latrans (койот)       Canis lupus (вовк)       Canis lupaster (вовк африканський)       Canis simensis (вовк ефіопський)       Canis aureus (шакал звичайний)       Cuon alpinus (дхол)

Раніше до роду Canis відносили також види:

	Vulpes vulpes	Лисиця звичайна
	Vulpes corsac	Корсак/Лис степовий
	Alopex lagopus	Песець
	Nyctereutes procyonoides	Єнот уссурійський
	Aenocyon dirus	† Вовк жахливий
	Lupulella adusta	Шакал смугастий
	Lupulella mesomelas	Шакал чепрачний

Рід Canis в Україні

Пси представлені у фауні України такими видами:

• Вовк звичайний (Canis lupus)
  • Пес свійський (Canis lupus familiaris).
• Шакал звичайний (Canis aureus)

Аборигенним видом роду в Україні є вовк, стан популяцій якого суттєво залежить від ставлення до нього людей. Наразі степовий підвид вовка зник і на його місце вселився шакал.

Шакал з'явився в межах території України близько 1998 року і до 2005 року сформував стійкі популяції в межах усіх приморських областей, але найбільш стабільні — на Одещині в заплавах Дунаю і Дністра. Відомі знахідки також в Криму, на Миколаївщині, Донеччині й Луганщині.

Пес свійський — один з найчисельніших видів ссавців в Україні загалом (після людей, пацюків і сільськогосподарських ссавців разом узятих). У багатьох місцях пси формують стабільні групи здичавілих тварин (слід розрізняти свійських, бродячих і здичавілих псів). Нерідко пса свійського розглядають як одомашнену форму вовка (тобто як той самий вид). Відомі гібриди між здичавілими псами і вовками.

Див. також

• Синоніми у зоологічній систематиці в українській мові
• безпритульні пси
• вовк тибетський
• шакал

Примітки

1. Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
2. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 244.
3. Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — № 23. — С. 157.
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 359. — ISBN 966-00-0590-3.
5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 339. — ISBN 966-00-0785-X.

Посилання

• Список ссавців України та суміжних країн [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Великі хижі ссавці України та прилеглих країн / За ред. І. В. Загороднюка. — Київ, 2001. — 72 c. — (Novitates Theriologicae, pars 4) [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Castelló, J. R. Canids of the world. — Princeton University Press, 2018. — 336 с. — ISBN 978-0-691-18372-5. (англ.)