Паскуаліно де Сантіс

Паскуалі́но де Са́нтіс (італ. Pasqualino De Santis; нар. 24 квітня 1927, Фонді, Італія — пом.23 липня 1996, Львів, Україна) — італійський кінооператор; молодший брат кінорежисера Джузеппе де Сантіса. Один з найвидатніших кінооператорів італійського кіно^[1].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Де Сантіс.

Паскуаліно де Сантіс
італ. Pasqualino De Santis
Дата народження	24 квітня 1927(1927-04-24)
Місце народження	Фонді, Провінція Латина, Лаціо, Італія
Дата смерті	23 липня 1996(1996-07-23) (69 років)
Місце смерті	Львів, Україна
Громадянство	Італія
Професія	оператор
Alma mater	CSC
Роки активності	1950 — 1996
IMDb	ID 0005681
Нагороди та премії
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Оскар (1968), BAFTA (1971), Давид ді Донателло (1981, 1984)

Біографія

Паскуаліно де Сантіс народився 24 квітня 1927 року в місті Фонді, регіон Лаціо, Італія. У 1945—1948 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі в Римі. З 1950 року працював над кількома фільмами брата як асистент оператора. Був асистентом та учнем оператора Дж. ді Венанцо. З 1967 року працював самостійно. Популярність де Сантісу приніс фільм Франко Дзефіреллі «Ромео і Джульєтта» (1968, Велика Британія), за роботу над яким він отримав «Оскар» як найкращий оператор.

З 1965 року Паскуаліно де Сантіс працював над усіма фільмами Франческо Розі, співпрацював з Вітторіо де Сіка, Етторе Сколою; знімав фільми Лукіно Вісконті — «Загибель богів» (1969, з Армандо Наннуцці), «Смерть у Венеції» (1971), «Сімейний портрет в інтер'єрі» (1974), «Невинний» (1976); Робера Брессона — «Ланселот Озерний» (1974, Франція), «Гроші» (1983, Франція, з Еммануелем Машуелем) та інших іменитих кінорежисерів як в Італії, так і за кордоном.

Паскуаліно де Сантіс раптово помер від інфаркту міокарду у Львові, під час зйомок фільму Франческо Розі «Перемир'я» (за автобіографічною книгою Прімо Леві).

Фільмографія (вибіркова)

Рік	Назва	Оригінальна назва	Режисер	Примітки
1965	Момент істини	Il Momento della verità	Франческо Розі
1967	Жила собі…	C'era una volta…	Франческо Розі
1967	Маскарад	Masquerade	Джозеф Манкевич
1968	Ромео і Джульєтта	Romeo and Juliet	Франко Дзефіреллі
1968	Коханці	Amanti	Вітторіо де Сіка
1969	Не знаючи нічого про неї	Senza sapere niente di lei	Луїджі Коменчіні
1969	Загибель богів	La Caduta degli dei	Лукіно Вісконті	з Армандо Наннуцці
1969	Фелліні: Нотатки директора	Block-notes di un regista	Федеріко Фелліні	телевізійний
1970	Люди проти	Uomini contro	Франческо Розі
1971	Смерть у Венеції	Morte a Venezia	Лукіно Вісконті
1971	Історія кохання і кинджала	Er Piu: storia d'amore e di coltello	Серджо Корбуччі
1972	Чорний Турин	Torino nera	Карло Ліццані
1972	Вбивство Троцького	The Assassination of Trotsky	Джозеф Лоузі
1972	Справа Маттеї	Il Caso Mattei	Франческо Розі
1973	Лакі Лучано	Lucky Luciano	Франческо Розі
1974	Ланселот Озерний	Lancelot du Lac	Робер Брессон
1974	Сімейний портрет в інтер'єрі	Gruppo di famiglia in un interno	Лукіно Вісконті
1976	Ясновельможні трупи	Cadaveri eccellenti	Франческо Розі
1976	Невинний	L'Innocente	Лукіно Вісконті
1977	Незвичайний день	Una Giornata particolare	Етторе Скола
1977	Ймовірно, Диявол	Le Diable probablement	Робер Брессон
1979	Христос зупинився в Эболи	Cristo si è fermato a Eboli	Франческо Розі
1980	Тераса	La Terrazza	Етторе Скола
1981	Три брати	Tre fratelli	Франческо Розі
1982	Марко Поло	Marco Polo	Джуліано Монтальдо
1983	Гроші	L'Argent	Робер Брессон	з Еммануелем Машуелем
1984	Кармен	Carmen	Франческо Розі
1984	Незбагненний	Misunderstood	Джеррі Шатцберг
1985	Гарем	Harem	Артур Жоффе
1987	Хроніка оголошеної смерті	Cronaca di una morte annunciata	Франческо Розі
1990	Забути Палермо	Dimenticare Palermo	Франческо Розі
1992	Неаполітанський щоденник	Diario napoletano	Франческо Розі
1997	Перемир'я	La Tregua	Франческо Розі	з Марко Понтекорво

Визнання та нагороди

У 1995 році Паскуаліно де Сантіса нагороджено Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою» (командор)^[2].

Нагороди і номінації Паскуаліно де Сантіса^[3]

Рік	Категорія	Номінант	Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1968	Найкращий оператор	Жила собі…	Номінація
1969		Ромео і Джульєтта	Перемога
1970		Загибель богів (з Армандо Наннуцці)	Номінація
1972		Смерть у Венеції	Перемога
1974		Лакі Лучано	Номінація
1975		Сімейний портрет в інтер'єрі	Перемога
1981		Три брати	Перемога
1987		Хроніка оголошеної смерті	Номінація
1988		Перемир'я (з Марко Понтекорво)	Номінація
Премія «Оскар»
1969	Найкраща операторська робота	Ромео і Джульєтта	Перемога
Премія BAFTA
1972	Найкращий оператор	Смерть у Венеції	Перемога
Премія «Давид ді Донателло»
1981	Найкращий оператор	Три брати	Перемога
1985		Кармен	Перемога
1990		Забути Палермо	Номінація
Премія «Сезар»
1985	Найкраща операторська робота	Кармен	Номінація
1986		Гарем	Номінація
Золотий глобус (Італія)
1997	Найкращий оператор	Перемир'я (з Марко Понтекорво)	Перемога

Джерела

• Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 117.(рос.)

Примітки

1. Кіно. Енциклопедичний словник, 1987.
2. http://www.quirinale.it/elementi/DettaglioOnorificenze.aspx?decorato=119699
3. Нагороди на номінації Паскуаліно де Сантіса на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Паскуаліно де Сантіс в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)