Пархомівка (Богодухівський район)
село в Краснокутському районі Харківської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пархо́мівка — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області.
| село Пархомівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Тер. громада | Краснокутська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020090370061276 |
| Облікова картка | Пархомівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1688 |
| Населення | 3679 |
| Площа | 10,716 км² |
| Густота населення | 343,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62015 |
| Телефонний код | +380 5756 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°7′11″ пн. ш. 34°59′58″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
122 м |
| Водойми | р. Котельва |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62002, Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Миру, 127 |
| Карта | |
  Пархомівка | |
 Пархомівка | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Населення села — 3 679 осіб.
До 2020 орган місцевого самоврядування — Пархомівська сільська рада.
Село Пархомівка знаходиться на березі річки Котельва, недалеко від її витоків. Село витягнуто вздовж річки на 8 км. Нижче за течією примикає село Сидоряче (Котелевський район). На річці кілька загат. До села вела вузькоколійна залізниця Губарівка-Пархомівка. Демонтована в 2003 році.
Давні часи
1688 р. Вперше у документах Пархомівка згадується в як хутір Охтирського слобідського краю, який разом з орними землями і сіножатями належав охтирському полковнику, власнику великих маєтностей і жорстокому кріпосникові І.Перехрестову..
1704 р. 8 травня за «провинності» перед царем Івана Перехрестова зняли з посади, селян перевели до розряду державних. Пархомівка була великим селом, де проживало 1782 людини.
1769 р. імператриця Катерина II подарувала Пархомівку генерал-поручнику Охтирського полку графу Івану Подгорічані. Граф збудував собі будинок в стилі італійського палаццо. 1808 р. дружина В. Подгорічані нову цегляну церкву в стилі класицизму, за проектом П. А. Ярославського. На час будівництва нового храму в Пархомівці проживало 1236 чоловіків та 1145 жінок селян. Після смерті подружжя в 1812 р. Пархомівка дісталася далекому родичу графа — Івану Вукотичу.
Напередодні реформи 1861 р. Пархомівка була вже волосним центром, у ній проживало близько 3,5 тисяч чоловік. У селі існувала невеличка лікарня, діяли поштова станція, кілька крамничок, по неділях відбувався базар, раз на рік проводився ярмарок. Основним заняттям жителів було хліборобство і тваринництво.
1872 році Іван Герасимович Харитоненко, закуповує землі у Пархомівці та старий маєток графа Подгорічані. У цьому ж році він будує і цукровий завод.
1890 р. І. Г. Харитоненко повністю реконструює Пархомівський завод. Пархомівка на початку XX ст. стала великим селом, з числом жителів понад 3,5 тис.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Богодухівського повіту Харківської губернії мешкало 2209 осіб (1074 чоловіків та 1135 жінок), налічувалось 386 дворових господарств, існували православна церкви, поштова станція, винокурний, пивоварний, цегельний та селітряний заводи[1].
1868 р. працює приходська школа. Всі 3 класи навчалися разом.
1883 р. в селі працює 5-класна земська школа.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Пархомівської волості Богодухівського повіту Харківської губернії, мешкало 2811 осіб, налічувалось 520 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, поштова станція, постоялий двір, 5 лавок, бурякоцукровий і цегельний завод, відбувались базари й щорічний ярмарок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3743 осіб (1861 чоловічої статі та 1882 — жіночої), з яких 3741 — православної віри[3].
ХХ століття
1902 р. в Пархомівці спостерігались активні виступи селян.
1905—1907 роках у Пархомівці відбулося кілька виступів селян і робітників цукрового заводу.
Під час Визвольних змагань село кілька разів переходило з рук в руки.
Примусова колективізація господарств була завершена у 1932 році. Працювали 5 колгоспів.
Про організацію Голодомору в селі свідчить лист колгоспника Жорстоки Павла Івановича про занепад артілі «Червоний орач» внаслідок позапланових хлібозаготівель, датований груднем 1932 року, у якому, зокрема, зазначено, що при виконанні плану в артілі вирішили забрати підготовлений посівматеріал та фураж для підгодовування коней.[4]
З початком Німецько-радянської війни 975 жителів Пархомівки пішли до лав Червоної Армії
9 жовтня 1941 року нацистські війська двома колонами (по вулицях Іванова та Калініна) ввійшли до села.
В кінці серпня 1943 року Пархомівку зайняли радянські війська.
Значний вплив на розвиток економіки села має Пархомівський цукровий завод, що став одним з передових підприємств цукрової промисловості. В зв'язку з розширенням площі посіву і підвищення врожайності цукрових буряків у радгоспах і колгоспах, які постачають заводу сировину, було проведено перебудову підприємства, збільшено його потужність.
Наш час
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, село увійшло до складу Богодухівського району[6].
Сьогодні в Пархомівці діє ДП ДГ «Пархомівське», яке займається вирощуванням елітних сортів картоплі, вирощує зерно-бобові культури, розвиває галузі тваринництва.
СТОВ «Славутич», який утворився при розпаюванні колгоспу «Україна» є одним із найкращих сільськогосподарських підприємств Краснокутського району. Господарство займається посівом і вирощуванням цукрових буряків, зернобобових, технічних та кормових культур, розвиває всі галузі тваринництва. Господарство обробляє 1 630 га землі, а працюють у «Славутичі» 86 чоловік. Керує цим колективом Гончар В. М.
Значний внесок у економічний та соціально-культурний розвиток села завжди вносив і вносить наш Пархомівський цукровий завод. За останні роки збільшено виробничу потужність заводу. «Цукровик — Агро» дає роботу односельцям. Під час роботи заводу на ньому працює 470 робітників.
Всебічний розвиток господарств на території Пархомівки є джерелом зростання матеріального добробуту та культури її населення. В селі працюють декілька магазинів споживчої кооперації та 9 приватних крамниць.
Медицина
У Пархомівці є амбулаторія сімейної медицини, яка обслуговує всіх жителів сільської ради.
Релігія
В Пархомівці діють 2 релігійні громади:
- Православні християни
- Покровський храм — Українська православна церква (Московський патріархат)
- Євангельські християни
- Церква «Нове Життя» — Українська Церква Християн Віри Євангельської
Ці релігійні громади співпрацюють між собою на рівні їх всеукраїнських об'єднань в рамках Всеукраїнської Ради Церков[7]. На рівні помісних церков (парафій) та регіональних об'єднань (єпархій) взаємодія між цими громадами на даний час мінімальна.
Культура
Відома Пархомівка картинною галереєю, розташованою у старовинному будинку, який належав Подгорічані на початку ХХ століття.
Пархомівська картинна галерея — це один з відомих художніх музеїв України. Тим цікавішою є історія її виникнення зі звичайного шкільного музею. Зусиллями вчителя історії місцевої школи Афанасія Луньова та його учнів у 1960–1970-х роках почалось листування з художниками і картинними галереями багатьох країн. Подаровані дітям картини та інші твори мистецтва стали першокласною колекцією до кінця 1980-х років.
У картинній галереї понад 2000 картин, серед них є роботи Пабло Пікассо, Каміля Піссарро, Казимира Малевича, Василя Кандинського, Фердинанда Боля, Тараса Шевченка, Володимира Маяковського, Івана Айвазовського, Олександра Іванова, Іллі Рєпіна, Миколи Реріха, Ісаака Левітана, Івана Шишкіна[8].
- Садиба графа Подгоричані (1780-ті роки).
- Будинок, у якому жив Казимир Малевич у підлітковому віці.
- Малиш Іван Васильович (1923—2004) — український самодіяльний поет, самобутній художник та публіцист.
Покровська церква.
Купол Покровської церкви
Покровська церква. Центральний вхід
Вид з правого боку
Братська могила. Загальний вид
Пам'ятник
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
