Богодухівський повіт

Богодухівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Богодухів.

Богодухівський повіт
Герб повіту
Губернія	Харківська губернія
Центр	Богодухів
Створений	1780
Скасований	1923
Площа	2767,4 (1897)
Населення	159 806 осіб (1897)
Густота	57.7 осіб / верст²
Найбільші міста	Краснокутськ
Попередники	Богодухівське комісарство
Наступники	Богодухівська округа

Підпорядкування

• Утворений 1780 року за указом імператриці Катерини II від 25 квітня у складі новоствореної Харківської губернії шляхом перетворення Богодухівського комісарства.
• 1796 року за указом імператора Павла I від 12 грудня увійшов до складу поновленої Слобідсько-Української губернії.
• 1835 назву губернії змінено на Харківську.
• 1923 року за адміністративною реформою повіт ліквідовано з утворенням Богодухівської округи.

Історія

У 1918 році згідно з адміністративно-територіальним поділом Української Народної Республіки частково входив до Землі Полтавщина із земським центром у Полтаві.

Географія

У повіті протікають річки: Ворскла, Ворсклиця, Мерла та інші.

Ґрунти повіту чорноземні.

Населення

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 159 806 мешканців (80 126 чоловік та 79 680 — жінок)^[1].

Господарство

Заняття жителів — переважно хліборобство. У повіті багато сіють цукрових буряків, який йде на 4 існуючі цукрових заводи. Загальне виробництво цих заводів близько 3-х млн пудів, і на них працюють до 2000 чоловік. Крім цукрових заводів, в повіті знаходяться наступні фабрики й заводи: винокурних — 4 (сума виробництва 292086 відер), цегляних — 2, кахельних — 1, борошномельних — 5, загальна сума виробництва на всіх цих фабриках і заводах близько 4-х мільйонів рублів.

Землеробство

Ґрунти повіту чорноземні.

Транспортне сполучення

У повіті добрі шляхи сполучення, оскільки він перетинався Харківсько-Миколаївською залізницею. Це дає можливість швидкої відправки товарів у Харків, Київ і за кордон.

Адміністративний поділ

Станом на 1913 рік у повіті було 18 волостей^[2]:

• Богодухівська
• Великописарівська
• Вольнівська
• Добренська
• Колонтаївськая
• Костянтинівська
• Краснокутська
• Куп'єваська
• Лютівська
• Матвіївська
• Мурахівська
• Пархомівська
• Полково-Микитівська
• Рандавська
• Рублевська
• Сеннянська
• Тарасівська
• Хрущово-Микитівська волость
• повітове місто Богодухів із хуторами Безуглий, Харковичі, селищем за Сіннянським мостом.
• заштатне місто Краснокутськ із хуторами Оболоня, Олійників.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Примітки

1. Дані перепису 1897 року (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2011.
2. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913