Нік Нолті

Ніколас Кінґ (Нік) Нолті (англ. Nicholas King 'Nick' Nolte; нар. 8 лютого 1941(19410208), Омаха, США) — американський актор, триразовий номінант на премію «Оскар» (1992, 1999, 2012), номінант на премію «Еммі» (1977), лауреат премії «Золотий глобус» (1992). Лауреат премії Capri Legend Award 2018 року^[4] та кількох престижних премій критиків.^[5]

Нік Нолті
англ. Nick Nolte
Зображення
Ім'я при народженні	Ніколас Кінґ Нолті
Народився	8 лютого 1941(1941-02-08)[1][2][…] (83 роки) Омаха, Небраска, США
Громадянство	США
Діяльність	кіноактор, кінопродюсер, модель, телеактор, актор озвучування, баскетболіст, актор театру
Alma mater	Westside High Schoold, Omaha Benson High School Magnetd, коледж Пасадениd, Університет штату Аризона, Eastern Arizona Colleged, Phoenix Colleged і Акторська студія Стелли Адлерd
Роки діяльності	1973 — донині
У шлюбі з	Sheila Paged, Sharyn Haddadd, Rebecca Lingerd і Clytie Laned[3]
Діти	Brawley Nolted
Батьки	Franklin Arthur Nolted Helen Nolted
IMDb	nm0000560
Нагороди та премії
премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль — драма (1992) зірка на голлівудській Алеї слави (20 листопада 2017)
Нік Нолті у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нолті.

Найпомітніші фільми за участю Ніка Нолті — «Безодня» (1977), «48 годин» (1982), «Нью-Йоркські історії» (1989), «Мис страху» (1991), «Володар припливів» (1991), «Олія Лоренцо» (1992), «Тонка червона лінія» (1998), «Халк» (2003), «Готель «Руанда»» (2004), «Париже, я люблю тебе» (2006), «Мирний воїн» (2006), «Грім у тропіках» (2008) і «Воїн» (2011).

Біографія

Нік Нолті (уроджений Ніколас Кінг Нолті) народився 8 лютого 1941 року в Омасі, штат Небраска, у сім'ї Гелен Кінґ, власниці супермаркету, і її чоловіка Френкліна Артура Нолті, колишнього футболіста^[6]. Дідусь Ніка по батькові мав німецьке коріння^[7]. Разом із Ніком росла також старша сестра Ненсі, надалі вона працювала у Міжнародному комітеті Червоного Хреста.

Нолті закінчив Вестсайдську середню школу^[en] в Омасі, де грав у місцевій футбольній команді. Під час навчання в коледжі Пасадена Сіті^[en], який він закінчив 1965 року, Нолті працював у пивоварній компанії Falstaff Brewing Corporation^[en]. Пройшовши акторські курси в декількох академіях, Нолті працював у невеликих театрах.

Дебют Нолті у великому кіно відбувся 1973 року, з виходом на екрани пригодницького бойовика Джеймса Вільяма Гуерчіо^[en] «Хлопці в синій формі^[en]», де актор виконав епізодичну роль молодого хіпі. 1977 року Нолті номінувався на премії «Золотий глобус» та «Еммі» за роль Тома Йордаше у мінісеріалі «Багач, бідняк^[en]». Роль, яка прославила його на весь світ — сержант Джек Кейтс у трилері Волтера Гілла «48 годин» (1982), де його партнером був Едді Мерфі.

Актор став володарем «Золотого глобуса» 1992 року за перевтілення у невдаху Тома Вінга у мелодрамі Барбри Стрейзанд «Повелитель припливів»^[8]. За цю ж роль Нолті вперше номінувався на премію «Оскар», але на церемонії вручення програв Ентоні Гопкінсу^[9]. Пізніше Нолті ще двічі висувався на «Оскар»: 1998 року за роль Вейда Вайтхауса у драмі «Скорбота» і 2012 року за роль Педді Конлон у спортивній драмі «Воїн».

Приватне життя

Нік Нолті був одружений тричі: із Шейлі Пейдж (1966–1970), Шерін Гаддад (1978–1983) і з Ребекою Лінгер (1984–1994; є син Броулі). Крім того, Нолті мав стосунки з акторками Деброю Вінгер та Віккі Льюїс^[en][10]. 3 жовтня 2007 року цивільна дружина Нолті, Клайт Лейн, народила від нього доньку Софі Лейн Нолті^[11]. Актор і його сім'я живуть у місті Малібу, штат Каліфорнія.

Довгі роки Нолті мав алкогольну залежність, актора навіть заарештовували за водіння у стані сп'яніння^[12]. 2008 року Нолті заявив, що повністю вилікувався від цієї згубної звички^[13].

За власним визнанням Нолті любить спілкуватися з кришнаїтами^[14]. Особливо йому подобається брати участь у крішнаїтських співах і танцях^[14][15]. Нолті регулярно проводить у себе вдома крішнаїтські богослужіння та відвідує храми крішнаїтів у Каліфорнії^[14][15]. Нолті стверджує, що у 1960-і роки особисто зустрічався із засновником Міжнародного товариства свідомості Крішни Бгактіведантою Свамі Прабгупадом (1896–1977)^[16].

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1972	ф	Брудний маленький Біллі[en]	Dirty Little Billy	ватажок банди (немає у титрах)
1973	с	Грифф	Griff	Біллі Рендольф
1973	с	Гармата	Cannon	Рон Джонсон
1974	с	Вулиці Сан-Франциско	The Streets of San Francisco	капітан Алан Мелдер
1974	с	Швидка!	Emergency!	Фред
1974	с	Тома	Toma	Воллі
1974	тф	Зима вбиває	Winter Kill	Дейв Майклс
1974	тф	Хлопець з Каліфорнії	The California Kid	Базз Стеффорд
1974	тф	Смертний вирок	Death Sentence	Джон Гілі
1974—1975	с	Барнабі Джонс	Barnaby Jones	Марк Рейні/Пол Беррінгер
1975	ф	Повернення в округ Мейсон	Return to Macon County	Бо Голлінґер
1976	с	багач, бідняк	Rich Man, Poor Man	Том Йордаше
1977	ф	Безодня	The Deep	Девід Сандерс
1978	ф	Хто зупинить дощ?	Who'll Stop the Rain	Рей Гікс
1980	ф	Серцебиття	Heart Beat	Ніл Кессіді
1982	ф	Каннером Роу	Cannery Row	Док
1982	ф	48 годин	48 Hrs.	сержант Джек Кейтс
1983	ф	Під вогнем	Under Fire	Рассел Прайс
1984	ф	Ґрейс Квіґлі[en]	Grace Quigley	Сеймур Флінт
1984	ф	Вчителі	Teachers	Алекс Джурел
1986	ф	Без копійки в Беверлі Гіллз	Down and Out in Beverly Hills	Джеррі Баскін
1987	ф	Всі запобіжні заходи	Extreme Prejudice	Джек Бентін
1987	ф	Бур'яни	Weeds	Лі Амстеттер
1989	ф	Три втікача	Three Fugitives	Лукас
1989	ф	Прощання з королем	Farewell to the King	Лиройда
1989	ф	Нью-йоркські історії	New York Stories	Лайонел Добі
1990	ф	Кожний перемагає	Everybody Wins	Том О'Тул
1990	ф	Запитання та відповіді	Q & A	капітан Майкл Бреннан
1990	ф	Інші 48 годин	Another 48 Hrs.	Джек Кейтс
1991	ф	Мис страху	Cape Fear	Сем Боуден
1991	ф	Володар припливів	The Prince of Tides	Том Уінг
1992	ф	Олія Лоренцо	Lorenzo's Oil	червня Одоні
1994	ф	Я згоден на всі	I'll Do Anything	Метт Гоббс
1994	ф	Азартна гра	Blue Chips	Піт Белл
1994	ф	Я люблю неприємності	I Love Trouble	Пітер Брекетт
1995	ф	Джефферсон у Парижі	Jefferson in Paris	Томас Джефферсон
1996	ф	Скала Малголланд	Mulholland Falls	Макс Гувер
1996	ф	Мати Темрява	Mother Night	Говард Кемпбелл
1997	ф	Нічне чергування	Nightwatch	інспектор Томас Крей
1997	ф	На заході	Afterglow	Лаккі Менн
1997	ф	Поворот	U Turn	Джейк Маккенна
1998	ф	Скорбота	Affliction	Вейд Вайтгаус
1998	ф	Тонка червона лінія	The Thin Red Line	лейтенант-полковник Гордон Толл
1999	ф	Сніданок для чемпіонів	Breakfast of Champions	Гаррі Ле Сабрі
1999	ф	Симпатико	Simpatico	Вінсент Вебб
2000	ф	Золота чаша	The Golden Bowl	Адам Вервер
2000	ф	Тріксі	Trixie	сенатор Драммонд Евері
2002	ф	Розслідуючи секс	Investigating Sex	Фальдо
2002	ф	Гарний злодій	The Good Thief	Боб Монтагнет
2003	ф	Галк	Hulk	Девід Беннер/Поглинач
2004	ф	Прекрасна країна	The Beautiful Country	Стів
2004	ф	Прибирання	Clean	Альбрехт Гаузер
2004	ф	Готель «Руанда»	Hotel Rwanda	полковник Олівер
2005	ф	Невервос	Neverwas	Т. Л. Пірсон
2006	мф	Лісова братва	Over the Hedge	Вінсент; озвучування
2006	ф	Париже, я люблю тебе	Paris, je t'aime	Вінсент
2006	ф	Мирний воїн	Peaceful Warrior	Сократ
2006	ф	Кілька днів у вересні	Quelques jours en septembre	Елліотт
2008	ф	Таємниці Пітсбурга	The Mysteries of Pittsburgh	Джо Бехштейн
2008	ф	Спайдервік: Хроніки	The Spiderwick Chronicles	Мулгарат
2008	ф	Грім у тропіках	Tropic Thunder	Джон «Чотирилисник» Тейбек
2010	ф	Кішки проти собак: Помста Кітті Галор	Cats & Dogs: The Revenge of Kitty Galore	Бутч; озвучування
2010	ф	Загублена Аркадія	Arcadia lost	Бенерджі
2011	ф	Артур. Ідеальний мільйонер	Arthur	Берт Джонсон
2011	ф	Зоонаглядач	Zookeeper	горила Берні; озвучування
2011	ф	Воїн	Warrior	Педді Конлон
2011—2012	с	Удача	Luck	Волтер Сміт/Старець
2013	ф	Мисливці на гангстерів	The Gangster Squad	Білл Паркер
2013	ф	Паркер	Parker	Герлі
2013	ф	Нова спроба Кейт МакКолл	The Trials of Cate McCall	Bridges
2014	ф	Ной	Noah	Шамхазай; озвучування
2015	ф	Безглузда шістка	The Ridiculous 6	Френк Стокберн
2015	ф	Всю ніч в бігах	Run All Night	Едді
2015	ф	Прогулянка по лісах	A Walk in the Woods	Stephen Katz
2018	ф	Падре	The Padre	Немес
2018	ф	Мед у голові	Head Full of Honey	Амадей
2019	ф	Падіння Янгола	Angel Has Fallen	Клей Бенінґ
2019	с	Мандалорець	The Mandalorian	Уґнот Куїл (голос та зовнішність)
2020	с	Утрачений рай	Paradise Lost	суддя Форсайт
2020	ф		Last Words	Шекспір
2022	ф		Blackout	Етан Мак-Кой
2022	ф		Rittenhouse Square	Баррі
2023	с	Покерфейс	Poker Face	Артур Ліптін

Нагороди та номінації

• 2012 — номінація на премію «Оскар» за виконання другорядної ролі у фільмі «Воїн»
• 1999 — номінація на премію «Оскар» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Скорбота»
• 1992 — премія «Золотий глобус» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Володар припливів»
• 1992 — номінація на премію «Оскар» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Володар припливів»

Примітки

1. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
2. Eldridge A. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
3. https://www.wiki.ng/en/wiki/clytie-lane-biography-age-wiki-date-of-birth-height-husband-nick-noltes-wife-and-net-worth-498388
4. Capri, Hollywood
5. Nick Nolte - Awards
6. Nick Nolte Biography (1941?-) (англ.). FilmReference. Процитовано 2012-1-25.
7. Сьюзи Маккензи (1 марта 2003). To the brink and back (англ.). The Guardian. Процитовано 2012-1-25.
8. The 49th Annual Golden Globe Awards (1992) (англ.). Hollywood Foreign Press Association. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2012-1-25.
9. The 64th Academy Awards (1992) Nominees and Winners (англ.). The Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 2012-1-25.
10. Debra Winger and Nick Nolte (англ.). WhoDatedWho. Процитовано 2012-1-25.
11. Стивен М. Сильверман (9 октября 2007). Nick Nolte and His Girlfriend Welcome a Baby Girl (англ.). People. Процитовано 2012-1-25.
12. Nick Nolte Charged With DUI (англ.). CBSNews. Процитовано 2012-1-25.
13. Nick Nolte beats alcoholism with the help of Hare Krishna cult (англ.). Celebitchy. 2 мая 2008. Процитовано 2012-1-25.
14. Angela Dawson (1 квітня 2013). In the 'Company' of Nick Nolte. Examiner.com (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
15. Sheila Roberts (2013). Nick Nolte Talks THE COMPANY YOU KEEP, His Thoughts on the Weather Underground, and Taking LSD in the Desert. Collider.com (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
16. Amos Barshad (11 січня 2010). Nick Nolte on His Regrets, Avatar, the Oscars, Hunter Thompson, War, Socks, Mel Gibson — and More!. Vulture (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.

Посилання