Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Населення Словаччини. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,445 млн осіб (118-те місце у світі)[1]. Чисельність словаків стабілізувалась і незначно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,91 ‰ (195-те місце у світі), смертність — 9,74 ‰ (49-те місце у світі), природний приріст — 0,02 % (191-ше місце у світі) .
Населення Словаччини | |
---|---|
Чисельність | 5,445 млн осіб |
Густота | 112,8 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,04 ‰ |
Природний приріст | ▲0,02 % |
Народжуваність | 9,91 ‰ |
Фертильність | 1,39 дітей на 1 жінку |
Смертність | 9,74 ‰ |
Смертність немовлят | 5,27 ‰ |
• до 14 років | 15,14 % |
• 15–64 років | 70,51 % |
• старіші за 65 років | 14,35 % |
Середня тривалість життя | 76,88 року |
• чоловіків | 73,3 року |
• жінок | 80,71 року |
загалом | 0,94 чол./жін. |
при народженні | 1,07 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,9 чол./жін. |
після 65 років | 0,62 чол./жін. |
Нація | словаки |
Найбільший етнос | словаки |
Нацменшини | угорці, цигани, українці |
Офіційна | словацька |
Також у побуті | угорська, циганська, українська |
Народжуваність у Словаччині, станом на 2015 рік, дорівнює 9,91 ‰ (195-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,39 дитини на одну жінку (212-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,8 року (оцінка на 2010 рік)[1].
Смертність у Словаччині 2015 року становила 9,74 ‰ (49-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,02 % (191-ше місце у світі)[1].
Середній вік населення Словаччини становить 40,1 року (51-ше місце у світі): для чоловіків — 38,4, для жінок — 41,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,88 року (77-ме місце у світі), для чоловіків — 73,3 року, для жінок — 80,71 року[1].
Вікова структура населення Словаччини, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,7; коефіцієнт розлучуваності — 2,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,8 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,5 року (дані за 2014 рік)[3].
Густота населення країни 2015 року становила 112,8 особи/км² (98-ме місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, з трохи більшою густотою на заході, поряд з чеським кордоном і навколо столиці.
Словаччина високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 53,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,31 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Братислава (столиця) — 401,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,04 ‰ (76-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У країні мешкає 1,5 тис. осіб без громадянства[1].
Словаччина є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Головні етноси країни: словаки — 83,8 %, угорці — 7,8 %, цигани — 1,2 %, інші — 7,2 % населення (дані за 2021 рік).
2011 | 2021 | |||
---|---|---|---|---|
Етнос | Чисельність | % | Чисельність | % |
словаки | 4 352 775 | 80,7 | 4 567 547 | 83,8 |
угорці | 458 467 | 8,5 | 422 065 | 7,8 |
цигани (роми) | 105 738 | 2,0 | 67 179 | 1,2 |
русини | 33 482 | 0,6 | 23 746 | 0,4 |
чехи | 30 367 | 0,6 | 28 996 | 0,5 |
українці | 7 430 | 0,1 | 9 451 | 0,2 |
німці | 4 690 | 0,1 | 3 318 | 0,1 |
поляки | 3 084 | 0,1 | 3 771 | 0,1 |
росіяни | 1 997 | 0,0 | 3 245 | 0,1 |
болгари | 1 051 | 0,0 | 1 106 | 0,0 |
хорвати | 1 022 | 0,0 | 967 | 0,0 |
серби | 698 | 0,0 | 1 084 | 0,0 |
євреї | 631 | 0,0 | 596 | 0,0 |
інші | 9 852 | 0,2 | 20 641 | 0,4 |
не встановлено | 382 493 | 7,0 | 295 558 | 5,4 |
Разом | 5 397 036 | 100 | 5 449 270 | 100 |
Угорці є найбільшою національною меншиною Словаччини. Вони проживають компактно на півдні країни, та становлять більшість населення у двох районах. Чисельність угорців у Словаччині історично змінювалась так:
Округи з найвищою концентрацією угорського населення:
Чисельність українців у Словаччині історично змінювалася так:
Влада Словаччини розглядає етнічну групу русин окремо від представників української нації. Чисельність русинів у Словаччині історично змінювалась так:
Офіційна мова[8]: словацька — розмовляє 81,8 % населення країни. Інші поширені мови: угорська — 8,5 %, циганська — 1,8 %, русинська — 0,7 %, інші мови — 7,2 % (дані на 2021 рік). Словаччина, як член Ради Європи, 2 лютого 2001 року підписала і ратифікувала 5 вересня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2002 року). Регіональними мовами визнані: польська, русинська, циганська, болгарська, чеська, німецька, хорватська, угорська, українська[9].
Склад населення за рідною мовою згідно з переписами населення 2011 та 2021 років[5][10]:
2011 | 2021 | |||
---|---|---|---|---|
мова | Чисельність | % | Чисельність | % |
словацька | 4 240 453 | 78,6 | 4 456 102 | 81,8 |
угорська | 508 714 | 9,4 | 462 175 | 8,5 |
циганська (ромська) | 122 518 | 2,3 | 100 526 | 1,8 |
русинська | 55 469 | 1,0 | 38 679 | 0,7 |
чеська | 35 216 | 0,7 | 33 864 | 0,6 |
українська | 5 689 | 0,1 | 7 608 | 0,1 |
німецька | 5 186 | 0,1 | 3 959 | 0,1 |
польська | 3 119 | 0,1 | 3 821 | 0,1 |
хорватська | 1 234 | 0,0 | 923 | 0,0 |
їдиш | 460 | 0,0 | 273 | 0,0 |
болгарська | 132 | 0,0 | 907 | 0,0 |
інші | 13 585 | 0,3 | 28 069 | 0,6 |
не встановлено | 405 261 | 7,5 | 312 364 | 5,7 |
Релігії в Словаччині (2021 рік) | ||||
---|---|---|---|---|
Віросповідання: | Відсоток: | |||
католики | 55.8% | |||
лютерани | 5.3% | |||
греко-католики | 4.0% | |||
кальвіністи | 1.6% | |||
атеїсти | 23.8% |
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 55,8 %, лютеранство — 5,3 %, греко-католики — 4,0 %, не встановлено — 6,5 %, не сповідують жодної — 23,8 % (станом на 2021 рік).
Склад населення за приналежністю до релігії згідно з переписами населення 2011 та 2021 років[5][11]:
2011 | 2021 | |||
---|---|---|---|---|
Чисельність | % | Чисельність | % | |
римо-католики | 3 347 270 | 62,0 | 3 038 511 | 55,8 |
лютерани | 316 250 | 5,9 | 286 907 | 5,3 |
греко-католики | 206 871 | 3,8 | 218 235 | 4,0 |
кальвіністи | 98 797 | 1,8 | 85 271 | 1,6 |
православні | 49 133 | 0,9 | 50 677 | 0,9 |
Свідки Єгови | 17 222 | 0,3 | 16 416 | 0,3 |
інші | 23 340 | 0,5 | 103 314 | 1,8 |
атеїсти | 725 362 | 13,4 | 1 296 142 | 23,8 |
не встановлено | 571 437 | 10,6 | 353 797 | 6,5 |
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 4,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (103-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,32 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,1 % ВВП країни (62-ге місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,27 ‰ (175-те місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 4,58 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (172-ге місце у світі)[1].
Словаччина входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Кількість хворих на СНІД невідома, це 0,02 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (129-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (116-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,4 % (54-те місце у світі)[1]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,4 %, в сільській місцевості — 98,2 %, загалом по країні — 98,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 0,69 км³ на рік, або 126,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 47 % припадає на побутові, 51 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,3 %; частка осіб похилого віку — 19,5 %, або 5,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 12,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 4,4 %, верхній дециль — 26 % (станом на 2013 рік)[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,629 млн унікальних інтернет-користувачів (72-ге місце у світі), що становило 85 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,745 млн осіб (109-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4,2 %; промисловість і будівництво — 22,6 %; сфера послуг — 73,2 % (2015)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,6 % працездатного населення, 2014 року — 12,3 % (121-ше місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,7 %, серед юнаків — 29,5 %, серед дівчат — 30,1 % (21-ше місце у світі)[1].
Перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну, що прямує до Західної Європи; значний виробник синтетичних наркотиків на регіональні ринки; країна-споживач екстазі[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Словаччини докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[12][13].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.