Мухаммед Рафі

Мохаммед Рафі (пенджаб. ਮੁਹੰਮਦ ਰਫ਼ੀ ʊ [m] ( прослухати), гінді मोहम्मद रफ़ी, англ. Mohammed, Mohammad або Mohd. Rafi; 1 травня 1919, Котла Султан Сінгх ^[en], провінція Пенджаб, Британська Індія — 31 липня 1980, Бомбей, Махараштра, Індія) — відомий індійський співак пенджабського походження, один з «золотих голосів» чоловічого закадрового виконання індійського кіно (поряд з Манна Деєм, Мукешем і Кішором Кумаром), записав за свою кар'єру майже 5000 вокальних партій і удостоєний ряду кінематографічних премій (зокрема, 6 призів Filmfare Award за найкращий чоловічий закадровий вокал — в 1961, 1962, 1965, 1967, 1969 і 1978 роках), а також кількох державних нагород, включаючи Падма Шрі (1967).

Мухаммед Рафі
пенджаб. محمد رفیع
Народився	24 грудня 1924(1924-12-24)[1][2] Kotla Sultan Singhd, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія
Помер	31 липня 1980(1980-07-31)[2][1] (55 років) Мумбаї, Індія ·інфаркт міокарда
Країна	Британська Індія  Індія  Домініон Індія
Діяльність	співак, музикант, композитор, кіноактор, singer
Знання мов	урду, телуґу, конкані, каннада, маратхі, тамільська, гуджараті, асамська, бенгальська, пенджабська, орія, англійська і креольська
Роки активності	1941 — 1980
Жанр	Indian classical musicd, filmi musicd, Carnatic musicd, газель, Каввалі, Бгаджан і Thumrid
Конфесія	сунізм
Автограф
Нагороди
IMDb	ID 0706327
Сайт	mohdrafi.com
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитинство і юність

Мохаммед Рафі народився в селі Котла Султан Сінгх ^[en] (поблизу Амрітсара в нинішньому індійському штаті Пенджаб. Незабаром після його народження родина переїхала в Лахор (нині в Пакистан, де по теперішній час зберігся їх родовий будинок^[3]. Рафі вперше став виявляти цікавість до співу в ранньому дитинстві, імітуючи піснеспіви факірів на лахорських вулицях. Його старший брат Мохаммеддін і його приятель Абдул Хамід, звернувши увагу на талант хлопчика, стали заохочувати його спів і зіграли роль в умовляннях батьків дозволити синові серйозно освоювати цю професію.

Рафі вивчив основи класичного індійського вокалу під наставництвом Устад Баде Гхулам Алі Хана ^[en], Абдул Вахід Хана ^[en], Пандіта Джіванлала Матті і Фіроза Нізамі^[4][5]. Його перший публічний виступ відбувся в Лахорі, коли йому було 13^[4], за іншими даними — близько 15 років, коли на концерті співака Кунданлала Сайгала ^[en] відключилася електрика і хтось запропонував Рафі заспівати, щоб розважити знервовану публіку. Присутній серед глядачів Шьям Сундар, вражений мистецтвом юнака, запросив його в Бомбей співати для фільмів і зробив перший запис як закадрового вокаліста в дуеті із Зінат Бегум «Soniye Nee, Heeriye Nee» для фільму на пенджабі «Gul Baloch» (у 1941; випущений в прокат в 1944)^[6]. У тому ж році Мохаммед Рафі був запрошений співати на лахорскій студії радіомовної компанії All India Radio^[7].

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
3. Varinder Walia (16 червня 2003). Striking the right chord. The Tribune: Amritsar Plus. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2007.
4. Mohammed Rafi. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 28 квітня 2007.
5. Amit Puri. When Rafi sang for Kishore Kumar. The Tribune. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2007.
6. M.L. Dhawan (25 липня 2004). His voice made him immortal. Spectrum (The Tribune). Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2007.
7. Hall Of Fame: Saatwan Sur. Архів оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 28 квітня 2007.