Прийнято вважати, що початок каввалі поклав поет Амір Хосров Дехлеві у Делі наприкінці XIII століття. Окремі рядки того поета часто виконують під час каввалі.
Популяризаторами традиції каввалі були члени братства Чіштія. Первинно Каввалі використовувалась у ритуальних цілях у суфійських обителях (ханака), під час свят (урс), біля гробниць суфійськихшейхів і святих. У подальшому каввалі почали також виконуватись на світських концертах і фестивалях. Широкої міжнародної відомості набув виконавець каввалі Нусрат Фатех Алі Хан з Пакистану, завдяки якому жанр поширився усім світом.
У гурті каввалі беруть участь переважно чоловіки, вони співають на багато голосів тексти духовного змісту, нерідко повторюючи одну й ту саму фразу безліч разів. Як акомпанемент використовуються індійська гармоніка, табла, мріданг, останнім часом— синтезатори. Виконавці й глядачі входять у стан ваджд— особливий стан екстазу чи трансу, коли вони відчувають своє єднання з Аллахом. Такий стан особливо цінується у суфійських ритуалах.
До репертуару співаків каввалі входять пісні мовами урду, пенджабі, фарсі, брадж і сірайкі. Деякі близькі до жанру каввалі пісні існують мовами гуджараті, сіндхі тощо.
Жанр каввалі передбачає духовну поезію, зокрема, використовує поетичну мову суфійської газелі. Звичайні мотиви— любов до Божественної Коханої та трансформація душі, прагнення до Абсолюту.
За змістом каввалі розділяють на такі категорії:
Хамд— молитва Аллаху. Зазвичай каввалі починається з хамда.
Наат— молитва пророку Магомету, часто наат йде після хамда.
Манкабат— молитва імаму Алі або суфійському святому, зустрічається й на шиїтських, і на сунітських зібраннях.
Газель— основна лірична форма поезії мовами фарсі та урду, що передбачає суфійський містичний зміст.
Кафі— ліричний жанр поезії мовою пенджабі, що також має суфійське тлумачення. Поширений у творчості поетів Шаха Хусейна, Булле Шаха, Султана Баху й інших пенджабських суфіїв.
Ваї— ліричний жанр поезії мовою сіндхі, що нагадує кафі. Поширений у творчості Шаха Абдул Латіфа, Сачала Сармаста й інших поетів Сінду.
Мунаджаат— хвала й подяка Аллаху. Жанр веде початок від Джалаледдіна Румі. Виконується зазвичай мовою фарсі.
