Мусокій

Мусокій або Мужок, Маджак (грец. Μουσόκιος, Musokios або Mužok) — вождь склавинів. Правив близько 592 року, у час балканської кампанії візантійського імператора Маврикія. Про нього у своїх творах згадують візантійські історики Менандр Протектор і Феофілакт Сімокатта.

У 593 Мусокій зазнав поразки і був полонений візантійським стратигом Пріском. Перед тим Пріск розорив землі іншого слов'янського вождя — Ардагаста.

Мусокія також ототожнюють з правителем Маджаком, відомим із арабських джерел (Аль-Масуді).

Поразка Мусокія й Ардагаста

Мусокій відправив свого полководця Ардагаста з військом на південний захід. Вони увірвалися до Фракії, що змусило імператора Маврикія почати війну проти антів. Імператор Маврикій відправив армію стратига Пріска і піхоту командира Гентзона (Gentzon) переправитися через Дунай поблизу міста Сілістра і раптово напасти на антів. Візантійська армія прибула до їхнього табору опівночі, розігнавши антів, які втекли в безладі. Військо Ардагаста було розбито.

Пріск послав лейтенанта Олександра, щоби знайти втікачів, які ховалися в лісах і болотах. Візантійці не могли їх знайти, але гепіди-християни (союзники антів), показали таємний хід, після чого ромеї легко захопили слов'ян.

Коли лейтенант Олександр повернувся з гепідами та полоненими, гепіди отримали багаті дарунки та домовились допомогти імперії перемогти Мусокія.

Гепіди зв'язалися з Мусокієм й попросили його послати транспорт через річку Paspirion для решти армії Ардагаста. Мусокій зібрав 150 лодій і 30 веслярних човнів, які перетнули річку. Між тим, Пріск разом із гепідами влаштував засідку.

На наступну ніч човнярі були сильно напоєні вином й заснули. Гепіди дали сигнал, й антські вояки були убиті. На човни посадили 300 візантійських солдатів і відправили до Мусокія. Відтак була розбита й решта антських військ.

Натомість Феофілакт Сімокатта називає Мусокія й Ардагаста двома антськими правителями, які були в дружніх стосунках. Після поразки Ардагаста від візантійської армії Мусокій спробував йому допомогти, але через зраду потрапив у полон, а його військо знищене ^[1].

У цьому контексті Феофілакт Сімокатта повідомляє про існування наприкінці VI ст. слов'янського племінного союзу - (Антського союзу), очолюваного Ардагастом і Мусокієм.

Примітки

1. Bury J.B. History of the Later Roman Empire from Arcadius to Irene, p.2, 2009, New York, Cosimo, Inc. 978-1-60520-405-5, стор. 129. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.

Джерела

• Р. В. Терпиловський. Мусокій [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 137. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Народи Центральної Європи (за книгою Аль-Масуді) [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.]
• J.B.Bury, History of the Later Roman Empire from Arcadius to Irene, Vol 2, p. 129, 130 and 172