Гепіди

Гепіди (лат. Gepidae) — група східногерманських племен, споріднених готам. Найвідоміша їхня перемога над гунами після смерті Аттіли. Гепіди взяли участь в етногенезі слов'ян, яких німецькі джерела назвали «вендами»^[1].

Гепіди
Держава гепідів у 539-551
Країна	Королівство гепідів
Мова комунікації	романська мова Панонії
Гепіди у Вікісховищі

Карта Європи часів правління Адріана (117—138). Гепіди жили на узбережжі Балтійського моря. Розташування варварів дано за Тацітом

У II столітті до н. е. гепіди переселилися зі Скандинавії на південно-східне узбережжя Балтійського моря, а потім слідом за готами стали переміщатися на південний схід на територію теперішньої Румунії. Наприкінці IV сторіччя увійшли в племінний союз гунів.

У 454 році гепіди очолили повстання підлеглих народів проти гунів, перемогли їх і утворили Королівство гепідів у Тисо-Дунайській низовині.

Від 540 до 551 князем кутригурів був Кініалон, нащадок Сініона. Близько 551 року 12000 вояків, що йому підкорялись, пішли війною на гепідів, перемогли їх, вийшли на Балкани, захопили і сплюндрували балканські провінції Візантійської імперії.

У другій половині VI сторіччя гепіди були покорені племінним союзом лангобардів і аварів.

У хроніках останні згадки про гепідів датуються IX сторіччям.

Королі гепідів

• Фастида, бл. 250
• Ардарік, бл. 454
• Траустіла, бл. 488
• Тразаріх, бл. 505
• Гундеріт
• Мунд
• Елемунд, бл. 549
• Торисвінт, бл. 552
• Кунімунд, бл. 560

Примітки

1. Вадим Владимирович Деружинский, ТАЙНЫ БЕЛАРУСКОЙ ИСТОРИИ [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Иордан, «О происхождении и деяниях гетов» [Архівовано 12 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.) (лат.)

Посилання

• Вадим Владимирович Деружинский, ТАЙНЫ БЕЛАРУСКОЙ ИСТОРИИ [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)