Миколаїв (Львівський район)

Микола́їв (МФА: [mɪkoˈɫɑjɪu̯] ( прослухати)) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області, розташоване за 7 км від шосе Н02 Львів — Тернопіль. Населення становить 334 особи. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Миколаїв (значення).

село Миколаїв
Герб
Церква 1903 р., архітектор В. Нагірний (1848—1921) Церква 1903 р., архітектор В. Нагірний (1848—1921)
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46060090160082408
Облікова картка	с. Миколаїв
Основні дані
Перша згадка	1670
Населення	334
Площа	1,3 км²
Густота населення	256,92 осіб/км²
Поштовий індекс	81152[1]
Телефонний код	+380 3230
Географічні дані
Географічні координати	49°45′31″ пн. ш. 24°20′18″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	282 м
Місцева влада
Адреса ради	81152, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Миколаїв
Карта
Миколаїв
Миколаїв
Мапа
Миколаїв у Вікісховищі

У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів — Підгайці.

Історія

Проєкт герба міста Миколаїв 1870-х років на основі герба власників поселення Сенявських – у синьому полі золота шестипроменева зірка, під нею півмісяць рогами вгору.

Перша писемна згадка про Миколаїв сягає 1670 року. Це було містечко, засноване на ґрунті села Підсоснів його власником Миколаєм-Ієронімом Сенявським. В 1670 р. був укладений інвентар, в якому перелічені мешканці Миколаєва: Іванко війт, Гриць Олекса, Луць Іловський, Левечко, Андрій Попадя, Бокатий, Бозара Старий, Цизм’як (?), Місько Козак, Андрій Солтис, Яцко Зинішин, Федір Зварич, Кунаш Бринецький, Гушоцька, Кунаш Савчишин, Михайло Скакун, Сень Цап, Гевко, Ілько Солтис, Іван Бастук, Федь Борис, Васько Різник, Дмитро Бродянський, Проць Нестеров’ят, Стецько Добрянський, Ярко Стелецький, Андрій Ричило, Василь Зварич, Василь Гриньків, Корнет, Ілько Федунчишин, Василь Тячлак (?), Луць Гаврилишин, Гаврилиха вдова, Ясько Якубовський; халупники «co swoie folwarki maią»: Василь Возний, Федько Карч, Павел Кисіль, Кобус, Кисельник, Кузьма Витрикушин, Матіяш, Позич, Щуцький, Петро Солтис, Сень Громецький, Андрій Турабський, Сенько Цапик, Петро Гевків, Анджей Столецький, Курило, Пилип Бринецький, Тимко Лавричин, Василь Цап, Блажей, Іваницький, Біловус; комірники з халупами: Василь Дробениця, Дмитро Кравець, Федь Боринський, Іван Столецький, Лукаш Пекар, Небор (Нестор?) Сіковський, Могрин Федько, Яцко Бабин, Кобало, Федь Коваль,Тимко Солтис; комірники без житла: Трач, Лех, Сухоцький, Василь Бранець, Місько Скрипек, Ілько Порицький, Федь Болотний, Роман Голецький; інші комірники: Коханка, Феська, Гевка, Місько Шинкар, Сень у Зварича (?), Артим, Маруська у Яцка (?); ткачі: Ілько, Юрант, Сень Валовий, Проць, зять (?); шевці: Войцех, Данило, Іван Валовий. Окремо згадані священник (ім’я не вказане), а також Сапіга, Магер, Мелех, Юсько, Міхель^[2].

Населення

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 334 особи^[3]. Мовний склад села був таким:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська	332	99,40
російська	1	0,30
польська	1	0,30

Церква

Храм Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ) збудований у 1903 р. за проєктом видатного архітектора Василя Нагірного. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії ПЦУ.

Відомі особи

У Миколаєві народилася українська письменниця Ольга Дучимінська (1883–1988).

Примітки

1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
2. Смерека Б. Старосільська маєтність у Львівській землі: територія і населення у XVI–XVIII ст. // Острозька давнина. Острог, 2018. Вип. 6. С. 248, 250, 258—259. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
3. Облікова картка с. Миколаїв. ВРУ. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 14 травня 2014.

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602. — 15 000 прим.