Білозір болотяний

Білозір болотяний^[1], білозі́р боло́тний^[2] (Parnassia palustris)^[3] — багаторічна рослина родини бруслинових, також відома під народними назвами ма́точник бі́лий, мудник, ца́рські о́чі. Неофіцинальний лікарський і малопоширений декоративний вид.

Білозір болотяний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бруслиноцвіті (Celastrales)
Родина:	Бруслинові (Celastraceae)
Рід:	Білозір (Parnassia)
Вид:	Білозір болотяний (P. palustris)
Біноміальна назва
Parnassia palustris L., 1753

Опис

Трав'яниста рослина заввишки 8-40 см, що утворює невеличкі дернини. Кореневище коротке, корінці мичкуваті. Стебло прямостояче, просте, ребристе, у нижній частині невиразно тригранне, завтовшки 1-1,5 мм. Стебловий листок один, він глибокосерцеподібний, стеблообгортний. Прикореневих листків багато, вони довгочерешкові, овальні, тупий, з темними цятками і серцеподібною основою. Квітки одиничні, правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, білі з темними жилками. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення

Росте на вологих луках, по болотах, берегах річок і озер на Поліссі, рідше — в Лісостепу.

Хімічний склад

Трава містить сапоніни, гіркоти, дубильні речовини (3,6—7,2 %), флавоноїди.

Сировина

Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Фармакологічні властивості і використання

Білозір болотний поліпшує серцево-судинну діяльність, заспокійливо діє на нервову систему, виявляє в'яжучу, сечогінну, кровоспинну й ранозагоювальну дію.

Настій трави і коріння вживають при серцево-судинних захворюваннях, які пов'язані з неврозами, а також при захворюваннях печінки, шлунково-кишкового тракту, при кровотечах, кровохарканні та епілепсії.

Відвар квіток використовують і при гонореї, а відвар насіння — при кашлі та хворобах очей.

• 
  Прикореневі листки
• 
  Пуп'янок
• 
  Квіти
• 
  Насіння

Синоніми

• Enneadynamis polonorum Bubani
• Parnassia neogaea (Fernald) Kharkev.
• Parnassia obtusiflora Rupr.
• Parnassia palustris f. nana T.C. Ku
• Parnassia palustris var. neogaea Fernald
• Parnassia palustris subsp. neogaea (Fernald) Hultén
• Parnassia palustris subsp. obtusiflora (Rupr.) D.A.Webb
• Parnassia palustris var. palustris

Література

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с.(рос.)
• Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело

Джерела

1. Parnassia palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
3. The Plant List [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.].(англ.)