Кровохаркання
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кровоха́ркання (лат. haemoptoѐ[1], англ. Hemoptysis) — кашель з виділенням мокротиння, який містить у собі згустки крові, або відхаркування крові.
| Кровохаркання Класифікація та зовнішні ресурси | ||
 | ||
|---|---|---|
| МКХ-10 | R04.2 | |
| DiseasesDB | 5578 | |
| MedlinePlus | 003073 | |
| MeSH | C08.381.348 | |
Кровохаркання є одним із найтиповіших симптомів легеневої кровотечі, у клінічній медицині ці два терміни є синонімами.[2]
Причиною кровохаркання частіше бувають зміни в легенях туберкульозного характеру, а з нетуберкульозних уражень — пневмонії (крупозна, вірусно-геморагічна), бронхоектази, пухлини легенів (первинні або метастатичні), застій в легенях (недостатність серця — вади серця), судинні ураження бронхів і легенів — емболії гілочок легеневої артерії, тромбози, васкуліти (останні нерідко ревматичної природи), хвороби крові. Кровохаркання може бути вираженням геморагічного синдрому (геморагічний діатез, синдром Рандю-Ослера, вузликовий періартеріїт). Кровохаркання може бути ознакою паразитарних захворювань легенів (ехінокок легенів, аскаридоз, парагонімоз, стронгілоїдоз). Професійні захворювання (силікоз, силікатоз).
Псевдокровохаркання — це кровохаркання, але джерелом кровотечі можуть бути судини порожнини носа, носоглотки, ротової порожнини. Кров темна, не пов'язана з кашлем і не змішана з мокротинням.
Remove ads
Кровохаркання виникає внаслідок:
- попадання еритроцитів у альвеоли з пошкоджених судин легенів (гострий легеневий набряк)
- пошкодження розширених ендобронхіальних судин, які формують коллатералі між легеневою та бронхіальною венозною системою (мітральний стеноз)
- некроз та кровотеча в альвеоли (інфаркт легенів);
- пошкодження слизової оболонки бронхів (туберкульоз);
- ушкодження легень та бронхів (механічне, термічне, хімічне та інш.)
Захворювання, які можуть супроводжуватись легеневою кровотечею з кровохарканням:
- Часті:
- бронхоектатична хвороба (включаючи муковісцидоз);
- туберкульоз, нетуберкульозні мікобактеріози;
- абсцес легень;
- забій або травма легень.
- Менш поширені:
- інвазивний аспергільоз або мукоромікоз (аспергільома або грибкова куля);
- легенева артеріовенозна мальформація;
- бронховаскулярна нориця (наприклад, трахеобрахіоцефалічна артеріальна нориця в пацієнтів з хронічною трахеостомою);
- патологія зсідання крові, стороннє тіло, ідіопатичний легеневий гемосидероз;
- некротизуюча бактеріальна пневмонія, бронхіальна аденома;
- емболія легеневої артерії з інфарктом легені;
- септична емболія при ендокардиті тристулкового клапана;
- легенево-ниркові синдроми (синдром Гудпасчера, СЧВ, гранульоматоз Вегенера);
- розрив легеневої артерії внаслідок її катетеризації (балонним катетером Сван-Ганца).[3]
Remove ads
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
При хронічному незначному кровохарканні як правило невідкладна допомога не потрібна. При легеневій кровотечі й значному кровохарканні слід розвантажити малий круг кровообігу: надати хворому положення напівсидячи з опущеними ногами, накласти джгути на нижні кінцівки, тепло — на низ живота і ноги. Заспокоїти хворого. Заспокійливі кашльові засоби. Холод на груди (з обережністю). Викликати швидку допомогу. При можливості — ін'єкційно ввести розчин транексамової кислоти[4].
Remove ads
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads