Лі Хунчжан

Лі Хунчжан (кит. трад.: 李鴻章; піньїнь: Lǐ Hóngzhāng; Вейд-Джайлз: Li³ Hung²-chang¹, 15 лютого 1823, Хефей, провінція Аньхой, Імперія Цін — 7 листопада 1901, Пекін, Імперія Цін) — один з найвпливовіших і одіозніших сановників Цінської імперії XIX століття.

Лі Хунчжан
Народився	15 лютого 1823(1823-02-15)[1][2] Хефей, Luzhou Fud, Anhuid, Династія Цін
Помер	7 листопада 1901(1901-11-07)[1][2] (78 років) Пекін, Династія Цін[3] ·гепатит
Країна	Династія Цін
Місце проживання	Former Residence of Li Hongzhangd
Діяльність	дипломат, мандарин, політик, митець
Alma mater	Академія Ханлінь
Науковий ступінь	цзіньши[d][4]
Знання мов	класична китайська і стара мандаринськаd
Посада	Намісник Чжилі, Намісник Чжилі, viceroy of Huguangd, Liangguang Governord, xunfu of Jiangsud, Wén huá diàn dàxué shìd, Viceroy of Liangjiangd і Shujishi of Qing dynastyd
Військове звання	адмірал і генерал[5]
Батько	Li Wen'and
Брати, сестри	Li Hanzhangd[6], Li Hezhangd і Li Zhaoqingd
У шлюбі з	Zhao Xiaoliand
Діти	Li Juoud[7], Li Jingmaid і Li Jingshud
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Вперше відзначився при придушенні повстання тайпінів і був в 1867 призначений намісником провінцій Цзянсу і Аньхой.

У 1868 придушив повстання няньцзюнів, за що був удостоєний жовтої кофти, павичевого пера і звання вихователя спадкоємця престолу.

У 1870 стає намісником столичної провінції Чжилі і осідає в місті Тяньцзінь. Він використовував своє становище, щоб висунутися в число найбагатших людей Китаю: встановив монополію на торгівлю опіумним маком і просував на відповідальні пости своїх родичів.

В останні десятиліття XIX століття вже важко хворий Лі фактично завідував зовнішньою політикою Китаю. Саме він підписав Сімоносекський договір з Японією (1895) і Союзний договір між Російською імперією та Китаєм (1896), внаслідок чого його ім'я стало в китайській історії синонімом принижень епохи нерівних договорів. Згідно мемуарів Еспера Ухтомського, згода Лі підписати договір коштувало російському уряду трьох мільйонів карбованців.

До візиту Лі Хунчжана в Москву був оформлений в китайському стилі Чайний будинок на М'ясницькій. У 1900 він очолював переговори з Альянсом восьми держав щодо реакції на Іхетуаньське повстання. Він же представляв імператрицю Ци Сі при розробці Заключного протоколу.

Примітки

1. Rawlinson J. L. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
3. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.

   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
4. China Biographical Database

   d:Track:Q13407958
5. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
6. Yat-sen S. Kidnapped in London: Being the Story of my Capture by, Detention at, and Release from the Chinese Legation, London — 1 — London: J. W. Arrowsmith, 1897. — P. 22.

   d:Track:Q84d:Track:Q8573d:Track:Q6107326d:Track:Q15730805
7. Yanping X. Qing Dynasty literary family and marriage Pedigree — 1 — Нанкін: Phoenix Publishing House, 2010. — С. 3. — ISBN 978-7-5506-0061-4

   d:Track:Q13651022d:Track:Q13650952d:Track:Q13651155d:Track:Q16666

Література

• В. І. Головченко. Лі Хунчжан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Лян Цічао. Чи Хун-чжан або політична історія Китаю за останні 40 років. Переклад з китайського. СПБ. 1905 XV, 346 стор.
• Liu, Kwang-ching. «The Confucian as Patriot and Pragmatist: Li Hung-Chang's Formative Years, 1823—1866.» Harvard Journal of Asiatic Studies 30 (1970): 5-45.
• Samuel C. Chu and Kwang-Ching Liu, Li Hung-Chang and China's Early Modernization. Armonk, New York: M. E. Sharpe, 1994. viii, 308 pp. ISBN 1-56324-242-7.
• Hong Meng: The Germany Visit of Li Hongzhang and Prince Chun. In: Journal of the Society of Chinese Physicists in Germany. Vol. 7, No. 1, 2003 ISSN 1438-5473, S. 33-36.

посилання (Китай)