Loading AI tools
село в Рівненській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Літви́ця — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковалося Трипутнянській сільській раді.[1] з центром у селі Трипутня.[1] Населення становить 351 особа (2011).[2] На сільському цвинтарі є поховання курінного УПА Микити Скуба («Лайдаки») та його вояків.
село Літвиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070220035807 |
Облікова картка | с Літвиця |
Основні дані | |
Засноване | 1769[1] |
Населення | 351 (01.01.2011)[2] |
Площа | 0,41 км²[1] |
Густота населення | 960,98[1] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34151[1] |
Телефонний код | +380 3658[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°34′12″ пн. ш. 26°21′31″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
176[джерело?] м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Мапа | |
Польською мовою згадується як Litwisk,[3] російською — як Литвисы.[4]
Площа села — 0,41 км².[1] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[5]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 608 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,4 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[6]
Клімат Літвиці | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,4 | 3,4 | 12,3 | 19,1 | 22,8 | 23,8 | 23,0 | 18,1 | 11,8 | 4,7 | −0,1 | 11,2 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,6 | −0,3 | 7,4 | 13,6 | 17,4 | 18,4 | 17,6 | 13,1 | 7,8 | 2,2 | −2,6 | 7,0 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,1 | 12,0 | 13,1 | 12,2 | 8,2 | 3,8 | −0,3 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 87 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 41 | 608 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Село вперше згадується 1769 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Яцулі, гаївки Цегельня, Кадлубок і Заружі та лісничівка Вонячівка.[12]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[13] На весні 1943 року польська банда напала на село і спалила його, вбивши 25 мирних мешканців.[14] У березні польські більшовицькі партизани пограбували село і спалили 5 хат, мешканці села втекли в ліс.[15] У квітні 1943 року польські більшовицькі партизани пограбувала та повністю спалила село, вбивши 1 чоловіка похилого віку та поранивши одну мешканку села.[16] Загалом встановлено 32 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 17 загинуло, 14було репресовано.[17]
У 1947 році села Літвиця та Вільне разом з хуторами Вовчівка, Лисуха та Міст підпорядковувалися Літвицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[18]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,62 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,72 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,15 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 21 мбер, загальна від радіонуклідів — 120 мбер (з них Cs — 109 мбер).[22]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Літвиця налічувалося 14 дворів та 141 житель (65 чоловіків і 76 жінок), усі православні[24]. Станом на 1906 рік у селі було 53 двори та мешкала 371 особа.[4]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 61 будинок та 321 мешканець, з них: 144 чоловіки та 177 жінок; 307 православних, 8 юдеїв та 6 римо-католиків; 307 українців, 8 євреїв та 6 поляків.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 224 чоловіки та 233 жінки.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 402 жителів, з них 102 — дітей.[22]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 394 особи.[26] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 351 особа.[2] Густота населення — 960,98 особи/км².[1]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[28]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,24 % |
білоруська | 0,25 % |
російська | 0,25 % |
інші | 0,26 % |
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[29]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 36 | 39 | 75 |
18-39 | 65 | 40 | 105 |
40-59 | 50 | 36 | 86 |
60+ | 32 | 54 | 86 |
Разом | 183 | 168 | 351 |
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 351 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
87 | 25 | 98 | 28 | 185 | 53 | 80 | 23 | 88 | 25 | 168 | 48 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 351 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 17 | 20 | 15 | 20 | 32 | 40 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
284 | 81 | 130 | - | - | 37 | 14 | 1 | 1 | 9 | 33 | - | 3 | 1 |
До 2020 року місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[1]
Село входить до виборчого округу № 155.[33] У селі розташована виборча дільниця № 560291.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 275 осіб.[2]
У селі працює Літвицький сільський клуб на 80 місць.[34]
11 березня 1944 в бою з військами НКВС під с. Білим загинули воїни УПА: кулеметник на псевдо «Бора» і курінний «Лайдака» (куля попала в чоло). Того ж дня від ран помер санітар на псевдо «Крейсер» з Дубровиці. Всі були поховані у Литвіці 15 березня 1944 р. 16 листопада 1944 р. сотенний «Давун» родом із Волині був похований поруч із «Лайдакою».[35]
У серпні 2011 р. на прохання сільського голови село відвідало Товариство пошуку жертв війни та політичних репресій «Пам'ять». Пошуковці провели дослідні роботи, у результаті яких виявили п'ять кістяків: один жіночий (цивільна особа) та четверо військових серед яких курінний УПА Микита Скуба-«Лайдака».[36] Коштом благодійної ініціативи «Героїка» було виготовлено чотири козацькі хрести, які доправили з Черкащини на Рівненщину та встановили на могилах загиблих воїнів. Для монтажу чотирьох пам'ятників (вага кожного понад 200 кг) знадобилась праця 10 людей і два дні роботи. Освячення хрестів здійснив священик УПЦ КП от. Микола.[37]
У другій половині XIX століття село належало до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[38]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.