Loading AI tools
американський історик українського походження, бібліограф, громадський і науковий діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Любомир-Роман Іванович Винар (2 січня 1932, Львів — 16 квітня 2017, Парма, штат Огайо) — український і американський історик, бібліограф, громадський і науковий діяч. Був членом НТШ, УВАН у США, головою Українського історичного товариства, головою наукової ради при Світовому конгресі вільних українців.
Винар Любомир-Роман Іванович | |
---|---|
Народився | 2 січня 1932 Львів, Польська Республіка |
Помер | 16 квітня 2017 (85 років) Парма, Каягога, Огайо, США |
Країна | Німеччина → США |
Національність | українець |
Діяльність | історик, бібліограф, педагог |
Alma mater | Український вільний університет |
Галузь | історія |
Заклад | Кентський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство | Українсько-Американська Асоціація Університетських Професорів |
Нагороди |
Народився у родині українських педагогів. Батько — Іван Винар, директор Львівської дівочої гімназії товариства «Рідна школа»[1].
Початкову освіту здобув у Львівській академічній гімназії.
В 1944 р. разом із батьками емігрував до Чехословаччини, згодом — до Німеччини.
У 1949 р. вступив до Мюнхенського університету, де вивчав суспільні та політичні науки; в Українському вільному університеті (УВУ) — історію України, археологію, літературу та філософію. У 1955 р. закінчив УВУ зі ступенем магістра філософії.
У 1957 р. здобув ступінь доктора філософії.
У системі історичних досліджень особливу увагу зосереджує на вивченні методології історії й інших суспільних наук, літературознавства, історії культури, мистецтвознавства.
Переїхавши в 1956 р. до США, учений працював у різних знаних освітніх і наукових установах: у Технологічному інституті в м. Кейс, професором у Колорадському, Денверському, Боулінг Грінському і Кентському університетах.
Заснував Науковий центр дослідження етнічних публікацій і був його директором до 1996 р., створив концепцію наукового часопису «Український історик» (УІ) та Українського історичного товариства (УІТ). За його ініціативою у відносно короткий проміжок часу наукові осередки УІТ постали в Мюнхені, Нью-Йорку, Денвері, Клівленді, Чикаго, Вінніпезі, Торонто та інших містах, а також було розбудовано широку мережу представництв УІ в Америці, Канаді, Європі, Австралії, а після 1990 р. — і в Україні.
Вагомим у доробку вченого є українська історіографія. Він — видатний дослідник життя і творчості М. Грушевського, автор досліджень окремих періодів розвитку української історичної науки та фундаментальної праці, присвяченої науковій спадщині цілої плеяди істориків, археологів, будівничих української культури і науки: В. Антоновича, М. Грушевського, О. Оглоблина, І. Франка, І. Крип'якевича, Н. Полонської-Василенко, М. Ждана, М. Чубатого, Є. Онацького та ін.
У 1960-х рр. предмет його досліджень — історія української культури, зокрема розвиток українського раннього друкарства і книговидання. Вагомим є науковий доробок ученого і в таких важливих сферах, як бібліографознавство, архівознавство і бібліотекознавство. Він — автор понад 1600 публікацій та 60 монографій.
За великі наукові заслуги вчений нагороджений відзнаками українських і міжнародних організацій:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.