Кіновар
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кінова́р[4] або цино́бра[5][6] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.
| Кіновар | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cin[2] |
| Хімічна формула | HgS |
| Клас мінералу | Сульфіди |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CD.15a[3] |
| Dana 8 | 2.8.14.1 |
| Група | Кіноварі |
| Генезис | Гідротермальний |
| Ідентифікація | |
| Колір | від темно-рожевого до насичено-червоного |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Злам | конхоїдальний |
| Твердість | 2,3 ± 0,2 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | червоний |
| Густина | 8,1 ± 0,1 г/см³ |
| Кіновар у Вікісховищі | |
Походження назви
Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)[7][8].
Загальний опис
Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.
Сингонія тригональна.
Руда ртуті.
Твердість 2-3,
Густина 8,0-8,2.
Колір червоний.
Блиск переважно алмазний.
Риса яскраво-червона.
Злом неясно-раковистий.
Крихка.
Поганий провідник електрики.
Діамагнітна.
Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.
Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.
В Україні видобували на Микитівському родовищі (Донбас) до 1991 року, є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.