Кіновар

Кінова́р^[4] або цино́бра^[5][6] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.

Кіновар
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Cin[2]
Хімічна формула	HgS
Клас мінералу	Сульфіди
Nickel-Strunz 10	2.CD.15a[3]
Dana 8	2.8.14.1
Група	Кіноварі
Генезис	Гідротермальний
Ідентифікація
Колір	від темно-рожевого до насичено-червоного
Сингонія	тригональна сингонія
Злам	конхоїдальний
Твердість	2,3 ± 0,2
Блиск	алмазний
Прозорість	непрозорий
Колір риси	червоний
Густина	8,1 ± 0,1 г/см³
Кіновар у Вікісховищі

Двійники кіновару

Кіновар в алуніті

Походження назви

Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)^[7][8].

Загальний опис

Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.

Сингонія тригональна.

Руда ртуті.

Твердість 2-3,

Густина 8,0-8,2.

Колір червоний.

Блиск переважно алмазний.

Риса яскраво-червона.

Злом неясно-раковистий.

Крихка.

Поганий провідник електрики.

Діамагнітна.

Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.

Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.

В Україні видобували на Микитівському родовищі (Донбас) до 1991 року, є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.

Родововища: Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Югославія).

Основні методи збагачення — відсадка і флотація при рН 5-7.

Див. також

• Список мінералів
• Метацинабарит
• Історія відкриття і освоєння українських ртутних руд
• Ртутні руди
• Цинобровий колір

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
4. Кіновар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Цинобра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Цинобра // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
8. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кіновар // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Кіновар // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
• Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.

Посилання

• MSDS for cinnabar
• Dartmouth Toxic Metals Research Program — Mercury [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Cinnabar visual reference [Архівовано 8 листопада 2009 у Wayback Machine.]
• Топ 9. Найнебезпечніші мінерали на планеті (9 фото) [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.]