Remove ads
український китаєзнавець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кіктенко Віктор Олексійович (* 28 жовтня 1971, Суми, Українська РСР, СРСР) — український китаєзнавець, доктор філософських наук, в.о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, завідувач відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, президент Української асоціації китаєзнавців, член Наукового комітету підтримки китайської культури з перекладу та навчання (Дослідницький центр китайського перекладу та досліджень у світі, Пекінський університет мови та культури [Архівовано 13 квітня 2020 у Wayback Machine.]), член Європейської асоціації китаєзнавства, член VI Ради Міжнародної конфуціанської асоціації (Пекін, КНР), науковий редактор журналу «Китаєзнавчі дослідження [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]», співзасновник та головний редактор журналу «Україна — Китай [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.]»[1].
Кіктенко Віктор Олексійович | |
---|---|
Народився | 28 жовтня 1971 (53 роки) Суми |
Країна | СРСР → Україна |
Діяльність | орієнталіст, викладач університету |
Alma mater | Сумський державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка |
Галузь |
|
Заклад | Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
Посада | в.о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, завідувач відділу Далекого Сходу (нині — АТР) Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
Вчене звання | старший науковий співробітник |
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Членство | Українська асоціація китаєзнавців |
Нагороди | 1999 — лауреат стипендії для молодих учених Президії НАН України 2013 — лауреат премії імені А. Ю. Кримського, Національна академія наук України 2017 — спеціальна книжкова премія Китайської Народної Республіки 2018 — відзнака Національної академії наук України «За професійні здобутки» |
Особ. сторінка | sinologist.com.ua/personalities/kiktenko-viktor-oleksiyovich/ |
Автор монографій «Нарис з історії українського китаєзнавства. XVIII — перша половина ХХ ст.: дослідження, матеріали, документи»[2] (2002), «Историко-философская концепция Джозефа Нидэма: китайская наука и цивилизация (философский анализ теоретических подходов)» (2009)[3], «Історія українського китаєзнавства (XVIII — початок XXI століття)» (2018)[4] та понад 120 наукових праць.
Учасник вітчизняних та міжнародних конференцій, представник від України на Другому форумі міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» (Пекін, 2019).
1991 — 1995: факультет історії Сумського державного педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка
1995 — 1998: аспірантура Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України (спеціальність «всесвітня історія»)
Науково-дослідна | |
---|---|
1998 — 1999 | молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
1999 — 2002 | науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
2002 — 2006 | старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
2006 — дотепер | завідувач відділу Далекого Сходу (нині — АТР)Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
2021 — дотепер | в.о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
Викладацька | |
1998 — 1999 | викладач Інституту «Схід — Захід» Київського державного лінгвістичного університету |
1998 — 2000 | викладач Міжнародного Соломоніва університету (Київ) |
1999 — 2000 | викладач Інституту східної лінгвістики та права (Київ) |
Досвід роботи за кордоном | |
2006 — 2007 | запрошений асистент професора Інституту досліджень Росії Національного політичного університету (Тайбей) |
2010 — 2012 | запрошений асистент професора Інституту досліджень Східної Азії Національного політичного університету (Тайбей) |
Досвід науково-редакційної діяльності | |
1998 — 1999 | секретар наукового семінару Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України |
1998 — 2000 | відповідальний секретар наукового збірника «Сходознавство» |
1999 — дотепер | головний редактор журнал «Україна — Китай» |
2005 — 2010 | відповідальний секретар наукового збірника «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» |
2011 — 2012 | відповідальний секретар журналу «Китаєзнавчі дослідження» |
2012 — 2019 | головний редактор журналу «Китаєзнавчі дослідження» |
2019 — дотепер | науковий редактор журналу «Китаєзнавчі дослідження» |
Крім того | |
2001 — 2006 | директор ТОВ «Український центр розвитку зв'язків з Китаєм» |
2004 — 2007 | вчений секретар та член правління ГО «Українська асоціація китаєзнавців» |
2007 — дотепер | президент ГО «Українська асоціація китаєзнавців» |
2015 — 2016 | директор Центру сучасного Китаю «Тянься лінк» |
1999
кандидат історичних наук, ВАК України, протокол № 21-06/7, ДК№ 003595, тема дисертації: «Становлення українського китаєзнавства. XVIII — 41 р. ХХ ст.», спеціальність 07.00.02 — всесвітня історія, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
2003
старший науковий співробітник, ВАК України, протокол № 17-11/10, АС№ 003437
2013
доктор філософських наук, ДАК України, протокол від 21.11.2013, ДД № 002688, тема дисертації: «„Школа Джозефа Нідема“: філософія і методологія досліджень китайської науки і цивілізації», спеціальність 09.00.05 — історія філософії, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України
1999 — лауреат стипендії для молодих учених Президії НАН України
2013 — лауреат премії імені А. Ю. Кримського, Національна академія наук України[5]
2017 — спеціальна книжкова премія Китайської Народної Республіки
2018 — відзнака Національної академії наук України «За професійні здобутки»
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.