Курськ (станція)
залізнична станція Московської залізниці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Курськ — вузлова сортувальна вантажно-пасажирська залізнична станція Московської залізниці в місті Курськ. Входить до Орловсько-Курського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-5 Московської дирекції управління рухом. За основним застосування є дільничною станцією, за обсягом роботи віднесена до 1-го класу[1]. Розташована на перетині залізничної магістралі Москва — Харків і лінії Київ — Льгов — Курськ — Воронеж і здійснює пасажирські перевезення, а також виконує функції як вантажної так і сортувальної станції.
| Станція Курськ
Москва — Харків | |
|---|---|
 | |
| 51°45′1″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. | |
| Рік відкриття | 1868 (156 років) |
| Попередня назва | Ямська — до 1934 року, Курськ-Головний — з 1934 року |
| Тип | вузлова |
| Колій | ≈30 |
| Платформ | 6 |
| Тип платформ(и) | 1 висока бічна, 1 бічна низька (вантажна), 3 острівні низькі, 1 тупикова низька |
| Форма платформи | прямі з вигином в районі платформи № 6 |
| Довжина платформи, м | 800 м |
| Архітектори вокзалу | І. Г. Явейн |
| Вулиця | Привокзальна площа, 1 |
| Пересадка на | Т: № 2, 4; А № 6, 45, 60, 77, 78, 80, 90, 92, 94; МТ: № 208, 210, 220, 246, 264, 269 |
| Відстань до Києва, км | 473 (через ст. Ворожба) |
| Відстань до Москви, км | 537 |
| Відстань до Орла, км | 154 |
| Відстань до Харкова, км | 244 |
| Код станції | 208201 ? |
| Код «Експрес-3» | 2000150 ? |
| Послуги |     |
| Супутні послуги |    |
 | |
  Курськ | |
| Курськ на Вікісховищі | |
| Дільниця Бєлгород — Курськ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Станція є передатною між Московською і Південно-Східної залізницями. Кордон проходить південніше станції, лінія на південь відноситься до Бєлгородського регіону Південно-Східної залізниці. Лінії на північ (Московський напрямок), на захід — Льговський напрямок і на схід — Воронізький напрямок (на Охочевку, Мармижі, Касторну) підпорядкові Московській залізниці.
Будівництво залізниці Москва — Курськ було розпочато у 1866 році і завершено 7 вересня 1868 року.
Для здешевлення і прискорення будівництва залізнична станція розташовувалася в приміській Ямській слободі (історичний район Курська), в трьох верстах (≈ 3,2 км) від Курська. Рух Московсько-Курською залізницею було відкрито 30 вересня 1868 року, коли імператор Олександр II, повертаючись з Криму спеціальним поїздом вирушив з Курська до Москви. 14 листопада 1868 року було відкрито рух на ділянці Курськ — Ворожба (165 верст), 17 грудня 1868 року — Ворожба — Бровари (250 верст)[2].
1869 року була завершена споруда залізничного вокзалу, а залізниця була подовжена до Бєлгорода та Харкова (ділянка Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці).
1872 року курська влада ухвалила рішення про будівництво додаткової залізничної гілки у центральну частину міста. Будівництво відгалуження почалося у 1874 році, а закінчилося 6 червня 1878 року, коли на вулиці Херсонській (нині — вул. Дзержинського) була урочисто відкрита пасажирська і товарна станція Курськ-Гілка (Курськ II) і відкрито рух Курською міською гілкою.
Курськ був одним з небагатьох міст, в якому існувало внутрішньоміське залізничне сполучення. Вокзал на міській гілці називався Курським, а вокзал станції Курськ I отримав назву Ямський. Крім лінії Ямський вокзал — Курськ, незабаром була прокладена залізниця до Московських воріт, на Московську вулицю і до Стрілецької слободи.
1893 року завершено будівництво залізниці Курськ — Вороніж. Управління утвореної у 1895 році Московсько-Києво-Воронезької залізниці знаходилося в Курську, неподалік від внутрішньоміської станції Курська.
Ямський вокзал на початку XX століття
Мапа Курська наприкінці XIX століття (до 1894 року)
Сучасний залізничний вокзал
.jpg)
1934 року, після утворення Курської області, Ямський вокзал був перейменований на Курськ-Головний, а міська станція припинила приймати пасажирів і стала виключно товарною. У 1968 році міська залізнична гілка була розібрана.
Влітку 1943 року, під час Другої світової війни стару будівлю вокзалу було зруйновано німецькою авіацією.
Магістраль Москва — Курськ була електрифікована у 1959 році, роком пізніше електрифікована ділянка Курськ — Бєлгород.
26—27 вересня 1968 року на Привокзальній площі двоє солдатів-дезертирів відкрили стрілянину, в результаті якої загинули 14 осіб, а 17 осіб були поранені[3].
Впродовж 1988—1995 років була проведена реконструкція внутрішніх інтер'єрів Курського залізничного вокзалу, споруджені подовжені платформи, розраховані на прийом потягів складом з 32 пасажирських вагонів, подовжений підземний перехід до двох нових платформ.
2009 року локомотивне депо ТЧ-29 було реорганізовано. Було створено 2 структурних підрозділи: ремонтне локомотивне депо «Курськ» і експлуатаційне депо «Курськ-Сортувальний».
Сучасний залізничний вокзал станції Курськ був відкритий 12 серпня 1952 року. Архітектор вокзалу — Ігор Явейн, засновник кафедри архітектури в Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту і автор значних праць з архітектури вокзалів. Вокзал станції Курськ є пам'ятник залізничникам — учасникам битви на Курській дузі.
Будівництво вокзалу здійснювалося будівельно-відновлювальних управлінням № 4 (БВУ-4). Щодо залізничних колій вокзал розташований поздовжньо. Зовнішні стіни облицьовані штукатуркою червоного кольору з білокам'яними вставками. Будівля прикрашена фігурами робітників і солдат. На стіні, яка звернена до залізничних колій, встановлені меморіальні дошки.
Вокзал містить центральний круглий вестибюль і 4 бічних зали: два касових, ресторан і залу очікування.
У залі чекання встановлена скульптура воїна, а стіни прикрашені барельєфом «Курська битва». На підземному ярусі вокзалу розташовані приміські каси, багажне відділення, камери зберігання та тунелі до пасажирських платформ.
- Вокзал станції Курськ
Вигляд з північної сторони
Центральний вхід вокзалу
Вигляд з південної сторони
Вигляд з платформ
Фігури робітників і солдат
Скульптура воїна
Пасажирську частину станції складають залізничний вокзал і 5 платформ. Платформа № 1 — висока, з пониженням у південній стороні вокзалу. Вихід на першу платформу здійснюється безпосередньо з будівлі вокзалу. У місці зниження першої платформи розташована додаткова приміська залізнична каса і тупикова платформа № 6, яка призначена для приміських поїздів Бєлгородського і Льговського напрямків. Друга, третя і четверта платформи — острівні низькі, використовуються як для потягів приміського сполучення, так і для потягів далекого прямування[4].
Вихід на платформи з будівлі вокзалу здійснюється через підземні пішохідні переходи. У вантажній частині станції знаходиться бічна низька платформа. Перехід між платформами та вихід у місто здійснюється через перехідний міст, який розташований поруч з платформою № 6.
На території локомотивного депо розташований Музей історії підприємства, на вічну стоянку встановлений паровоз ЕМ-728-73 з нагоди бойових та трудових подвигів курських залізничників.
На станції розташовані експлуатаційне депо ТЧЕ-29 «Курськ-Сортувальний» та ремонтне локомотивне депо ТЧР-30 «Курськ».
- Продаж пасажирських квитків.
- Прийом та видача багажу.
- Прийом та видача вагонних відправок вантажів на відкритих майданчиках.
- Прийом та видача вагонних і дрібних відправок на під'їзних шляхах.
Вантажний парк станції
Вагонне депо
Спеціальний самохідний состав
На станції зупиняються поїзда далекого прямування, що з'єднують такі міста, як Бєлгород, Валуйки, Владикавказ, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Льгов, Москва, Орел, Полтава, Санкт-Петербург, Харків. У деяких поїздів у Курську здійснюється зміна локомотивної тяги.
У літню пору також призначаються додаткові поїзди до Адлера, Анапи.
Зал чекання
Пасажирські поїзди- ЧС7-236 з пасажирським поїздом
Рейковий автобус РА1
.jpg)
Через станцію Курськ прямують наступні поїзди далекого сполучення:
| Пасажирські поїзди далекого сполучення, що курсують цілий рік | |
|---|---|
| № | Маршрут сполучення |
| 57/58 Приоскол'є» | Москва — Старий Оскол |
| 71/72 «Бєлогір'я» | Москва — Бєлгород |
| 81/82 | Санкт-Петербург — Бєлгород |
| 83/84 | Москва — Адлер |
| 95/96 | Москва — Кривий Ріг / Дніпро (скасований з березня 2020 року)) |
| 97/98 | Москва — Курськ |
| 109/110 | Москва — Анапа |
| 115/116 | Санкт-Петербург — Адлер |
| 119/120 | Санкт-Петербург — Бєлгород |
| 141/142 | Москва — Льгов |
| 359/360 | Калінінград — Адлер |
| 721/722 «Ластівка» | Москва — Курськ |
| 723/724 «Ластівка» | Москва — Курськ |
| 737/738 | Москва — Бєлгород |
| 739/740 | Москва — Бєлгород |
| 741/742 | Москва — Бєлгород |
| Потяги сезонного призначення | |
|---|---|
| № | Маршрут сполучення |
| 205/206 | Москва — Бєлгород |
| 207/208 | Москва — Бєлгород |
| 217/218 | Москва — Бєлгород |
| 233/234 | Москва — Курськ |
| 247/248 | Санкт-Петербург — Анапа |
| 283/284 | Москва — Курськ |
| 287/288 | Воркута — Бєлгород |
| 293/294 | Мурманськ — Анапа |
| 297/298 | Санкт-Петербург — Курськ |
| 467/468 | Смоленськ — Адлер |
| 479/480 | Санкт-Петербург — Сухумі |
| 561/562 | Москва — Єйськ |
| 563/564 | Москва — Анапа |
| Перевізник | Дистанція | Розклад руху |
|---|---|---|
| Російські залізниці | Далеке сполучення | ![link=https://rasp.yandex.ru/station/9600816?span=schedule&type=train [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]](#/media/Файл:Логотип_Яндекса.png){kind=small} |
| ТрансКласСервіс | ||
| Укрзалізниця | ||
| Центральна приміська пасажирська компанія | Межрегіональне та приміське сполучення |  |
| Приміська пасажирська компанія «Чорнозем'є» | ||
| Маршрут сполучення | Зупинки | Протяжність | Час в дорозі | Тип поїзда | Кількість вагонів | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Міжрегіональний швидкісний рух | |||||||
| Москва-Курська | |||||||
| ↔ | Курськ | Серпухов, Тула I-Курська, Скуратове, Мценськ, Орел, Зміївка, Глазунівка, Понирі, Золотухине | 537 км | 05 год. 35 хв. | «Ластівка» | 10 | |
Приміське сполучення Бєлгородський напрямок обслуговується приміськими електропоїздами серій ЕР2К, ЕД4, ЕД4М і локомотивними бригадами приписки локомотивного депо Бєлгород, Орловський напрямок обслуговується приміськими електропоїздами серій ЕР2, ЕР2К приписки моторвагонного депо Новомосковськ-1 і локомотивними бригадами експлуатаційного моторвагонного депо Орел з явками по станції Курськ[5].
Електропоїзди Бєлгородського напрямку відправляються від тупикової платформи № 6, а Орловського — від платформи № 4. До Бєлгорода щодня, крім вівторка, курсує «електропоїзд-експрес» підвищеної комфортності № 7101/7102. Касторненський і Льговський напрямки обслуговуються автомотрисами АЧ2 і рейковими автобусами серій РА1, РА2 і локомотивними бригадами приписки моторвагонного депо Брянськ-1 з явками по станції Курськ. Частина приміських поїздів Льговського напрямку також відправляється від платформи № 6.
- Інтер'єр вокзалу
Виходи з будівлі вокзалу ведуть на Привокзальну площу і Вокзальну вулицю. За перехідним мостом вихід здійснюється на вулицю Станційну до управління залізниці і адміністрації Залізничного округу і Преображенського ринку, що знаходиться поруч з Привокзальною площею[6].
| Список маршрутів наземного громадського транспорта ↓ | |||
|---|---|---|---|
| № | Пункт відправлення | Пункт прибуття | Вид транспорта |
| 2 | Залізничний вокзал | Автовокзал | Трамвай * |
| 4 | Вулиця. Малишева | ||
| 6 | Залізничний вокзал | Центральний ринок | Автобус |
| 45 | Волокно | ||
| 60 | Обласний онкодиспансер | ||
| 77 | Колобок | ||
| 78 | Вулиця Кликова | ||
| 80 | Площа Комарова | ||
| 90 | Вулиця Черняховського | ||
| 92 | Вулиця Будівельна | ||
| 94 | Вулиця Крюкова | ||
| 208 | Залізничний вокзал | Волокно | Маршрутне таксі |
| 210 | СЗР | ||
| 220 | СЧПУ | ||
| 246 | Силікатний завод | ||
| 264 | 2-га Орловська вулиця | ||
| 269 | Вулиця Малишева | ||
* — трамваї маршруту № 2 прямують до зупинки «Хлібозавод».
- Інфраструктура станції
Привокзальна площа
Залізничний вокзал
Тупикова платформа № 6
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
