Loading AI tools
село у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ку́піль — село (до 1944 року — містечко) в Україні, у Війтовецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 720 осіб. Історичний, культурний, освітній і торгово-економічний центр Верхнього Побужжя. До 2020 орган місцевого самоврядування — Купільська сільська рада.
| село Купіль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Тер. громада | Війтовецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040030110078761 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1573 |
| Населення | ▼ 720 |
| Площа | 3,99 км² |
| Густота населення | 196,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31226 |
| Телефонний код | +380 3845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′29″ пн. ш. 26°30′35″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
305 м |
| Водойми | Південний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
| Вебсторінка | http://kupil.volorada.gov.ua/ |
| Карта | |
  Купіль | |
 Купіль | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них — Купільський став, а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.
Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком[1].
У XVI—XVIII ст. — у складі Речі Посполитої.
З 1793 р. — у складі Російської імперії.
У XIX — на початку XX ст. — містечко Староконстантинівського повіту Волинської губернії.
З 1923 р. — центр еврейської національної сільради.
У 1924—1930 рр. — у Войтовецькому районі Проскуровского округу, в 1932—1937 рр. — у Волочиському районі Вінницької області, 1937—1945 рр. — Кам'янець-Подольській області, з 1945 р. — Хмельницької області.
1847 року в Купелі жили 1 170 євреїв, 1897 р. — 2 720 (52,8 %), 1923 р. —1 530. Євреї жили у Купелі, ймовірно, з часів Речі Посполитої.
Наприкінці XVIII ст. за підтримки місцевого поміщика С. Вислоцького у селі була заснована єврейська типографія (одна з перших у Росії).
На початку XIX ст. в селі було кілька синагог, діяли кілька хедерів. За клопотанням єврейського населення в Купелі було відкрито поштову станцію (згадується з 1852 р.).
Головним чином євреї Купеля в XIX ст. займалися ремеслами, були кравцями, швецями, кушнірами, бондарями, ковалями та ін.
З 1859 р. рабином у Купелі був Койфман, у 1880-х рр. — Лейзер Харіф, наприкінці XIX ст. — Йосель-Лейб Глейзер. 1865 р. у Купелі було три синагоги, 1871 року було відкрито однокласне народне училище, 1907 року — єврейська школа.
У 1910-х рр. підприємці Гольдберг, Вейгман, Маргуліс, Каплан і Шварцман орендували парові млини.
Зубним лікарем у Купелі працював Мендель Янкелевич Стружа.
1914 р. євреям належало три аптеки, трактир, 47 лавок (зокрема усі 11 мануфактурних, усі 21 бакалейні та ін.); серед євреїв був один скотопромисловець. У Купелі діяла сіоністська організація.
У 1793—1923 рр. містечко Купіль — адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села — Богданівна, Клинини, Кушнирівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).
У 1923—1924 рр. містечко Купіль — центр новоствореного Війтовецького району.
До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці — Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до сьогодні Купіль — центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.
Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанників Армії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, у числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.
Розподіл населення за рідною мовою за даними [2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 780 | 99.24 % |
| російська | 5 | 0.64 % |
| інші/не вказали | 1 | 0.12 % |
| Усього | 786 | 100 % |
Функціонують понад 5 об'єктів торгівлі та 4 заклади харчування, виробничий відділ сільськогосподарського підприємства. Діють місцеві фермерські господарства.
За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
В селі народилися:
В селі померли:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
