Куликовичі
село в Маневицькому районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кулико́вичі (Кульковичі) — село в Україні, у Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 479 осіб.
село Куликовичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький |
Рада | Куликовичівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA07080130120044346 |
Основні дані | |
Засноване | 1577 |
Населення | 479 |
Площа | 66,62 км² |
Густота населення | 12,29 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44653 |
Телефонний код | +380 3376 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°09′59″ пн. ш. 25°48′03″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
168 м |
Водойми | Стир |
Місцева влада | |
Адреса ради | 44653, Волинська обл., Маневицький р-н, с.Куликовичі, вул.Перемоги,12 |
Карта | |
Мапа | |
Географія
Розташоване на правому березі Стиру.
Село компактне, всі вулиці покриті твердим покриття, у селі є водогін.
Історія
На території села та околицях розташовані 4 археологічні пам'ятки: багатошарове поселення в урочищі Загамет; поселення тшинецько-комарівської культури, залишки поселень зарубинецької культури та городище давньоруського часу.
Перша згадка про село походить з 1488 року. За історичними даними назва села Куликовичі виникла від прізвища економа маєтку князя Четвертинського Куликова. Топонім — множинна форма від патроніма Куликов.
Історично «у Куликовичахь» (1488), Куліковиче (1778).
В 1577 р. село Куликовичі належало до князя Чарторийського.
За описом 1798 року в селі на річці стояло два млини, кожен на один камінь. Дворів всього було 55, у яких проживало 407 осіб. В селі була церква Покрови Богородиці і дерев'яний панський дім.
В часи Російської імперії село належало до Колківської волості Луцького повіту Волинської губернії.
В кінці ХІХ ст. частину маєтку Четвертинського, у тому числі і село Куликовичі, продали дрібним поміщикам. Село було куплене двома євреями на ім'я Асамуров. Так село стало дрібним маєтком. Перші мешканці займалися бджільництвом, рибальством, полюванням, згодом скотарством та землеробством.
В кінці 19 ст. було там 104 доми і 789 жителів, дерев'яна церква з 18 ст., на місці старої. На початку 19 століття належало до поміщика Асамурова 5 632 десятини.
На 01.01.2005 року в селі було 260 будинків, функціонувала школа І — ІІ ступеня, бібліотека, будинок культури, фельдшерсько — акушерський пункт, відділення зв'язку, АТС, три приватних торгових точки, магазин Куликовичівського споживчого товариства, адмінбудинок Куликовичівського лісництва Колківського держлісгоспу, сільськогосподарський кооператив «Куликовичівський», пилорама, млин.
Населення
Населення села згідно переписів та люстрацій:
- 1798—407;
- кінець 19 століття — 789;
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 479 особи, з яких 241 чоловіків та 238 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 814 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63 % |
російська | 0,24 % |
Відомі люди
- Лисий Яків Івкович — керівник Голобського районного проводу ОУН, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу та Бронзового хреста заслуги УПА. Загинув поблизу села.
Релігія
У селі є дві релігійні громади: християн віри євангельської та православна Свято-Покровської церкви ПЦУ (до 20.02.2019 УПЦ (МП)).
Православна церква в рамках атеїстичної кампанії радянської влади 1962 року була закрита. Парафію відновили 1992 року. Престольне свято — 14 жовтня.
Пам'ятки
У селі встановлено:
- Пам'ятник землякам, які загинули в роки німецько-радянської війни;
- братські могили вояків УПА.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.