Кубок Президента (НХЛ)

Ку́бок Президе́нта (англ. Presidents' Trophy) — нагорода Національної хокейної ліги, яка вручається команді, що завершила регулярний сезон з найбільшою кількістю очок.^[1] Якщо ж дві команди набрали однакову кількість очок, то нагорода вручається тій, що має більше перемог протягом сезону. Команда-переможець отримує грошовий бонус в розмірі 350 000 канадських доларів. «Флорида Пантерс» є поточним володарем Кубку, завершивши сезон 2021—2022 з показником 122 очка та 58 перемог (з 82 ігор).

Кубок Президента
Впроваджено	Сезон 1985—1986
Поточний володар	«Бостон Брюїнс» (4)
Найбільше перемог	«Детройт Ред Вінгз» (6)
Вручається	Вручається команді НХЛ, яка набрала найбільшу кількість очок у регулярному сезоні.

Історія

Нагороду впроваджено на початку сезону 1985—1986 Радою Директорів НХЛ. До 1986 року найкраща команда у регулярному сезоні вивішувала банер з текстом «Чемпіони Ліги НХЛ» (англ. NHL League Champions), хоча всі команди-переможці Кубка Стенлі з 1947 року формально були чемпіонами НХЛ.^[2] Переможець отримує 350 000 канадських доларів, які розподіляються між всіма гравцями та учасниками команди.^[1] Досі лише 7 команд, які були переможцями Кубка Президента, вибороли Кубок Стенлі. Виграш Кубку дає змогу зайняти найвигіднішу позицію для здобуття Кубку Стенлі, оскільки команда отримує перевагу в іграх на домашньому льоду протягом всіх раундів плей-оф, включаючи фінал.

З 1937 по 1968 роки роль Кубка Президента відігравав Приз принца Уельського.^[3] З початком Сучасної Ери та розширенням ліги у сезоні 1967—1968 було створено Західний дивізіон, і Приз принца Уельського почали вручати переможцю регулярного сезону Східного дивізіону НХЛ.^[3] Проте не було нагороди яка б вручалася команді, що завершила сезон з найкращим загальним показником. З 1981 року Приз принца Уельського та Приз Кларенса С. Кемпбела почали вручати переможцям плей-оф конференцій. Грошові винагороди гравцям почали видавати у тому ж сезоні, що й впровадили сам трофей.^[1]

Єдина команда, яка виграла Кубок Президента більше ніж тричі — «Детройт Ред-Вінгс». У них шість перемог. Однак «Монреаль Канадієнс» 21 раз завершували регулярний сезон у верхівці турнірної таблиці, хоча у той час Кубка Президента не було. Другий показник за Детройтом (18 перемог).^[4]

Переможці

Гравець «Детройт Ред-Вінгс» Ніклас Лідстрем, який вигравав з командою всі її шість Кубків Президента

Кріс Друрі вигравав Кубок Президента з «Колорадо Аваланч» у 2000-01 та з «Баффало Сейбрс» у 2006-07 роках

   Команда виграла Кубок Стенлі.

   Команда програла у фіналі Кубку Стенлі.

Рік	Переможець	Очок	Результати плей-оф	Номер перемоги
1985-86	Едмонтон Ойлерс	119	Програли у фіналі дивізіону (КАЛ)[5]	1
1986-87	Едмонтон Ойлерс	105	Виграли Кубок Стенлі	2
1987-88	Калгарі Флеймс	105	Програли у фіналі дивізіону (ЕДМ)[6]	1
1988-89	Калгарі Флеймс	117	Виграли Кубок Стенлі	2
1989-90	Бостон Брюїнс	101	Програли у фіналі Кубку Стенлі (ЕДМ)	1
1990-91	Чикаго Блекгокс	106	Програли у півфіналі конференції (МІН)[7]	1
1991-92	Нью-Йорк Рейнджерс	105	Програли у фіналі дивізіону (ПІТ)[8]	1
1992-93	Піттсбург Пінгвінс	119	Програли у фіналі дивізіону (НЙА)[9]	1
1993-94	Нью-Йорк Рейнджерс	112	Виграли Кубок Стенлі	2
1994-95	Детройт Ред-Вінгс	70	Програли у фіналі Кубку Стенлі (НДД)	1
1995-96	Детройт Ред-Вінгс	131	Програли у фіналі конференції (КОЛ)[10]	2
1996-97	Колорадо Аваланч	107	Програли у фіналі конференції (ДЕТ)[11]	1
1997-98	Даллас Старс	109	Програли у фіналі конференції (ДЕТ)[12]	1
1998-99	Даллас Старс	114	Виграли Кубок Стенлі	2
1999-00	Сент-Луїс Блюз	114	Програли у чвертьфіналі конференції (СХШ)[13]	1
2000-01	Колорадо Аваланч	118	Виграли Кубок Стенлі	2
2001-02	Детройт Ред-Вінгс	116	Виграли Кубок Стенлі	3
2002-03	Оттава Сенаторс	113	Програли у фіналі конференції (НДД)[14]	1
2003-04	Детройт Ред-Вінгс	109	Програли у півфіналі конференції (КАЛ)[15]	4
2004-05	Сезон не проводився через локаут	-	-	-
2005-06	Детройт Ред-Вінгс	124	Програли у чвертьфіналі конференції (ЕДМ)[16]	5
2006-07	Баффало Сейбрс	113	Програли у фіналі конференції (ОТТ)[17]	1
2007-08	Детройт Ред-Вінгс[18]	115	Виграли Кубок Стенлі	6
2008-09	Сан-Хосе Шаркс	117	Програли у чвертьфіналі конференції (АНА)[19]	1
2009-10	Вашингтон Кепіталс	121	Програли у чвертьфіналі конференції (Монреаль Канадієнс)[20]	1
2010-11	Ванкувер Канакс	117	Програли у фіналі Кубку Стенлі (Бостон Брюїнс)	1
2011-12	Ванкувер Канакс	111	Програли у чвертьфіналі конференції (Лос-Анджелес Кінгс)	2
2012-13	Чикаго Блекгокс	77	Виграли Кубок Стенлі	2
2013-14	Бостон Брюїнс	117	Програли у півфіналі конференції (Монреаль Канадієнс)	2
2014-15	Нью-Йорк Рейнджерс	113	Програли у фіналі конференції (Тампа-Бей Лайтнінг)	3
2015-16	Вашингтон Кепіталс	120	Програли у півфіналі конференції (Піттсбург Пінгвінс)	2
2016-17	Вашингтон Кепіталс	118	Програли у півфіналі конференції (Піттсбург Пінгвінс)	3
2017-18	Нашвілл Предаторс	117	Програли у півфіналі конференції (Вінніпег Джетс)	1
2018-19	Тампа-Бей Лайтнінг	128	Програли у чвертьфіналі конференції (Колумбус Блю-Джекетс)	1
2019-20	Бостон Брюїнс	100	Програли у півфіналі конференції (Тампа-Бей Лайтнінг)	3
2020-21	Колорадо Аваланч	82	Програли у півфіналі конференції (Вегас Голден Найтс)	3
2021-22	Флорида Пантерс	122	Програли у півфіналі конференції (Тампа-Бей Лайтнінг)	1
2022-23	Бостон Брюїнс	135	Програли у чвертьфіналі конференції (Флорида Пантерс)	4
2023-24	Нью-Йорк Рейнджерс	114	Програли у фіналі конференції (Флорида Пантерс)	4

Примітки

1. Історія Кубку Президента. NHL.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2006. Процитовано 12 липня 2008.
2. Presidents Trophy Buffalo Bound. NHL.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
3. Історія Приза принца Уельського. Legends of Hockey.net. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 липня 2008.
4. Положення команд. NHL.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 липня 2008.
5. Результати плей-оф НХЛ 1985-86. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
6. Результати плей-оф НХЛ 1987-88. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 1 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
7. Результати плей-оф НХЛ 1990-91. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 6 січня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
8. Результати плей-оф НХЛ 1991-92. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 17 квітня 2007. Процитовано 12 липня 2008.
9. Результати плей-оф НХЛ 1992-93. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 12 липня 2008.
10. Результати плей-оф НХЛ 1995-96. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 7 серпня 2007. Процитовано 12 липня 2008.
11. Результати плей-оф НХЛ 1996-97. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 12 липня 2008.
12. Результати плей-оф НХЛ 1997-98. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
13. Результати плей-оф НХЛ 1999-00. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
14. Результати плей-оф НХЛ. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 12 липня 2008.
15. Результати плей-оф НХЛ 2003-04. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 13 липня 2007. Процитовано 12 липня 2008.
16. Результати плей-оф НХЛ 2005-06. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
17. Результати плей-оф НХЛ 2006-07. The Internet Hockey Database. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
18. Детройт Ред-Вінгс виграли Кубок Президента. The Sports Network. 3 квітня 2008. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
19. The Canadian Press (28 квітня 2009). Ducks oust top-seeded Sharks with win in game 6. The Sports Network. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 28 квітня 2009.
20. 2010 NHL Playoffs Summary. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2013.

Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.