Remove ads
«Монреа́ль Кана́діє́нс» (укр. Канадці Монреалю, фр. Canadiens de Montréal, англ. Montreal Canadiens) — професіональний хокейний клуб з Монреаля, Квебек, Канада. Виступає у Північно-східому дивізіоні Східної конференції Національної хокейної ліги (НХЛ). Офіційна назва клубу — Хокейний клуб канадців (фр. le Club de hockey Canadien)[1]. Заснований 1909 року «Канадієнс» — один із клубів «Оригінальної шістки», тобто команда, яка виступала в період з 1947 року до розширення ліги у 1967 році. Після переїзду «Квебек Нордікс» у 1995 році, «Канадієнс» — єдина команда НХЛ із Квебеку. Чемпіонський сезон 1992—93 років став останнім сезоном, у якому команда з Канади ставала переможцем Кубка Стенлі[2].
| Монреаль Канадієнс | |
 | |
| Ліга | Національна хокейна ліга |
|---|---|
| Конференція | Східна |
| Дивізіон | Атлантичний |
| Заснована | 4 грудня 1909 |
| Історія | Монреаль Канадієнс 1909—1917 (НХА) 1917—зараз (НХЛ) |
| Домашня арена | Белл-центр (21 273) |
| Місто | Монреаль, Квебек |
| Кольори | червоний, білий, синій |
| Власник(и) | .svg){kind=small} Родина Молсон |
| Головний менеджер | Марк Бержевен |
| Головний тренер | Мартен Сан-Луї |
| Капітан |  Браєн Джіонта |
| Переможці Кубку Стенлі | 24 (1915—16, 1923—24, 1929—30, 1930—31, 1943—44, 1945—46, 1952—53, 1955—56, 1956—57, 1957—58, 1958—59, 1959—60, 1964—65, 1965—66, 1967—68, 1968—69, 1970—71, 1972—73, 1975—76, 1976—77, 1977—78, 1978—79, 1985—86, 1992—93) |
| Переможці конференції | 8 (1975—76, 1976—77, 1977—78, 1978—79, 1980—81, 1985—86, 1988—89, 1992—93) |
| Переможці дивізіону | 24 (1927—28, 1928—29, 1929—30, 1930—31, 1936—37, 1967—68, 1968—69, 1972—73, 1974—75, 1975—76, 1976—77, 1977—78, 1978—79, 1979—80, 1980—81, 1981—82, 1984—85, 1987—88, 1988—89, 1991—92, 2007—08, 2012—13, 2014—15, 2016—17) |
 Монреаль Канадієнс у Вікісховищі | |
«Канадієнс» 24 рази виграли Кубок Стенлі (включаючи перший трофей 1916 року, здобутий до утворення НХЛ), більше ніж будь-який клуб у НХЛ[3]. Також «Канадієнс» встановили найдовшу серію перемог у плей-оф НХЛ: 5 років поспіль (1955—1960) та 4 роки поспіль (1976—1980). Склад «Канадієнс» у 1977 році, який другий раз з чотирьох перемог у серії здобув Кубок Стенлі, був названий другою великою спортивною командою світу всіх часів, за версією телеканалу ESPN.
З 1996 року «Канадієнс» проводить домашні матчі у Белл-центрі, який у 2003 році отримав назву — Молсон-центр[4]. Колишніми домашніми аренами клубу були: «Джубілі-рінк», «Монреаль-Арена», «Маунт-Роял-Арена» і «Монреаль Форум». «Монреаль Форум» протягом 70 років був домашньою ареною «Канадієнс».
Remove ads
Клуб «Канадієнс» був утворений 4 грудня 1909 року Амброузом О'Браєном, одним із засновників Національної хокейної асоціації (НХА)[5][6], яка була попередником Національної хокейної ліги (НХЛ). Це була команда франкомовної громади у Монреалі, яка складалася з франкомовних гравців і керівництва. Перший сезон для команди не був успішним і вона фінішувала останньою. Після першого сезону новим власником клубу став Джордж Кеннеді[7], і вже наступного сезону команда почала показувати кращі результати. У сезоні 1915—16 команда стала переможцем свого першого Кубка Стенлі[5]. 1917 року, разом із чотирма іншими клубами НХА, «Канадієнс» утворили НХЛ[5], і в сезоні 1923—24 виграли перший Кубок Стенлі НХЛ. Наступного сезону в складі «канадців» з'явились два американці Джон Мац та Ферн Гедлі. З сезону 1926—27 команда почала проводити матчі на «Монреаль-Форумі»[5].
В 1930-х роках, клуб розпочав десятиліття, вигравши два Кубки Стенлі у 1930 і 1931 роках. У період Великої депресії результати клубу і його тодішнього головного суперника «Монреаль Марунс» погіршились через економічні труднощі. Власники клубу вирішили продати команду у Клівленд, Огайо. Однак згодом знайшлися місцеві вкладники для «Канадієнс», а «Марунс» збанкрутіла і припинила своє існування; декілька гравців цієї команди перейшли до «Канадієнс».
Завдяки так званій ланці «Панч Лайн», яку складали Моріс Рішар, Той Блейк і Елмер Лек, а також тренеру Діку Ірвіну для «Канадієнс» знов почався успішний період в НХЛ. З 1952 по 1960 роки команда виграла шість Кубків Стенлі, включаючи п'ять поспіль з 1956 по 1960 роки. У складі клубу грали такі зірки як: Жан Беліво, Діккі Мур, Дуг Гарві, Берні Жеффріон, Жак Плант і молодший брат Рішара, Анрі.
«Канадієнс» виграли ще десять Кубків Стенлі впродовж 15 сезонів з 1965 по 1979 роки[5], включаючи 4 чемпіонства поспіль з 1976 по 1979 роки[5]. У сезоні 1976—77 «Канадієнс» встановили новий рекорд найменшої кількості поразок, програвши лише 8 матчів з 80 у регулярному чемпіонаті. До наступного покоління гравців входили Гі Лафлер, Іван Курнуає, Кен Драйден, Пітер Маховлич, Стів Шатт, Боб Гейні, Серж Савар, Гі Лапойнт і Ларрі Робінсон. Скотті Боумен був головним тренером, коли команда здобула п'ять останніх Кубків Стенлі в кінці 1970-х років.
«Канадієнс» виграв Кубок Стенлі у 1986[5] і 1993 роках[5]. В 1996 році, команда переїхала з Монреаль-форуму, яка була їх домашньою ареною впродовж 71 сезону і 22 Кубків Стенлі, на Молсон-центр (зараз Белл-центр)[5].
29 грудня 2008 року «Канадієнс» обіграв з рахунком 5:2 «Флориду Пантерс» і стала першою командою в історії НХЛ, яка здобула 3,000 перемог.
Remove ads
Це частковий список останніх п'яти сезонів «Канадієнс».
Скорочення: Ігор. = ігор проведено, Пер. = перемоги, Пор. = поразки, Н = нічиї, ПОТ = поразки в овертаймі, Очк = очки, ГЗ = голів забито, ГП = голів пропущено, Штр. = штрафні хвилини
| Сезон | Ігор. | Пер. | Пор. | ПОТ | Очк. | ГЗ | ГП | Штр. | Місце | Плей-оф |
| 2005—06 | 82 | 42 | 31 | 9 | 93 | 243 | 247 | 1312 | 3-є, Північно-східний | програла у чвертьфіналі конференції, 2:4 (Гаррікейнс) |
| 2006—07 | 82 | 42 | 34 | 6 | 90 | 245 | 256 | 1119 | 4-е, Північно-східний | Не кваліфікувалася |
| 2007—08 | 82 | 47 | 25 | 10 | 104 | 262 | 222 | 1072 | 1-е, Північно-східний | програла у півфіналі конференції, 1:4 (Флайєрс) |
| 2008—09 | 82 | 41 | 30 | 11 | 93 | 249 | 247 | 1223 | 2-е, Північно-східний | програла у чвертьфіналі конференції, 0:4 (Брюїнс) |
| 2009—10 | 82 | 39 | 33 | 10 | 88 | 217 | 223 | 936 | 4-е, Північно-східний | програла у фіналі конференції, 1:4 (Флайєрс) |
Remove ads
Найкращі бомбардири
Список десяти найкращих бомбардирів в історії клубу, сортованих за очками. Дані оновлюються після кожного сезону.
Скорочення: Поз. = позиція; ІП = проведено ігор; Г = голи; П = передачі; Очк. = очки; О/Г = очок за гру
Станом на сезон 2007—08
| Гравець | Поз. | ІП | Г | П | Очк. | О/Г |
| Гі Лафлер | ПК | 961 | 518 | 728 | 1246 | 1.30 |
| Жан Беліво | Ц | 1125 | 507 | 712 | 1219 | 1.08 |
| Анрі Рішар | Ц | 1256 | 358 | 688 | 1046 | 0.83 |
| Моріс Рішар | ПК | 978 | 544 | 421 | 965 | 0.99 |
| Ларрі Робінсон | З | 1202 | 197 | 686 | 883 | 0.73 |
| Іван Курнуає | ПК | 968 | 428 | 435 | 863 | 0.89 |
| Жак Лемер | Ц | 853 | 366 | 469 | 835 | 0.98 |
| Стів Шатт | ЛК | 871 | 408 | 368 | 776 | 0.89 |
| Берні Жеффріон | ПК | 766 | 371 | 388 | 759 | 0.99 |
| Саку Койву | Ц | 779 | 191 | 450 | 641 | 0.81 |
Джерело: Statistics | Historical Website of the Montreal Canadiens. Montreal Canadiens. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 травня 2010. (англ.)
Рекорди. Польові гравці
- За кар'єру
- Найбільше сезонів: 20, Анрі Рішар
- Найбільше ігор: 1256, Анрі Рішар
- Найбільше голів: 544, Моріс Рішар
- Найбільше передач: 728, Гі Лафлер
- Найбільше очок: 1246 (518 голів, 728 передач), Гі Лафлер
- Найбільше штрафних хвилин: 2248, Кріс Нілан
- Найбільше зіграних поспіль матчів: 560, Дуг Джарвіс
- За сезон
- Найбільше голів за сезон: 60, Стів Шатт (1976—1977); Гі Лафлер (1977—1978)
- Найбільше голів у більшості за сезон: 20, Іван Курнуає (1966—1967)
- Найбільше голів у більшості за сезон (для захисника): 19, Шелдон Сурей (2006—07)*
- Найбільше передач за сезон: 82, Пітер Маховлич (1974—1975)
- Найбільше очок за сезон: 136, Гі Лафлер (1976—1977)
- Найбільше штрафних хвилин за сезон: 358, Кріс Нілан (1984—1985)
- Найбільше очок за сезон (для захисника): 85, Ларрі Робінсон (1976—1977)
- Найбільше очок за сезон (для новачка): 71, Матс Неслунд (1982—1983); Челль Далін (1985—1986)
- Найбільше голів за сезон (для захисника): 28, Гі Лапойнт (1974—1975)
* позначає рекорд ліги.
Джерело: Season records - Individual records - Skaters | Historical Website of the Montreal Canadiens. Montreal Canadiens. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 грудня 2008. (англ.)
Рекорди. Воротарі
- За кар'єру
- Найбільше матчів: 556, Жак Плант
- Найбільше шатаутів: 75, Джордж Гейнсворт
- Найбільше перемог: 311, Жак Плант
- За сезон
- Найбільше перемог за сезон: 42, Жак Плант (1955—56 і 1961—62); Кен Драйден (1975—1976)
- Найбільше шатаутів за сезон: 22, Джордж Гейнсворт (1928—1929)*
* позначає рекорд ліги.
Джерело: Season records - Individual records - goaltenders | Historical Website of the Montreal Canadiens. Montreal Canadiens. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 травня 2010. (англ.)
Remove ads
Капітани команди
- Джек Лавіолетт, 1909—10
- Ньюсі Лалонд, 1910—11
- Джек Лавіолетт, 1911—12
- Ньюсі Лалонд, 1912—13
- Джиммі Гарднер, 1913—15
- Говард Макнамара, 1915—16
- Ньюсі Лалонд, 1916—22
- Спраг Клегорн, 1922—25
- Біллі Кутю, 1925—26
- Сільвіо Манта, 1926—32
- Джордж Гейнсворт, 1932—33
- Сільвіо Манта, 1933—36
- Альберт «Бейб» Сіберт, 1936—39
- Волтер Базвелл, 1939—40
- Той Блейк, 1940—48
- Білл Дернан, 1948 (січень — квітень)
- Еміль Бушар, 1948—56
- Моріс Рішар, 1956—60
- Дуг Гарві, 1960—61
- Жан Беліво, 1961—71
- Анрі Рішар, 1971—75
- Іван Курнуає, 1975—79
- Серж Савар, 1979—81
- Боб Гейні, 1981—89
- Гі Карбонно і Кріс Челіос, 1989—90 (співкапітан)
- Гі Карбонно, 1990—94
- Кірк Маллер, 1994—95
- Майк Кін, 1995 (квітень — грудень)
- П'єр Тарджон, 1995—96
- Венсан Дамфусс, 1996—99
- Саку Койву, 1999—2009
Remove ads
Члени Зали слави
Закріплені номери
Керівництво «Канадієнс» закріпило 15 номерів на честь 17 гравців[8], більше ніж будь-яка команда Національної хокейної ліги. Гові Моренц став першим гравцем чий номер був закріплений 2 листопада 1937 року.
| Закріплені номери «Монреаль Канадієнс» | |||
| No. | Гравець | Дата | |
|---|---|---|---|
| 1 | Жак Плант | 7 жовтня 1995 | |
| 2 | Дуг Гарві | 26 жовтня 1985 | |
| 3 | Еміль Бушар | 4 грудня 2009 | |
| 4 | Жан Беліво | 9 жовтня 1971 | |
| 5 | Берні Жоффріон | 11 березня 2006 | |
| 7 | Гові Моренц | 2 листопада 1937 | |
| 9 | Моріс Рішар | 6 жовтня 1960 | |
| 10 | Гі Лафлер | 16 лютого 1985 | |
| 12 | Дікі Мур | 12 листопада 2005 | |
| 12 | Іван Курнуає | 12 листопада 2005 | |
| 16 | Анрі Рішар | 10 грудня 1975 | |
| 16 | Елмер Лак | 4 грудня 2009 | |
| 18 | Серж Савар | 18 листопада 2006 | |
| 19 | Ларрі Робінсон | 19 листопада 2007 | |
| 23 | Боб Гейні | 23 лютого 2008 | |
| 29 | Кен Драйден | 29 січня 2007 | |
| 33 | Патрік Руа | 22 листопада 2008 | |
| 99 | Вейн Грецкі | 6 лютого 2000 (закріплений командами усієї ліги) | |
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads