Ксенотим

Ксенотим — мінерал класу фосфатів.

Ксенотим
Хімічна формула	YPO₄
Nickel-Strunz 10	8.AD.35[1]
Dana 8	38.4.11.1
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія
Просторова група	кристалографічна група 141d[2]
Ксенотим у Вікісховищі

Ксенотим

Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).

Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда.

Загальний опис

Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію (Y) та ітербію (Yb) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO₄] або Yb [PO₄], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO₄].

Ксенотим Y [PO₄] містить 55-63% Y₂O₃ і 25-27% P₂O₅.

Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.

Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.

Сингонія тетрагональна.

Кристали призматичні, дипірамідальні.

Твердість 4–5.

Густина 4,3.

Крихкий.

Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.

Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.

Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.

Збагачується аналогічно монациту.

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
2. mineralienatlas.de

   d:Track:Q1936589

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ксенотим // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Ксенотим // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Mineralienatlas:Xenotim-(Y) und Mineralienatlas:Xenotim-(Yb) (Wiki)
• Mineralien-Lexikon - Xenotim
• Webmineral - Xenotime-(Y) [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.] und Xenotime-(Yb) [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.]
• MinDat - Xenotime [Архівовано 29 листопада 2007 у Wayback Machine.]