Loading AI tools
польський астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Микола́й Копе́рник (пол. Mikołaj Kopernik, німецька Nikolaus Kopernikus, лат. Nicolaus Copernicus Torinensis або Thorunensis або Torunensis; 19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543, Фромборк) — польський астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
| Миколай Коперник пол. Mikołaj Kopernik німецька Nikolaus Kopernikus лат. Nicolaus Copernicus | |
|---|---|
 Портрет Миколи Коперника, поч. XVI століття | |
| Ім'я при народженні | Nikolas Koppernigk |
| Псевдо | Ніколаус Копернікус |
| Народився | 19 лютого 1473 Торунь, Королівська Пруссія, Корона Королівства Польського |
| Помер | 24 травня 1543 (70 років) Фромборк, Королівська Пруссія, Корона Королівства Польського ·інсульт |
| Поховання | Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія, Фромборк |
| Громадянство | польський[1][2] |
| Місце проживання | Торунь Фромборк Краків Падуя Болонья |
| Діяльність | математик, астроном, фізик, правник і дипломат, економіст, канонік та лікар |
| Галузь | астрономія, математика, механіка і економіка |
| Відомий завдяки | автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи |
| Alma mater | Ягеллонський університет (1495)[3][4], Падуанський університет (1503), Болонський університет (1500) і Феррарський університет (1503) |
| Науковий керівник | Domenico Maria Novara da Ferrarad[5] і Leonhard von Dobschützd |
| Вчителі | Antonio Urceod, Войцех Брудзевський, Domenico Maria Novara da Ferrarad і Leonhard von Dobschützd[5] |
| Відомі учні | Georg Joachim Rheticusd |
| Знання мов | renaissance Latind[6], Middle Polishd, середньонижньонімецька, грецька, латина і польська[7] |
| Заклад | Падуанський університет і Ягеллонський університет |
| Magnum opus | Малий коментар[8] і Про обертання небесних сфер[8] |
| Конфесія | римо-католик |
| Батько | Mikolaj Kopernik the Elderd |
| Мати | Barbara Koppernigkd |
| Автограф | .svg){kind=small} |
| Нагороди | |
| |
Народився у місті Торунь/Торн (пол. Toruń, нім. Thorn, Куявія) як наймолодший син у бюрге, де мешкала людина або звідки було її родинне коріння. Тому цей нащадок вихідців з Сілезії мав відповідне прізвище, котре й прижилося у світовій культурі згідно з його латинським відповідником: Ніколаус Копернікус («Nicolaus Copernicus»).
Більшість дослідників життя Коперника вважає, що його прізвище походить від місцевої назви рудокопів, копачів, котрі видобували мідь, — copper-mining[9]. Є й інше трактування походження прізвища «Коперник» — від назви рослини кріп, яку в цій місцевості масово вирощують і називають «koperek» або «kopernik»[10].
Сам Коперник не надавав великого значення[11] граматиці і орфографії написанню свого імені та прізвища через тогочасні суспільні звичаї і неусталені письмові форми. Прізвище «Коперник» вперше з'явилося у Сілезії в ХІІІ столітті і писалося по-різному латиною в місцевих документах. Саме 1480 року в «торунських книгах» вперше трапляється ім'я та прізвище його батька як Ніклас Коппернік (Niclas Koppernigk)[12][13][14]. Натомість у Краківських купецьких книгах він підписувався як Ніколаус Ніколай з Торуня (Nicolaus Nicolai de Torunia)[15]. А вже 1496 року в Болоньї він, вступаючи до колегіуму, поставив такий підпис: Домінус Ніколаус Копперлінк де Торн — IX грошен (Dominus Nicolaus Kopperlingk de Thorn — IX Groschen)[16][17]. У перекладі українською мовою це означає «пан Ніколаус Копперлінк з Торуня — 9 грошів».
У Падуї Коперник підписався Ніколаус Копернік (Nicolaus Copernik), пізніше — Коппернікус (Coppernicus), натомість на автопортреті, копія якого міститься нині в Ягеллонськім університеті, стоїть автограф самого вченого — Н. Копернік (N. Copernic)[18]. Свої астрономічні праці він підписував іменем Коппернікус (Coppernicus), з двома «п» (так само і в 23 документах з 31 збереженого)[19]. А вже пізніше він уживав тільки одне «п», і на титульному аркуші його праці «De revolutionibus, Rheticus» опубліковано ім'я (у родовому відмінку) Ніколай Копернік (Nicolai Copernici). Очевидно, на ці всі варіанти його прізвища мали вплив французька, італійська й латинська мови. Польська мова тоді ще не постала як національна.
Батька та його родину дослідники вважають уродженцями одного з сіл на півдні Сілезії, поблизу містечка Ниса (нім. Neiße). Це село називали з різними мовними варіаціями, — Коперник[20], (Kopernik, Köppernig, Köppernick), і нині воно має схожу назву — Коперники (Koperniki). У XIV столітті члени родини почали роз'їжджатися: спочатку — по різних сілезьких містечках (Зомбковіце, Ниса, Вроцлав, Зґожелець). У тодішній столиці Польщі — Кракові — вони з'явилися 1367 року, в Торуні — у 1400, у Львові — 1439[21] року. Таким чином Коперників батько, теж Ніклас Коперник (ймовірно, син Йогана Коперника), потрапив до Кракова,[20] де представники роду наприкінці XIV ст. отримали міські права.
Батько фігурував у торговельних книгах як заможний католицький купець, що продавав мідь — переважно в тодішньому Данцигу (теперішній Гданськ)[22][23]. Він переїхав з Кракова до Торуня близько 1458 року, щоб бути якнайближче до ринків збуту міді та на перетині торговельних шляхів і доступної для перевезень річки Вісла[24]. По приїзді до Торуня купця Ніколаса захопила політика, тому що Сілезія та Торунь були втягнуті у 13-літню війну (1454—1466), де з одного боку була Прусська конфедерація (складалася з союзу прусських міст — їх дворянства і духовенства), а з іншого боку — Тевтонський орден, який володів тоді тим пруссько-сілезьким регіоном. Безпосередньо завдяки сприянню Королівства Польського пруссам удалося домогтися визволення, й вони перейшли під опіку Польщі — суттєву роль у вдалих перемовинах[25] відіграв саме Ніклас. Зокрема, у серпні 1454 батько був посередником між кардиналом Збігневом Олесніцьким та великим прусськими містами у справі сплати позики на проведення війни[26]. Але часті мандрівки, роз'їзди, фінансово-політичні проблеми — остаточно підірвали здоров'я Коперника-старшого.
Ніколас Коперник-старший одружився з 20-літньою пруссачкою Барбарою Ватценроде (Barbara Watzenrode), будучи вже досить зрілим (близько 35 років), між 1461 і 1464 роками. І майже через 20 років, між 1483 і 1485 роками, він помер. Після його смерті опікуватися молодшим із Коперників узявся брат Барбари — Лукас Ватценроде-молодший (Lucas Watzenrode 1447—1512), котрий замінив хлопцеві батька, дав йому високу освіту та просував по службі.
Мати — Барбара Ватценроде (нім. Barbara Watzenrode), донька багатого купця і лавника з Торуня Лукаса Ватценроде та його дружини Катаріни Руссе[27]. Родина матері, як і батька — первинно сілезького походження[26]. Мав брата та сестер:
Миколай Коперник не мав дітей і був дуже прив'язаний до своїх небожів, піклувався про них до кінця життя.
Коли малому Ніколасу було 10 років, помер його батько, і турботу про виховання сироти взяв на себе його вуй[28], єпископ Вармійський Лукас Ватценроде-молодший (нім. Lukas Watzenrode, 1447−1512)[29].
1491 р. — вступив до Краківського університету, де вивчав математику, медицину і богослов'я. Уже тоді його найбільшу увагу і зацікавленість привернула астрономія, яку в Краківському університеті викладав відомий український науковець — Юрій Котермак-Дрогобич.
Закінчивши університет (1494) Коперник не отримав наукового ступеня. Ймовірно, восени 1495 р. подався до двору вуя, який намагався допомогти йому стати вармійським каноніком після смерті Йогана (Яна) Чанова. З невідомих причин (можливо, через спротив частини капітули, яка подала апеляцію до Риму), це призначення не відбулося. Тому вуй відправив обидвох племінників на подальші студії до Італії.
Ніколас готувався піти стопами свого вуя — стати священиком. Задля цього всередині 1496 року виїхав до Італії, можливо, в «оршаку» канцлера капітули, а наприкінці 1496[30]року прибув до Італії. Через кілька місяців (після 6 січня 1497) записався навчатись до (Болонського університету) правників[31], де вказав себе у «альбомі німецької нації». Крім теології, вивчав також світські науки — право, давні мови, математику і свою улюблену астрономію.
1500 р.— покинув Болонью і переїхав до Риму. Згодом на якийсь час навідався на батьківщину, але знову відʼїхав на навчання до Італії — цього разу до Падуанського університету, де вивчав переважно медицину. У 1503 році завершив студії, склавши у Феррарі іспити і здобувши диплом та науковий ступінь доктора канонічного права[32]. Того ж року повернувся на батьківщину.
1507 р.— став секретарем, особистим лікарем і довіреною особою свого вуя — єпископа Лукаса Ватценроде, а 1510 року — каноніком Вармійської дієцезії. Ці роки (до 1512) Коперник жив у єпископському за́мку свого дядька, Лідзбарку-Вармінському, де продовжив свої астрономічні дослідження, одночасно викладаючи у Кракові.
1512 — помер дядько по матері, єпископ Лукас. Коперник переїхав до Фромборка,[33] де служив каноніком, проводячи далі свої дослідження. Тут же він почав писати свій magnum opus про нову модель будови всесвіту, задум та ідеї якої визрівали, ймовірно, ще на початку 1500-х років під назвою «Про обертання небесних сфер».
Наполегливо працював над трактатом, ретельно перевіряючи кожний розрахунок. Чутки про його працю та ідеї почали поширюватися по всій Європі. Папа Лев X запросив Коперника взяти участь у підготовці календарної реформи (1514), але науковець відмовився (саму́ реформу здійснено лише 1582 року).
Католицька церква, яка в той час найбільше переймалася боротьбою з Реформацією, спочатку поставилася поблажливо до діяльності Коперника, але провідники протестантизму (Мартін Лютер і Філіп Меланхтон), перебуваючи в Німеччині, локально ближче до Коперника (а отже, до джерел чуток про нову Коперникову астрономію), відразу сприйняли її вороже.
Крім теоретичних досліджень, до заслуг Коперника в цей час належать проектування і будівництво гідравлічної машини у Фромборку, що постачала в будинки воду, а також запуск польського монетного двору. Крім того, Коперник вів постійну лікарську практику, зокрема боровся з епідемією 1519 року.
Коперник також брав активну участь у боротьбі з Тевтонським орденом — під час польсько-тевтонської війни (1520-22) він організував успішну оборону дієцезії від тевтонців, а згодом (1524) брав участь у мирних переговорах, наслідком яких стало проголошення території Тевтонського ордену герцогством Пруссії у васальній залежності від Польського королівства.
У 1526 році вперше сформулював закон обігу грошей, надалі названий «Законом Коперніка-Грешема»[34].
З 1531 року Коперник майже не брав участі у громадському житті (виняток — безкоштовна медична допомога), цілковито присвятивши себе роботі над книгою. Його вірним помічником і асистентом у цей час був його учень Георг Йоахім Ретік, якого за пропагування вчення Коперника позбавили професорської кафедри. Ще до видання трактату, яке було кінцевою метою, Коперник поширив серед знайомих короткий виклад своєї праці, відомий як «Малий коментар» (лат. Commentariolus).
У 1542 році стан здоров'я науковця різко погіршився — його розбив параліч як наслідок інсульту. 24 травня 1543 року, маючи 70 років, Миколай Коперник помер. Згідно з легендою, коли у Нюрнберзі було нарешті видрукувано «Про обертання небесних сфер», кур'єр довіз науковцю до Фромберка перший примірник книги якраз у день його смерті. Той пригорнув книгу до грудей та полегшено вдихнувши, помер. Проте були й інші версії подій. Рідні, отримавши книгу, до останніх хвилин не хотіли показувати книгу автору, тому що редактор видання в самовільно написаній передмові назвав нову теорію абстрактною гіпотезою, яку «не слід вважати ні істинною, ні вірогідною», що докорінно суперечило поглядам Коперника.
Місце поховання Коперника довгий час було невідомим, але 2008 року з допомогою аналізу ДНК вдалося з'ясувати, що вчений похований у Базиліці Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та святого Андрія в місті Фромборку (Польща).
Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium) Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543)[35].
У цій роботі науковець постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.
Стара геоцентрична теорія облаштування всесвіту, яку сформулював грецький астроном Клавдій Птолемей у ІІ столітті, розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед учених і теологів. Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві:
 |
Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»). |  |
Довга затримка з публікацією його книги не пов'язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, тому що єпископ Гідеман Ґізе, кардинал Миколай Шенберґ, як і учень Георг Йоахім Ретік, давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперника були пов'язані з інтуїтивними відчуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими подробицями.
Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі з анонімною передмовою, складеною, найімовірніше, без відома Коперника, де викладені теорії оголошено суто математичними гіпотезами, зручними для обчислень.
Згодом трактат перевидано у Базелі (1566). У 1616 році Ватикан вніс книгу Коперника у перелік заборонених, в якому вона значилась до 1828 року. Це не завадило її перевиданню у 1617 році в Амстердамі та всім дальшим передрукуванням.
Кілька розділів «Про колові рухи…» присвячено питанням плоскої і сферичної тригонометрії.
Повне зібрання творів Коперника видав Барановський у Варшаві 1854 р. як латиною, так і польською мовою.
Створення геліоцентричної системи світу стало революційним переворотом у науці. Вчення Коперника науково спростовувало міф про Землю як центр Всесвіту, утверджувало однакову матеріальну природу небесних і земних тіл, їх підпорядкованість єдиним законам, прокладало шлях до наукових відкриттів не лише сонячного, а й багатьох інших світів, аж до ідеї про безкінечність Всесвіту.
Ідеї Коперника позитивно сприйняли вже його сучасники. Надалі геліоцентрична теорія світобудови набула розвитку і коригування в роботах Галілео Галілея, Йоганна Кеплера, Ісаака Ньютона та інших.
Видатними українськими пропагандистами ідей Коперника були Єпіфаній Славинецький, Феофан Прокопович тощо. Діяльність видатного українського мислителя Григорія Сковороди сприяла утвердженню ідей Коперника в науці і передовій філософській думці.
Наприкінці 2008 року польські науковці оголосили про вирішення суперечки, яка тривала не одне століття: де ж похований Миколай Коперник. Місце його поховання тривалий час залишалося за́гадкою та предметом наукових суперечок (ученого поховали без зайвого розголосу у Фромборку). Лише 2005 року польські фахівці під керівництвом професора Єжи Ґонссовського натрапили на ймовірну труну Коперника в одному з бічних вівтарів собору у Фромборку.
Згодом шведські вчені порівняли зразки ДНК, отримані з кісток, зі зразками волосся астронома, знайденого в одній старовинній книзі, яка належала йому (тепер ця цінність зберігається в бібліотеці шведського Уппсальського університету). Результати останнього аналізу дали підставу з високим ступенем імовірності стверджувати, що могилу Коперника справді знайдено[38].
22 травня 2010 року відбулася урочиста церемонія перепоховання останків Миколая Коперника, яку провів примас Польщі, архієпископ Ґнєзненський Юзеф Ковальчик. По панахиді й літургії прах ученого знову поховали під вівтарем Святого Хреста собору у Фромборку, де його рештки були знайдені під час розкопок у 2005 році[39].
Життєвий шлях Коперника надихав і надихає художників і письменників. Різноманітним є використання образу Коперника — на поштових марках, грошах, сувенірній продукції тощо.
За повідомленнями Ассошіейтед прес, в середині червня 2008 року на аукціоні «Крістіз» у Нью-Йорку продали трактат Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (лат. De Revolutionibus Orbium Coelestium). Фоліант, видрукований 1543 року, на початку торгів оцінювали у 1—1,2 млн доларів. Його власником був відомий колекціонер і астроном-любитель Річард Ґрін. Під час торгів кінцева вартість лоту досягла 2,2 млн доларів, ім'я ж нового власника лишилось невідомим[43].
В серпні 2024 року, як повідомило видання Daily Mail, у Польщі знайдено 500-річний компас, який, імовірно, належав астроному Миколі Копернику. Компас, виготовлений із мідного сплаву, виявили археологи-аматори в кімнаті під садами замку Фромборк XIV ст., що збігається з місцем, де вчений проводив свої спостереження та зробив свої найважливіші астрономічні відкриття[44][45].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
