Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца

науково-дослідний інститут З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольцаmap

Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) — науково-дослідний центр у Німеччині. Заснований у 1969 році як Товариство досліджень важких іонів (нім. Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)). Розташований у Віксгаузені, передмісті Дармштадта.

Коротка інформація Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца, Абревіатура ...
Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца
нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung 
Thumb
Thumb
АбревіатураGSI(нім.) 
Типнауково-дослідний інститут 
Засновано1969 
Правовий статусGmbH 
СфераBig Scienced 
ГалузьЯдерні технології
Країна Німеччина[1] 
Штаб-квартираWixhausend і Дармштадт 
49°55′53″ пн. ш. 8°40′45″ сх. д.
ЧленствоТовариство імені Гельмгольца[2]
Informationsdienst Wissenschaft[3]
Німецька дослідницька мережаd[2]
Німецьке фізичне товариство[2]
Європейське фізичне товариство[2]
German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[4] 
КерівникPaolo Giubellinod (1 січня 2017) 
Штат працівників2000 осіб 
Материнська
організація
Товариство імені Гельмгольца 
Дочірня(і)
організація(ї)
Helmholtz Institute Jenad
Helmholtz Institute Mainzd
Helmholtz Research Academy Hessen for FAIRd 
Вебсайт: gsi.de 

Thumb

 Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца у Вікісховищі 
Закрити

Галузі дослідження

Центр проводить фундаментальні та прикладні дослідження у фізиці та суміжних природничих наукових дисциплінах. Основні галузі дослідження:

  • фізика плазми,
  • Атомна фізика,
  • Дослідження ядерної структури і ядерних реакцій,
  • Біофізика та медичні дослідження.

Завдяки бомбардуванню атомів важкими іонами був проведений синтез ядер хімічних елементів майтнерію (1982), гасію (1984), дармштадтію (1994), рентгенію (1994), борія (1996), коперниція (1996).


Прискорювальний комплекс GSI

У Центрі дослідження важких іонів знаходяться три прискорювальні установки[5]:

Thumb
Частина ESR кільця
  • UNILAC (англ. Universal Linear Accelerator) — 120 м лінійний прискорювач важких іонів енергією 2 — 11,4 МеВ/нуклон, запущений у 1975 році.
  • SIS18 (нім. SchwerIonenSynchrotron) — синхротрон з периметром 216 м, який може прискорити іони до 90 % від швидкості світла (що відповідає магнітній жорсткості 18 Тл·м).
  • ESR (англ. Experimental Storage Ring) — накопичувальне кільце з системою електронного охолодження, для накопичення пучків як з SIS18, так і вторинних пучків короткоживучих іонів.

до яких належить

  • FRS (англ. FRagment Separator) — система каналів транспортування пучка з поділом пучків ізотопів по відхиленню в магнітних полях.

Інші дослідні установки центру

  • LAND (англ. Large Area Neutron Detector) — детектор нейтронів;
  • SHIP (англ. Separator for Heavy Ion reaction Products) — електромагнітний фільтр швидкостей;
  • FOPI (англ. Four Pi — 4π) — великий детектор частинок для вивчення фізики ядерних реакцій;
  • HADES (англ. High Acceptance Di-Electron Spectrometer) — спектрометр для вивчення властивостей адронів, особливо при високих тисках і температурах;
  • Процедурний кабінет для терапії пухлин прискореними іонами вуглецю;

Додатково до прискорювачів іонів у Центрі знаходяться дві високоенергетичні лазерні установки для створення гарячої та щільної плазми:

  • nhelix потужністю до 10 ГВт (англ. Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments);
  • Pnhelix (англ. Petawatt Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments) — наносекундний лазер, потужністю 100 ГВт;

Див. також

Примітки

Посилання

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.