Monetae cudendae ratio

«Monetae cudendae ratio» (укр. Про карбування монет) — праця Миколая Коперника, написана у період 1520-их років на прохання польського короля Сигізмунда I^[1][2] і представлена сейму Королівської Пруссії, однієї з провінцій Королівства Польського. Розширена версія праці побачила світ у 1628 році. У цій праці Коперник виклав свої погляди на теорію грошового обігу.

«Monetae cudendae ratio»

Сторінки книги у німецькому перекладі (1884) Леопольда Прове (клацніть на зображення для читання інших сторінок)
Автор	Миколай Коперник
Мова	латина
Тема	економіка
Жанр	трактат
Видано	1528

Миколай Коперник

Історична довідка

Рання версія цієї праці була написана Коперником у 1517 році під назвою «De aestimatione monetae» (укр. Про вартість монет). Під час оборони Ольштина у 1519 році (у ході польсько-тевтонської війни) Коперник переглянув цю працю й написав два нових трактати — «Tractatus de monetis» (укр. Трактат про монети) та «Modus cudendi monetam» (укр. Шлях псування монет). На основі цих трактатів він підготував доповідь, з якою виступив перед прусським сеймом у Ґрудзьондзі (Грауденці) у 1522 році; під час поїздки до Ґрудзьондза Коперника супроводжував його друг Тідеманн Гізе^[en][3]. У 1528 році Коперник підготував для прусського сейму розширену версію цієї доповіді уже під назвою «Monetae cudendae ratio».

У цій праці Коперник сформулював ранню версію кількісної теорії грошей^[2], яка ґрунтувалась на зв'язку між кількістю грошей, швидкістю їх обігу й цінами на товари і послуги. Як і наступні класичні політекономи XVIII—XIX століть, Коперник досліджував зв'язок між ростом грошової маси та інфляцією^[4].

Зокрема, у своїй праці Коперник постулював принцип «погані гроші витісняють добрі»^[5], який згодом отримав назву закон Грешема — Коперника. Цей принцип і раніше був відзначений Ніколя Оремом, але Коперник встановив цю закономірність самостійно^[6].

Окрім того, у своїй роботі Коперник також розглядає різницю між споживчою і міновою вартістю товарів, випередивши на 250 років висновки Адама Сміта.

Праця Коперника «Monetae cudendae ratio» була перевидана у 1816 році у Варшаві, під назвою «Dissertatio de optima monetae cudendae ratione» (укр. Дисертація про оптимальне карбування монет), декілька примірників цього видання збереглось до теперішнього часу^[7].

Примітки

1. Henry Dunning Macleod The History of Economics. — Bliss, Sands and Co./University of California, 1896.
2. Henry William Spiegel The Growth of Economic Thought/ — Duke University Press, 1991.
3. Angus Armitage The World of Copernicus [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. — P. 89-91 (chapter 24: The Diseases of Money).
4. Oliver Volckart Early Beginnings of the Quantity Theory of Money and Their Context in Polish and Prussian Monetary Policies, c. 1520—1550 // Economic History Review, New Series, vol. 50, no. 3 (August 1997). — P. 430-49.
5. Charles Poor Kindleberger Comparative political economy. — MIT Press, 2000. — P. 329.
6. Kiselewski Janusz Prawo Korernika-Greshama w swietle badan numizmatychnych w ostatnim dziesiecioleciu // KomMazur Warmin No.2 (1969) P/ 29-44.
7. MDXXVI scripta nunc primum exejus autographo typis vulgata. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.

Література

• Joseph Gigliotti The Role of High Inflation in the Decline of Sixteenth-Century Poland-Lithuania's Economy // The Polish Review, vol. LIV, no. 1, 2009, P. 61-76.

Посилання

• Nicolaus Copernicus: Monetae cudendae ratio [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // intratext.com (лат.)
• MONETE CUDENDE RATIO per NICOLAUM. [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]