Каус Австраліс
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Каус Австраліс[1] (ε Стрільця, ε Sgr) — подвійна зоряна система в сузір'ї Стрільця, найяскравіша зоря сузір'я. Видима зоряна величина +1,85[3].
 | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Стрілець |
| Пряме піднесення | 18г 24х 10.31840с[2] |
| Схилення | –34° 23′ 04.6193″[2] |
| Видима зоряна величина (V) | +1.85 [3] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | В9.5 III [4] |
| Показник кольору (B−V) | -0,03[3] |
| Показник кольору (U−B) | -0,13[3] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −15[5] км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: -39.42[2] мас/р Схил.: −124[2] мас/р |
| Паралакс (π) | 22,76[2] ± ±0,24[2] мас |
| Відстань | 145±7 св. р. (44±2 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−1.45[6] |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 3.515 ± 0.138[6] M☉ |
| Радіус | 6.8[7] R☉ |
| Світність | 363[6] L☉ |
| Ефективна температура | 9,960[8] K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | 236[9] км/с |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Epsilon+Sgr |
Каус Австраліс перекладається як «південна частина лука». Разом із Каус Медіус (δ Стрільця) і Каус Бореаліс (λ Стрільця) вона утворює лук Стрільця.
Умови спостереження
Зоря Каус Австраліс має велике південне схилення. У південній півкулі зоря відіграє важливу навігаційну роль. Із території України видима тільки у південних областях улітку.
Характеристики
Узагальнити
Перспектива
Яскравий компонент (Каус Австраліс А) - блакитний гігант спектрального класу В 9,5 III[4]. Він приблизно в 5 разів масивніший за Сонце і в 7 разів більший за радіусом. Діаметр зорі дорівнює приблизно 10 мільйонам кілометрів. Відстань до зорі — 44 парсек (145 світлових років). Температура поверхні зорі дорівнює 9 200 Кельвінів (в 1,5 рази вища сонячної).
Зоря швидко обертається — швидкість обертання на екваторі у проєкції на промінь зору (Vesin(i) ) становить 236 км/с[9]. Також вона має потужне магнітне поле з напруженістю в діапазоні 10.5-130.5 Гаусів[10] та є джерелом рентгенівського випромінювання. Зважаючи на те, що система Каус Австраліс має надлишкове інфрачервоне випромінювання, можна припустити наявність навколозоряного пилового та уламкового диску. Виходячи з температури цього диску, він розташований на орбіті головної зорі системи приблизно на відстані 155 а.о. від неї[11].
На кутовій відстані 2,392 секунди під кутом 142,3° Каус Австраліс А має зорю-супутник із видимим блиском 14m. Це зоря головної послідовності з масою приблизно 95 % сонячної і приблизно 89 % від світності Сонця. На такій відстані до системи, цей кут еквівалентний фізичній відстані близько 106 а.о., тобто зоря-супутник перебуває всередині уламкового диску основної зорі. Система має вищу лінійну поляризацію, ніж очікується з її відстані до Сонця; як пояснення запропоновано розсіювання світла від уламкового диска супутника[12]. До ідентифікації супутника (1993 року за допомогою коронографа адаптивної оптики), імовірно він був відповідальний за спектральні аномалії, які приписували головній зорі[13].
На відстані 32,3 кутових секунди виявлено зорю-кандидата у третій компонент системи[6].
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.