Кан (Кальвадос)

Кан (фр. Caen) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Нижня Нормандія та департаменту Кальвадос. Населення — 108 200 осіб (01.01.2021)^[1].

Кан Caen
Країна	Франція
Регіон	Нормандія
Департамент	Кальвадос
Округ	Кан
Код INSEE	14118
Поштові індекси	14000, 14300
Координати	49°10′59″ пн. ш. 0°22′10″ зх. д.H G O
Висота	2 - 73 м.н.р.м.
Площа	25,7 км²
Населення	108 200 (01.01.2021[1])
Густота	4210,1 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер Мандат	Joël Bruneau 2020-2026
Офіційна сторінка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кан.

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 210 км на захід від Парижа.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 18 °C (64.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5.3 °С (41.5 °F).^[3]

Клімат Кана
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16,1	20,8	24,4	26,4	30,4	34,1	36,6	38,9	33,5	28,9	19,9	17,2	38,9
Середній максимум, °C	8	8,6	11,5	13,6	17,1	20,1	22,6	22,8	20,1	16,1	11,5	8,3	15
Середня температура, °C	5,3	5,5	7,9	9,5	12,8	15,6	17,9	18	15,6	12,4	8,4	5,7	11,2
Середній мінімум, °C	2,6	2,4	4,2	5,3	8,5	11	13,1	13,2	11,1	8,7	5,3	3	7,4
Абсолютний мінімум, °C	−19,6	−16,5	−7,4	−5,7	−0,8	1	4,7	4	1,8	−3,7	−6,8	−11	−19,6
Норма опадів, мм	50	40	40	40	50	40	50	50	50	60	70	60	650
Джерело: Weatherbase

Історія

Перші свідчення про Кан належать до часів правління герцогів Нормандії, один з яких, Вільгельм завойовник, зробив Кан своєю столицею. Протягом усієї своєї історії Кан поділяв долю Нормандії; в 1204 р. разом з нею був переданий Іоанном Безземельним до французької корони. 1346 року англійці взяли місто приступом. Кан остаточно повернувся до Франції лише 1450 року.

1432 року Джон Ланкастерський, герцог Бедфорд заснував Канський університет, який за свою історію не раз закривався і відновлював роботу (в сучасному вигляді — з 1957 року).

Церква св. Стефана

До скасування Нантського едикту 1685 року більшість населення Кана становили гугеноти. У роки Французької революції місто примкнуло до жирондистів.

Під час Другої світової війни місто дуже постраждало. Битва за Кан продовжувалася із 6 червня 1944 року по 6 серпня 1944 р. Завершилась розгромом німецьких військ. Дві третини будівель старої забудови було зруйновано. В 1948—1962 роках за планом Маршалла було споруджено сучасне місто з промисловими зонами та зеленими насадженнями.

Пам'ятки

• Канський замок XI—XII століть — одна з найбільших середньовічних фортець на заході Європи. Зараз територію стародавньої твердині займають різні художні та історичні музеї.
• З часів Вільгельма Завойовника вціліли уславлені пам'ятки нормандської романіки — соборна церква Сент-Етьєн при чоловічому абатстві та церква Трійці при жіночому монастирі. У цих храмах до Французької революції були поховані сам Вільгельм Завойовник і його дружина Матильда Фландрська. Фасад соборної церкви строгий та лаконічний, 90-метрові вежі увінчані шпилями XIII століття. Решта будинків чоловічого абатства перебудовані в XVII столітті; з 1960 року тут розташовані органи місцевого самоврядування.
• Перлиною старого Кана вважалася ажурна пізньоготична церква св. Петра. 1944 року вона була зруйнована, наразі повністю відреставрована.
• З пам'яток цивільної архітектури цікаві особняки XVI століття; в одному з них народився поет Франсуа де Малерб.
• На згадку про події Другої світової війни 1988 року було відкрито Меморіал миру.

Міста-побратими

• Вюрцбург, Німеччина (1962)
• Портсмут, Велика Британія (1987)
• Нашвілл, США (1991)
• Александрія, США (1991)
• Тієс, Сенегал (1992)

Демографія

Динаміка населення ( ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	50 677	7528	11 587	15 348	10 097	5451	666
Жінки	59 717	7443	13 712	14 879	12 010	9917	1756
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 666  85 + 1756  1086  80-84 2436  1349  75-79 2551  1560  70-74 2608  1456  65-69 2322  1722  60-64 2163  2613  55-59 3158  2943  50-54 3411  2819  45-49 3278  2819  40-44 3089  2993  35-39 2871  4097  30-34 3820  5439  25-29 5099  6985  20-24 8227  4602  15-20 5485  2308  10-14 2389  2267  5-9 2359  2953  0-4 2695

Економіка

2010 року серед 77 027 осіб працездатного віку (15—64 років) 50 271 була активною, 26 756 — неактивними (показник активності 65,3 %, у 1999 році було 60,7 %). З 50 271 активної мешканців працювали 42 269 особи (21 101 чоловік та 21 168 жінка), безробітними було 8002 (4280 чоловіків та 3722 жінки). Серед 26 756 неактивних 15 623 осіб було учнями чи студентами, 4695 — пенсіонерами, 6438 були неактивними з інших причин^[5]. У 2010 році в муніципалітеті нараховувалося 47 878 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 90 386,0 особи, медіана доходів виносила 18 112 євро на одного особоспоживача^[6]

Відомі особистості

В поселенні помер:

• Едмон Демолен (1852—1907) — французький історик, соціолог, педагог.

Уродженці

• Антоні Деруан (*1979) — французький футболіст, півзахисник.

Сусідні муніципалітети

	Сен-Контест, Сен-Жермен-ла-Бланш-Ерб	Епрон	Ерувіль-Сен-Клер
	Карпіке, Бреттвіль-сюр-Одон	Пн	Мондвіль
		Зх    Кан    Сх
		Пд
	Лувіньї	Флері-сюр-Орн, Іф	Кормель-ле-Руаяль

Галерея зображень

Посилання

• Офіційний сайт міста Кан [Архівовано 6 листопада 2008 у Wayback Machine.]

Див. також

• Список муніципалітетів департаменту Кальвадос

Примітки

• Портал «Франція»

1. Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
3. Клімат Кана. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
4. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
5. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
6. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.