Кальянов Олександр Іванович

Олександр Іванович Кальянов (26 серпня 1947, Унеча, Брянська область, Російська РФСР — 2 жовтня 2020) — радянський і російський звукорежисер, естрадний співак, актор, композитор, аранжувальник, продюсер. Тричі лауреат премії «Шансон року». Друзі кличуть його Кальян Іванович^[2].

Кальянов Олександр Іванович
Основна інформація
Дата народження	26 серпня 1947(1947-08-26)
Місце народження	Унеча, Брянська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті	2 жовтня 2020(2020-10-02) (73 роки)
Місце смерті	Асукека-де-Енарес, Гвадалахара, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія[1]
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	СРСР і Росія
Професії	співак, аудіорежисер, актор, композитор, виробник, аранжувальник, музичний продюсер, винахідник
Співацький голос	бас
Інструменти	вокал[d]
Жанри	російський шансон
Псевдоніми	Кальян Иваныч і Кальяныч
kalianov.ru

Біографія

Народився 26 серпня 1947 року в місті Унеча Брянської області в учительській родині Кальянових. Його батьки довгі роки викладали в міській середній школі № 2, а батько — Іван Юхимович Кальянів — Заслужений учитель Російської Федерації — в останні роки своєї педагогічної діяльності був директором цієї школи. Олександр Іванович теж навчався в школі № 2. Закінчив школу він із срібною медаллю. З дитинства любив музику і техніку, мріючи в своєму дорослому житті якось пов'язати ці захоплення. Після школи поступив в Таганрозький радіотехнічний інститут.

По закінченні інституту Олександр Іванович працював інженером на Брянському заводі напівпровідникових приладів, працював радіоінженером з музичним інструментам. На його рахунку — кілька винаходів у цій галузі.

З 1978 працював звукорежисером у Палаці спорту в Казані в складі групи «Шестеро молодих». Великий вплив на майбутнього співака зробило особисте знайомство з Володимиром Висоцьким, що відбулося під час концертів Висоцького в Казані. Кальянов працював звукорежисером і в інших колективах — «Червоні маки», «Фенікс», а також у Олександра Барикіна та Алли Пугачової. У 1984 році на репетиційній базі А. Пугачової в СКК «Олімпійський» Кальянов організував одну з перших приватних студій звукозапису в Москві «Тон-сервіс» (вважається, що саму першу приватну студію в СРСР створив Олександр Зацепін на початку 1970-х). З цього часу Кальянов працював також і як саунд-продюсер: безліч російських і зарубіжних артистів естрадних записували свої пісні на його студії.

Про початок своєї кар'єри в якості співака Кальянов сказав:

Мій перший альбом був написаний Ігорем Ніколаєвим. Ігор Ніколаєв та Алла Пугачова - це мої творчі «тато» й «мама». Алла переконала мене в тому, що я повинен вийти на сцену й співати, чого я дуже не хотів, якби не вона, я б ніколи не став артистом. Я не збирався ним бути. Якщо я і співав, то на прохання Ігоря Ніколаєва. Він сказав: «У тебе цікавий тембр, давай спробуємо тебе записати». І коли ми записали альбом, цей альбом розійшовся на касетах піратським шляхом, ще за радянської влади. Але вивести мене на сцену... Може, комплекси заважали. Та й бажання особливого не було, чесно кажучи. Але мені подобалося, що ці пісні подобаються людям.

У 1988 році Олександр Кальянов дебютував як співак на «Різдвяних зустрічах» Алли Пугачової з піснею «Старе кафе». Потім починає гастролювати.

У 1989 році першим записав у своїй студії Віку Циганову.

Олександр Кальянов гастролював по Росії, країнам СНД і за кордоном; виступав для російськомовної публіки (шість разів був в Америці, давав концерти в Ізраїлі, Німеччині).

З 1986 по 2005 рік вийшло десять альбомів Олександра Кальянова (нерідко «піратськими» виданнями).

Звукорежисерська студійна діяльність

На студії Олександра Кальянова записували свої музичні твори наступні виконавці:

Олександр Барикін Алла Пугачова Алсу Анастасія Андрій Макаревич Анжеліка Агурбаш Борис Драгілєв Борис Мойсеєв Валерій Курас Валерій Леонтьєв Валерій Сюткін Віка Циганова Володимир Винокур Володимир Кузьмін Володимир Пресняков мол. Володимир Пресняков ст.

Гоша Куценко Григорій Лепс Деміс Русос Діана Гурцкая Євгеній Кемеровський Євгеній Осін Євгеній Сбитнєв Євгеній Шифрин Олена Воробей Жанна Агузарова Ігор Ніколаєв Ірина Аллегрова Катя Лель Христина Орбакайте Лайма Вайкуле Лариса Доліна

Лев Лещенко Людмила Зикіна Майкл Болтон Маша Распутіна Михайло Круг Надія Бабкіна Наташа Корольова Микола Басков Ніна Шацькая Олег Газманов Сергій Звєрєв Тетяна Овсієнко Філіп Кіркоров

Також Олександр Кальянов, як професійний звукорежисер, працював з групами:

«А-Студіо» «Білий орел» «Божа корівка» «Браво» «Вірус» «Діти»

«Червоні маки» «Ліцей» «Моральний кодекс» «На-на» «Наутілус Помпіліус» «Непара»

«Росіяни» «Стрілки» «Шестеро молодих» «Штар» «Фенікс»

Дискографія

1. 1984 — «Свіжий запах лип»
2. 1985 — «Золота алея»
3. 1986 — «Старе кафе»
4. 1987 — «Таганка»
5. 1989 — «Музей любові»
6. 1991 — «За кордон»
7. 1993 — «Погана прикмета»
8. 1995 — «Нічний патруль»
9. 1998 — «Не поговорили»
10. 2001 — «Вибране»
11. 2002 — «Два по двісті»
12. 2004 — «Любка-однолюбка»
13. 2008 — «Посміхайтеся»

Кліпи

«Блудний син» «В келиху з вином» «Вас не потрібно жаліти» «Повертався додому» «Все що було» «Виший мені сорочку» «Гуляй, гуляй»

«Живемо ми недовго» «За кордон» «Дзенькнула монета» «Здорово старовина» «Здрастуйте» «Золота осінь» «Карабас Барабас»

«Зозуленька» «Музей любові» «На нейтральній смузі» «Нічний патруль» «Погана прикмета» «Старе кафе» «Таганка»

«Ти танцюєш» «Опера з Петрівки» «Хрустнули огірочком» «Емігранти» «Юнкера» «Дружина, жінка»

Фільмографія

• 1997 — «Новітні пригоди Буратіно» (музичний фільм)
• 2010 — «Братани 2», 6 серія, камео

Телебачення

• Кальян-шоу (Дарьял-ТВ).

Нагороди

• Премію «Шансон року» в 2002^[3] і 2010^[4] роках.

Новаторська діяльність

• Олександр Кальянов винайшов прилад для співу під фонограму. Суть його в можливості співати живцем і автоматичному включенні фонограми на нотах, що артист не потрапив^[5].

Примітки

1. https://bryansk.news/2020/10/02/kalyanov/
2. Фомин Ю. Кальян Иваныч [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.] // liga-zvuka.su. — 2009. — 7 дек.(рос.)
3. Шансон года 2002. Шансон года. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 9 жовтня 2013.
4. События > Шансон года > «Шансон Года-2010»: полный аншлаг и ни одного случайного человека. РАДИО ШАНСОН. 7 квітня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 9 жовтня 2013.
5. Гуру Кен (18 листопада 2004). КАЛЬЯНОВ изобрел прибор для пения под фонограмму. Guruken.Ru. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 9 жовтня 2013.

Посилання

• Музична звукозаписна студія Олександра Кальянова — KALIAN
• Олександр Кальянів в БЕКМА