Loading AI tools
село в Україні в Золотоніському районі Черкаської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Зо́рівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, центр Зорівської сільської громади.
село Зорівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Черкаська область | ||||
Район | Золотоніський район | ||||
Тер. громада | Зорівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA71040110010099461 | ||||
Облікова картка | = 21.09.2007&rf7571 = 37691 Зорівка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | друга половина 17 століття | ||||
Перша згадка | 1781 рік | ||||
Населення | 851 | ||||
Поштовий індекс | 19740 | ||||
Телефонний код | +380 4737 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°48′24″ пн. ш. 32°14′44″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
115 м[1] | ||||
Водойми | річка Кропивна | ||||
Відстань до обласного центру |
42,6 (фізична) км[2] 50 (автошляхами) км | ||||
Відстань до районного центру |
20 км | ||||
Найближча залізнична станція | Пальміра | ||||
Відстань до залізничної станції |
13 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 19740, с.Зорівка, вул. Шевченка, 45 | ||||
Сільський голова | Галушко Галина Петрівна | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Село розташоване на річці Кропивні (басейн річки Золотоношки) за 20 км від районного центру — міста Золотоноша, за 13 км від залізничної станції Пальміра та за 11 км від автошляху О240501 (Пальміра — Чорнобай — Іркліїв). Населення — 851 особа.
На місці сучасної Зорівки колись стояли чотири населені пункти[3]: Зорівка[4][5], Чугуївка[6][7], Сотниківка[8][9] та Мелесівка[10][11]. Ці хутори були засновані у другій половині XVII століття. Поселення почалося з трьох родин запорізьких козаків — Зорі (від нього й утворилася назва), Андрейка та Гриня, які після ліквідації Запорозької Січі за царювання Катерини II поселилися на вільних землях біля річки Кропивка. Перша згадка в літописах — 1781 рік[12], де вказується, що на 1787 рік Зорин хутір налічував 31 мешканця та 18 хат, а вже в 1834 році — 13 дворів з населенням 143 особи[13].
Всі частини були приписані до Вознесінської церкви у Благовіщінському (Чугуївці), яка була до 1905 року приписана до Лукинської церкви у Львівці.[14]
На 1910 рік у Зорівці проживало 476 осіб та було 100 господарств.
У 1927 році, напередодні примусової колективізації, створено Товариство спільної обробки землі (ТСОЗ), у 30-х роках — близько десятка артілей - колгоспів.
У роки радянсько-німецької війни 408 мешканців села воювали на фронтах, з них 120 нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 224 загиблих земляків у селі споруджено обеліск Слави.
Станом на початок 1970-х років у селі працювала середня школа, де навчалось 336 учнів, клуб на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,6 тисячі книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, 2 дитячих садків, побуткомбінат. В селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Комуніст», що мав в користуванні 2,5 тисячі га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,4 тисячі га орної землі. Колгосп спеціалізувався на виробництві зерна і молока. Також в селі працювала електростанція, млин, лісопильня, цегельня.
В селі діють загальноосвітня школа І-III ступенів, дитячий садок «Яблунька», фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, сільська бібліотека, поштове відділення зв'язку.
Уродженець села А. С. Ковба був учасником штурму Зимового палацу, членом Золотоніського повітового ревкому в 1919 році.
Георгіївським хрестом чи Георгіївською медаллю нагороджені учасники Першої світової війни Андрейко Юхим Матвійович та Шевченко Володимир Корнійович (відзначений двома Георгіївськими хрестами).
Уродженцями села є:
Нагороджені за працю:
Поховані в селі:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.