Loading AI tools
Зорі типу Алголя (EA за класифікацією ЗКЗЗ) — клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами, блиск яких поза затемненням залишається практично незмінним[1].
Затемнення можуть спостерігатися лише для тих подвійних систем, для яких з промінь зору з Землі майже збігається з площиною орбіти зір або утворює з нею малий кут[1][2]. Коли тьмяніший компонент подвійної системи проходить перед яскравішим, він закриває його від спостерігача з Землі. Частина світла останнього блокується, і загальна яскравість подвійної системи для спостерігача з Землі тимчасово зменшується. Це називається первинним мінімумом подвійної системи. Загальна яскравість також може знижуватись (хоча й меншою мірою), коли гарячий компонент проходить перед холодним. Ці зменшення яскравості мають назву вторинних мінімумів. У деяких випадках вторинний мінімум може не простежуватися[1]. Вважається, що компоненти подвійних систем типу Алголя мають форму близьку до кулястої, що відрізняє їх подвійних систем типу β Ліри та типу W Великої Ведмедиці, у яких зорі розташовані настільки тісно, що вплив гравітації призводить до значного викривлення форми зір.
Період змінності, тобто час між двома первинними мінімумами, є дуже сталий і визначається орбітальним періодом подвійної зорі, часом, який необхідний двом її компонентам, щоб обернутись один довкола одного, і може змінюватися в дуже широких межах. Більшість змінних типу Алголя є подвійними системами з досить близько розташованими компонентами, тому їх періоди короткі — декілька днів чи годин. Найкоротший відомий період — 2 години 48 хвилин (0,1167 доби) — має HW Діви. Найдовший період — 27 років (9892 діб)[3] — має ε Візничого, затемнення в цій системі триває 18 місяців.
Здебільшого амплітуда зміни яскравості становить до однієї зоряної величини, найбільша відома — 3,4 величини (V342 Орла). Компоненти подвійної зорі можуть мати будь-який спектральний клас, хоча зазвичай яскравіший компонент має клас B, A, F або G.
Змінність самого Алголя — прототипу цього класу змінних зір — вперше була письмово відзначена 1667 року Джемініано Монтанарі[4], а механізм змінності вперше правильно пояснив Джон Ґудрайк 1782 року[5].
На сьогодні відомо тисячі подвійних зір типу Алголя: у четвертому виданні Загального каталогу змінних зір 2003 року налічується 3554 таких зір (9% усіх змінних)[6].
Змінні типу Алголя виділяють серед інших затемнюваних зір за особливостями кривої блиску. За цією класифікацією вони отримують позначення EA. Для подвійних систем застосовують також інші критерії класифікації[6]:
- за фізичними особливостями компонентів;
- за ступенем заповнення компонентами своїх порожнин Роша.
Об'єктам можуть призначати позначення за кожною з цих трьох класифікацій, розділяючи їх похилою рискою (наприклад, EA/DS/RS).
Класифікація за фізичними особливостями компонентів
- GS (giant and supergiant) — система з одним або обома компонентами — гігантом та/або надгігантом; другий компонент може бути зорею головної послідовності.
- PN — системи, в яких одним з компонентів є планетарна туманність (UU Sge).
- RS — системи типу RS Гончих Псів. Характеризуються наявністю в їх спектрах потужних емісійних ліній кальцію та калію змінної інтенсивності, що означає підвищену хромосферну активність сонячного типу, і наявністю рентгенівського та радіовипромінювання. Деякі системи мають на кривих блиску синусоподібні хвилі з амплітудою й фазою, що повільно змінюються. Ці хвилі часто називають «хвилями викривлення» (англ. distortion wave) і пояснюють їх диференційним обертанням зорі та наявністю на поверхні плям.
- WD (white-dwarf) — системи з білим карликом.
- WR (Wolf-Rayet) — системи, в яких одним з компонентів є зоря Вольфа—Райє (V444 Cyg).
Класифікація за ступенем заповнення порожнини Роша
- D (Detached) — розділена система. Обидва компоненти не заповнили своїх порожнин Роша.
- DM (main-sequence) — розділена система головної послідовності. Обидва компоненти є зорями головної послідовності.
- DS (subgiant) — система з субгігантом.
- AR — розділені системи типу AR Ящірки. Обидва компоненти є субгігантами.
- DW — системи, за фізичними властивостями подібні до змінних типу W Великої Ведмедиці (див. нижче клас KW), однак неконтактні.
- SD (Semidetached) — напіврозділена система, в якій один з компонентів майже заповнив свою порожнину Роша.
- K — контактні системи, обидва компоненти заповнили свої порожнини Роша.
- KE (early spectral type) — контактна система раннього (O-A) спектрального класу.
- KW — контактні системи типу W Великої Ведмедиці з еліпсоїдальними компонентами спектральних класів F0-K.
Зазвичай зорі типу Алголя — це розділені (Detached) та напіврозділені (Semidetached) системи[7].
| Позначення (назва) | Сузір'я | Відкриття змінності | Видима зоряна величина (Максимум)[Прим. 1] | Видима зоряна величина (Мінімум)[Прим. 1] | Різниця в величині | Період | Підтип | Спектральні типи (затемнювані компоненти) |
Коментар |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ε Aur | Візничий | J.H. Fritsch, 1821 | 2m.92 | 3m.83 | 0.91 | 27,08 років | GS | F0 Iab + ~ B5V | |
| U Цефея | Цефей | 6m.75 | 9m.24 | 2.49 | 2.49305 дн. | ||||
| R CMa | Великий Пес | 5m.70 | 6m.34 | 0.64 | 1.13594 дн. | SD | потрійна зоря | ||
| S Cnc | Рак | Гайнд, 1848 | 8m.29 | 10m.25 | 1.96 | 9.48455 дн. | DS | ||
| α CrB (Гемма або Альфекка) | Північна Корона | 2m.21 (B) | 2m.32 (B) | 0.11 | 17.35991 дн. | DM | A0V + G5V | ||
| U CrB | Північна Корона | 7m.66 | 8m.79 | 1.13 | 3.45220 дн. | SD | |||
| u Her (68 Her) | Геркулес | 4m.69 | 5m.37 | 0.68 | 2.05103 дн. | SD | |||
| VW Гідри | Гідра | 10m.5 | 14m.1 | 3.6 | 2.69642 дн. | SD | |||
| δ Ori (Мінтака) | Оріон | Джон Гершель, 1834 | 2m.14 | 2m.26 | 0.12 | 5.73248 дн. | DM | O9.5 II + B0.5III | |
| VV Ori | Оріон | 5m.31 | 5m.66 | 0.35 | 1.48538 дн. | KE | |||
| Алголь (β Per) | Персей | Джемініано Монтанарі, 1669 | 2m.12 | 3m.39 | 1.27 | 2.86730 дн. | SD | B8V + K0IIV | прототип, потрійна зоря |
| ζ Phe | Фенікс | 3m.91 | 4m.42 | 0.51 | 1.66977 дн. | DM | B6 V + B9 V | можливо чотирикратна зоряна система | |
| U Sge | Стріла | 6m.45 | 9m.28 | 2.83 | 3.38062 дн. | SD | |||
| λ Tau | Телець | Баксенделл, 1848 | 3m.37 | 3m.91 | 0.54 | 3.95295 дн. | DM | B3 V + A4 IV | потрійна зоря |
| BL Tel | Телескопа | Лейтен, 1935 | 7m.09 | 8m.08 | 0.99 | 778 дн. | GS | F4Ib+M | один компонент може бути фізично змінною зорею |
- (візуальна величина, крім випадків, коли є примітка (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
