Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Зиков Олександр Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 серпня 1922 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 18 грудня 2013 (91 рік) Одеса, Україна |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Нижньогородський державний університет імені М. І. Лобачевського (1945) МДУ (1952)[1] |
| Галузь | Теорія графів |
| Заклад | МФТІ Московський авіаційний інститут ОНУ ім. І. І. Мечникова Одеський національний морський університет Державний університет Молдови Самаркандський державний університетd |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Новіков Петро Сергійовичd[1] і Яновська Софія Олександрівна[1] |
| Аспіранти, докторанти | Mark K. Goldbergd[1] |
Зиков Олександр Олександрович (нар.4 серпня 1922, Київ — † 18 грудня 2013, Одеса) — радянський і український вчений-математик, педагог, професор, знаний фахівець у галузі теорії графів.
Олександр Олександрович Зиков народився у Києві 4 серпня 1922 року в сім'ї інженера-технолога, який згодом став професором Горьківського політехнічного інституту.[2]
У 1939 О. О. Зиков склав екстерном іспити за курс середньої школи і вступив на фізико-математичний факультет Горьківського державного університету, який закінчив у 1945 році. У воєнні роки, будучи студентом, він також працював на оборонному заводі у Горькому і паралельно з університетом навчався також на історико-теоретичному відділенні музичного училища.
У 1945–1947 працював асистентом Горьківського університету і навчався в аспірантурі Московського державного університету.
Після аспірантури викладав в Одеському державному університеті і Одеському інституті інженерів морського флоту (1950–1952).
Після захисту кандидатської дисертації працював у Москві доцентом Московського авіаційного та Московського фізико-технічного інститутів (1952–1958).
З 1958 року Олександр Олександрович працює у Новосибірську. У 1964 році захищає докторську дисертацію. Оскільки теорія графів на той час в СРСР була явищем новим і викликала неприйняття у математиків класичного напряму, ВАК призначив повторний захист дисертації у Математичному інституті ім. В. А. Стеклова, який пройшов успішно. Враховуючи педагогічний досвід Олександра Олександровича, йому відразу присвоїли звання професора.
Ще працюючи в Новосибірську О. О. Зиков організував перший в країні семінар з теорії графів, доповіді на якому спочатку носили реферативний характер. З 1962 року семінар стає дослідницьким.
У 1969 році О. О. Зиков видає класичну працю «Теорія кінцевих графів».
З 1968 року О. О. Зиков працює професором кафедри вищої математики Одеського інституту інженерів морського флоту і з 1969 року організовує свої широко відомі науково-дослідні семінари з дискретної математики. Всього було проведено більше 30 циклів знаменитого одеського семінару, в якому брали участь в тому числі і зарубіжні фахівці. За результатами семінарів виходили збірники доповідей.
Згодом Олександр Олександрович працював за межами України — у 1976–1982 роках викладав у Кишинівському університеті, а в 1982–1988 — у Самаркандському.
Після виходу на пенсію проживав в Одесі. Помер 18 грудня 2013 року.[3]
Його називають українським Ейлером, а його ім'я внесене до 10-го тому Енциклопедії сучасної України і до Морської енциклопедії.[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
