Яновська Софія Олександрівна

Софія Олександрівна Яновська (дошлюбне прізвище — Неймарк; нар. 31 січня 1896, Пружани — пом. 24 жовтня 1966, Москва) — радянський математик і педагог, професор з 1931 року, доктор фізико-математичних наук з 1935 року.

Яновська Софія Олександрівна
Народилася	19 (31) січня 1896[1][2][3] Пружани, Російська імперія
Померла	24 жовтня 1966(1966-10-24)[1][2][3] (70 років) Москва, СРСР ·цукровий діабет
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	євреї[1]
Діяльність	математикиня, історикиня, революціонерка
Alma mater	Одеські вищі жіночі курси (1917)[1] Інститут червоної професури (1929)
Галузь	метаматематика, математична логіка, Основи математики, філософія, історія математики, математика[4] і філософія математики[4]
Заклад	Червона армія[1] обласний комітет КПРСd[1] МДУ[1] Пермський державний університет МДУ[1]
Посада	професор[1]
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[1] (1935)
Науковий керівник	Шатуновський Самуїл Йосипович[5]
Вчителі	Тимченко Іван Юрійович Шатуновський Самуїл Йосипович Єгоров Дмитро Федоровичd і Степанов Вячеслав Васильовичd
Відомі учні	Олійник Ольга Арсенівна Башмакова Ізабелла Григорівна Dmitry Gorskyd Імре Лакатош Iosaf Semenovich Ladenkod
Аспіранти, докторанти	Башмакова Ізабелла Григорівна[5] Brukha Iudkovna Pil'chakd[5] Зиков Олександр Олександрович[5] Рибніков Костянтин Олексійович[5] Aleksandra Denisovna Getmanovad[5] Boris Vladimirovich Biryukovd[5] Elena Aleksandrovna Pavlovad[5] Iosaf Semenovich Ladenkod[5] Yuri Aleksandrovich Petrovd[5] Aleksandr Vladimirovich Kuznetsovd[5] V. V. Donchenkod[5] Alexander Sergeevich Kuzichevd[5] Alexander Alexandrovich Konoplyankind[5] Zinaida Andreevna Kuzichevad[5] Sergey Leonovich Nikogosovd[5]
Членство	Московське математичне товариство
Партія	КПРС
Війна	Перша світова війна і Російська революція
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Яновська.

Біографія

Народилася 19 [31] січня 1896(18960131) року у місті Пружанах Гродненської губернії Російської імперії (нині Берестейська область, Білорусь) в єврейській сім'ї. У ранньому дитинстві з батьками переїхала до Одеси. Навчалась в Одеській гімназії, де її вчителем з математики був Іван Юрійович Тимченко. 1915 року поступила на Вищі жіночі курси де вивчала математику у Івана Тимченка і Самуїла Шатуновського^[6].

Під час навчання на курсах стала учасницею підпільного Червоного Хреста допомоги політв'язням, а у листопаді 1918 року вступила до РКП(б), де виконувала різні відповідальні доручення губернського партійного комітету, редагувала газету «Комуніст», яка друкувалася у Одеських катакомбах. Згодом приїхала до Єлисаветграда для боротьби із залишками григорівських загонів. У 1919 році вступила до лав Червоної армії, де вела політичну роботу; протягом 1920—1923 років працювала в Одеському губкомі партії^[6].

Упродовж 1923—1929 років навчалася в Інституті червоної професури в Москві. Одночасно відвідувала семінари Дмитра Єгорова і Вячеслава Степанова у Московському університеті. З 1925 року керувала семінаром з методології математики та природознавства для студентів та аспірантів Московського університету та вела деякі курси в Інституті червоної професури^[6]. Завідувала кафедрою вищої алгебри в Московському університеті. Створила колектив, який вивчав математичні рукописи Карла Маркса і опублікувала частину рукописів з пояснювальною статтею.

В роки німецько-радянської війни, з 1941 по 1943 рік, працювала у Пермському державному університеті. У 1943—1959 роках — завідувач кафедри історії математики та математичної логіки Московського університету, там же викладала історію та філософію математики. У 1943 році організувала на механіко-математичному факультеті університету науково-дослідний семінар з математичної логіки, яким керувала спільно з Іваном Жегалкіним та Петром Новіковим. У 1951 році нагороджена орденом Леніна. 1959 року активно сприяла створенню на механіко-математичному факультеті самостійної кафедри математичної логіки на чолі з Андрієм Марковим і до кінця своїх днів була її професором.

Померла у Москві 24 жовтня 1966 року. Похована у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Праці

Праці вченої відносяться до основ математики, математичної логіки, філософії та історії математики. Серед робіт:

• Категорії кількості Гегеля та сутність математики / «Под знаменем марксизма», № 3, 30—71 (1928) (рос.);
• Закон єдності протилежностей у математиці / «Естествзнание и марксизм», № 1, 17—32 (1929) (рос.);
• Ідеалізм у сучасній філософії математики / «Естествзнание и марксизм», № 2—3, 10—31 (1930) (рос.);
• Чергові завдання математиків-марксистів / «Под знаменем марксизма», № 5, 88—94 (1930) (рос.);
• Математика у Великій радянській енциклопедії / «Вестник коммунистической академии», № 2—3, 146—154 (1931) (рос.);
• Гегель і математика / «Под знаменем марксизма», № 11—12, 107—120 (1931) (рос.);
• Про математичні рукописи Маркса / «Под знаменем марксизма», № 1, 74—115 (1933) (рос.);
• Ідеалізм та математика / «Фронт науки и техники», № 5—6, 43—51 (1934) (рос.);
• Сучасні течії у буржуазній філософії математики / «Фронт науки и техники», № 3, 37—43 (1935) (рос.);
• Про математичну строгість / «Вопросы философии», № 3 (1966) (рос.).

В останні роки життя написала низку важливих статей для «Філософської енциклопедії» і для збірки «Проблеми логіки».

Примітки

1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.

   d:Track:Q547473
2. FemBio database

   d:Track:Q61356138
3. https://www.agnesscott.edu/lriddle/women/jana.htm
4. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

   d:Track:Q829984
6. Софья Александровна Яновская. Математическая жизнь в СССР / Успехи математических наук. Том XXI, випуск 3 (129), 1966, травень—червень.(рос.)

Література

• А. И. Бородин, А. С. Бугай. Биографический словарь деятелей в области математики. Под редакцией члена-кореспондента АН УССР И. И. Гихмана. Киев. «Радянська школа». 1979, сторінки 555—556 (рос.).