Зернові культури

Зернові́ культу́ри (також хлібні рослини) — найважливіша група вирощуваних однорічних трав'янистих рослин, оброблюваних для отримання зерна — основного продукту харчування людини, сировини для багатьох галузей промисловості, також її використовують для виробництва корму для тварин. Ця група рослин є найпоширеніша серед усіх сільськогосподарських культур у світовому землеробстві.

Хліб, борошно, каші та печиво виготовляють із зернових культур

Поля пшениці у Дорсеті, Англія

Молотьба ціпами зібраного врожаю.Tacuinum Sanitatis XIV століття

Класифікація

До цієї групи культур належать три ботанічні родини: злакові, або тонконогові (Gramineae, Poaceae), бобові (Fabaceae, Leguminosae) та гречкові (Polygonaceae), їх плоди — зернівки у злакових, горішки у гречки, насіння — у бобових рослин.^[1]

• За морфологічними та біологічними особливостями зернові злакові культури поділяють на дві основні категорії:

• Хлібні зернові культури (у тому числі круп'яні). Більшість хлібних зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, сорго, просо, чумиза, могар, пайза, дагусса^[en] тощо) належить до ботанічної родини злаків (Poaceae). Гречка — до родини гречаних (Polyponaceae). Борошнистий амарант Chenopodium quinoa — до родини амарантових.
• Зернобобові культури (боби) — горох, квасоля, сочевиця, соя та інші.

• За типом розвитку і тривалості вегетації хлібні зернові культури поділяються на озимі культури та ярові культури.

Хімічний склад

Зерно хлібних зернових містить багато вуглеводів (60—80 % у перерахунку на суху речовину), білків (7—20 % на суху речовину),ферменти, вітаміни комплексу В (B₁, B₂, B₆), PP і провітамін А, чим і визначається їхня висока поживність для людини й цінність для кормового використання.

Бобові зернові — горох Pisum, квасоля Phaseolus, соя Glycine max, віка Vicia, сочевиця Lens, боби Vigna та інші, також дуже поширена група культурних рослин, що належат до родини бобових (Fabaceae або Leguminosae), дають зерно, багате білком (у середньому 20—40 % на суху речовину, люпин Lupinus до 61 %). У зерні деяких бобових зернових культур багато олії, наприклад в сої до 27 %, арахісі Arachis до 52 % на суху речовину.

Середній хімічний склад основних видів зерна (г/100 г зерна)

Вид зерна	Вода	Білок	Жири	Вуглеводи	Харчові волокна	Зола
Пшениця тверда (дурум)	14,0	13,0	2,5	57,5	11,3	1,7
Пшениця м'яка	14,0	11,8	2,2	59,5	10,8	1,7
Жито	14,0	9,9	2,2	55,8	16,4	1,7
Ячмінь	14,0	10,3	2,4	56,4	14,5	2,4
Овес	13,5	10,0	6,2	55,1	12,0	3,2
Кукурудза	14,0	10,3	4,9	60,0	9,6	1,2
Просо	13,5	11,2	3,9	54,6	13,9	2,9
Рис	14,0	7,5	2,6	62,3	9,7	3,9
Гречка	14,0	10,8	3,2	56,0	14,0	2,0
Сорго	13,0	9-14	2,5-3,5	69,5	2-3	2-2,5
Горох	14,0	20,5	2,0	49,5	11,2	2,8
Соя	12,0	34,9	17,3	17,3	13,5	5,0
Соняшник	8,0	20,7	52,9	10,5	5,0	2,9
Ріпак	8,1	30,8	43,6	7,2	5,8	4,5
Квасоля	14,0	21,0	2,0	47,0	12,4	3,6
Сочевиця	14,0	24,0	1,5	46,3	11,5	2,7

Вирощування

Хлібні зернові культури вирощують на всіх континентах нашої планети. Північні і південні кордони їх ареалу збігаються з межами землеробства. Серед хлібних зернових культур найпоширеніші пшениця Triticum, рис Oryza (особливо в країнах Азії), кукурудза Zea (найбільші площі в Північній Америці), жито Secale cereale (головним чином у Європі), овес Avena (у Північній Америці та Європі), ячмінь Hordeum vulgare (у Європі, Азії, Північній Америці), просо Panicum і сорго Sorghum (в Азії, Африці). Решта культури менш поширені: чумиза Setaria italica, пайза загалом у Китаї, африканське просо, теф Eragrostis tef у Ефіопії, дагуса в Індії, борошнистий амарант в Перу. 1970 року світова посівна площа хлібних зернових культур становила 694 млн. га, у тому числі:

• пшениці 209,8 млн га,
• рису 134,6 млн га,
• кукурудзи більше ніж 107,3 млн га

Світовий валовий збір зерна становив 1196 млн тонн. Урожайність хлібних зернових культур сильно коливається (в цнт/га). Наприклад, урожай рису в Індії 17—20, Японії понад 50, Іспанії 58—62; пшениці в Індії 11—12, НДР 35—37, США 20—21. У СРСР в 1971 році хлібними зерновими культурами було зайнято 110,8 млн га, у тому числі пшеницею 64, житом 9,5, вівсом 9,6, ячменем 21,6, рисом 0,4, кукурудзою 3,3, просом 2,4 млн га. Валовий збір зерна склав 172,66 млн тонн, середній урожай 15,6 цнт/га (в Молдові 29,3, Литві 24,5, в Україні 23,4 цнт/га).

Найбільші виробники зернових культур у світі (2009)^[2]

Ранг	Країна	Кількість (в тоннах)		Ранг	Країна	Кількість (в тоннах)
1	КНР	483.679.700		13	Пакистан	38.373.500
2	США	419.810.449		14	Таїланд	36.280.383
3	Індія	246.774.000		15	Австралія	34.942.459
4	Росія	95.079.470		16	Туреччина	33.569.627
5	Індонезія	82.028.630		17	М'янма	31.950.000
6	Бразилія	71.288.144		18	Мексика	31.675.966
7	Франція	70.040.000		19	Нігерія	30.209.000
8	Німеччина	49.748.185		20	Польща	29.826.471
9	Канада	49.059.300		…
10	Бангладеш	46.812.170		50	Австрія	5.141.838
11	Україна	45.406.000		102	Швейцарія	1.006.326
12	В'єтнам	43.278.900			Всього у світі	2.489.301.668

Зернові культури в Україні

Виробництво пшениці в Україні, 2014

Виробництво ячменю в Україні, 2014

Зернові культури в Україні займають 45—50 % загальної посівної площі.^[1] Перші місця за посівними площами та за значенням належить культурам, що поділяють 9 родів: пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, просо, кукурудза, сорго, рис.^[1][3] Рід поділяється на менші таксони — Види, різноманітності (varieties) і різновидності (subvariaties).^[1]

Жито, овес, просо та інші зернові культури на землях України почали сіяти в неоліті, від VI тисячоліття до н. е.^[4]

У студії «Час Тайм» «Голосу Америки» президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявляв, що у 2011 році Україна зібрала 56 млн тонн зернових, з яких відправили на експорт 22 млн тонн зерна.^[5]

Див. також

• Зажинки
• Жнива
• Обжинки