Зеркаль Олена Володимирівна

Зеркаль Олена Володимирівна (часто вживається Лана Зеркаль^[1]; нар. 24 червня 1973, Київ) — українська дипломатка. Заслужений юрист України (2009). Колишня заступниця Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції^[2]. Надзвичайний і Повноважний Посол (2016)^[3].

Зеркаль Олена Володимирівна
Зеркаль Олена Володимирівна
Заступниця Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції
20 серпня 2014 — 28 листопада 2019
Народилася	24 червня 1973(1973-06-24) (51 рік) Київ
Відома як	дипломат
Країна	Україна
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Діти	2 сини
Професія	Правознавець, дипломат
Нагороди	Заслужений юрист України Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 24 червня 1973 року в Києві. У 1998 році закінчила юридичний факультет Київського університету ім. Шевченка за спеціальністю «правознавство» та у 2008 році магістратуру факультету міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин КНУ за спеціальністю «міжнародні економічні відносини». Володіє англійською та французькою мовами.

• Січень 1991 — лютий 1992 — лаборантка КНУ ім. Шевченка.
• Лютий 1992 — травень 1994 — секретар директора «Інсофттех»
• Травень 1994 — червень 2000 — юрисконсультка АТЗТ «Укрпобуттехніка»
• Грудень 2001 — січень 2005 — заступниця директора, директор Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України.
• Січень 2005 — квітень 2011 — директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України.
• 2005 — очолювала делегацію України на конференції за участю представників Міністерств юстиції України та Польщі з питань європейської інтеграції^[4].
• 2006 — член постійної українсько-литовської комісії з питань європейської інтеграції^[5].
• 2007—2013 — член делегації України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС^[6][7].
• 2008 — член делегації України в переговорах з Європейською комісією стосовно укладення Рамкової угоди між Україною та Європейським Співтовариством про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства^[8].
• 2010 — член делегації України в переговорах з Європейською комісією щодо змін до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз^[9].
• Квітень 2011 — травень 2013 — директор Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України.
• З 2011 — член колегії Державної виконавчої служби України^[10].
• 2012 — член Міжвідомчої Координаційної ради з питань побудови електронного реєстру пацієнтів Міністерства охорони здоров'я України^[11].
• З 2012 — член колегії Державної реєстраційної служби України^[12].
• 10 квітня 2013 — взяла участь у засіданні Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, де доповідала на тему: «Збір та використання персональних даних про особу в контексті захисту прав людини»^[13].

Робота в МЗС України

З 20 серпня 2014 — 25 листопада 2019^[14][15] — заступниця Міністра закордонних справ України, в обов'язки якої входили питання європейської інтеграції. Її називають одною зі співавторів Угоди про асоціацію^{[джерело?]}. Брала участь у переговорах як щодо політичної, так й економічної частини Угоди, представляючи Міністерство юстиції України в переговорному процесі; представляла Україну в міжнародних судах у справах проти Росії та брала участь у тристоронніх переговорах про «зимові пакети» постачання російського газу до України у 2014—2016 роках^[16].

З 6 по 9 березня 2017 року очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН в Гаазі, де проходили громадські слухання за позовом України проти Росії: відшкодування збитків, заподіяних терактами за підтримки РФ (збитий рейс MH17 Малайзійських авіаліній, обстріли мирних жителів у Волновасі та Маріуполі, обстріл мирних жителів в Краматорську, теракт у Харкові тощо)^[17].

Після інавгурації Президента Зеленського у травні 2019 року з'явилась інформація про її призначення на посаду заступниці голови Адміністрації Президента^[18][19], проте наступного дня відповідний Указ було скасовано^[20].

28 листопада 2019-го подала заяву про відставку^[21].

Робота після відставки з держслужби

Із січня 2020 року Зеркаль була радницею тодішнього голови правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва та представляла його у зв'язках зі зацікавленими сторонами (стейкголдерами)^[22][23]. З 14 травня 2020-го очолювала організацію роботи та супровід захисту «Нафтогазу» в судах у суперечках з Газпромом та РФ^[24][25]. 26 травня 2021 року заявила, що завершила працювати в «Нафтогазі»^[23]. За 14 місяців роботи в компанії «Нафтогаз» Зеркаль отримала 18 млн грн або близько 730 тис. доларів за тодішнім курсом^[26].

Із 1 червня 2021 року — радниця Міністра енергетики України Германа Галущенка^[27][28].

Нагороди та звання

• Нагрудний знак Міністерства юстиції України «За заслуги» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (серпень 2012)
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (вересень 2004)
• Заслужений юрист України (серпень 2009)^[29]
• Державна службовиця 5-го рангу (березень 2005)
• Державна службовиця 3-го рангу (квітень 2009)