Звіробій в давнину вважали чудодійним через криваво-червоний сік, що виступає при надломі квітконіжки[2]. Звіробоєм рослина називається тому, що отруйна для тварин[2]. Латинська назва походить від слів «hypo»— «серед», «erici»— «верес»[2].
Кореневище тонке, розгалужене, від якого щорічно виростає кілька гладких круглих або з двома ребрами, прямостоячих голих, вгорі розгалужених, 30-60см заввишки стебел. Листки супротивні, сидячі, з цілими краями, довгасто-овальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки жовті, правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті, довгасто-овальні, з чорними крапками. Плід— тригранна коробочка. Насіння поширюються птахами, вітром, дощем. Цвіте з червня по вересень.
Звіробій шорсткий (Hypericum hirsutum L.). Відзначається циліндричним густоопушеним стеблом і листками без чорних залозок. Росте у мішаних, частіше листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширений переважно в лісостепових районах;
Звіробій гірський (Hypericum montanum L.). Характеризується круглястим стеблом, яйцеподібно-видовженими, зісподу шорсткими листками та рідкою, овальною волоттю, з півзонтиками на довгих ніжках. Росте у мішаних і листяних лісах, на узліссях, лісових галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах;
Надземна частина 3віробою звичайного містить дубильні речовини, флавоноловий глікозид та гіперозид, ефірну олію, каротин, вітамін С та ін. Низка видів звіробою містить антраценпохідні сполуки - гіперицини та похідне флороглюцинолу - гіперфорин. Ці компоненти зумовлюють антидепресивну дію звіробою звичайного. На ринку України і світу є низка препаратів з такою дією, основою котрих є звіробій (Депривіт, Седатон та інші). У медицині Звіробій застосовують як в'яжучий антисептичний засіб при колітах, стоматитах та ін. Використовується також для фарбування тканин та в лікеро-горілчаному виробництві. Деякі види вирощують як декоративні.
Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae— Thymeliaceae.— Л., 1987;
Речовини фотодинамічної дії з рослин роду звіробій та їх антивірусна активність / О.Ю.Маковецька, І.І.Бойко, Е.І.Капінус та ін. // Фармац. журн.— 1997.— №3-4;
Коновалова О. Ю., Лебеда А.П.Цілюще зілля (звіробій у терапії й профілактиці захворювань).— К.: Медкнига, 2008.— 288 с.: іл. ISBN 978-966-96995-3-4