Звіробій

Звіробій (Hypericum L.) — рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин та напівкущів родини звіробійних. Рід має космополітичне поширення й містить понад 500 видів^[1].

Звіробій
Звіробій звичайний Hypericum perforatum — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Звіробоєві (Hypericaceae)
Триба:	Hypericeae
Рід:	Звіробій (Hypericum) L.
Вікісховище: Hypericum

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Звіробій (значення).

Звіробій в давнину вважали чудодійним через криваво-червоний сік, що виступає при надломі квітконіжки^[2]. Звіробоєм рослина називається тому, що отруйна для тварин^[2]. Латинська назва походить від слів «hypo» — «серед», «erici» — «верес»^[2].

Морфологія

Hypericum amblycalyx

Hypericum kalmianum

Hypericum canariense

Hypericum costaricense

Hypericum calycinum

Кореневище тонке, розгалужене, від якого щорічно виростає кілька гладких круглих або з двома ребрами, прямостоячих голих, вгорі розгалужених, 30-60 см заввишки стебел. Листки супротивні, сидячі, з цілими краями, довгасто-овальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки жовті, правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті, довгасто-овальні, з чорними крапками. Плід — тригранна коробочка. Насіння поширюються птахами, вітром, дощем. Цвіте з червня по вересень.

Поширення та екологія

Відомо приблизно 450 видів^[3], поширених у помірних та субтропічних зонах і гірських районах тропічних країн. В Україні — 12 видів, з них найважливіші:

• 

  Звіробій на беразі Ворскли

  Звіробій звичайний (Hypericum perforatum) — багаторічна лікарська рослина до 100 см заввишки, з міцним кореневищем і еліптичними листками з темними крапками (залозками) на поверхні. Росте по луках, у чагарниках, лісах. Зустрічається майже скрізь в Україні, найчастіше в Лісостепу;
• Звіробій шорсткий (Hypericum hirsutum L.). Відзначається циліндричним густоопушеним стеблом і листками без чорних залозок. Росте у мішаних, частіше листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширений переважно в лісостепових районах;
• Звіробій гірський (Hypericum montanum L.). Характеризується круглястим стеблом, яйцеподібно-видовженими, зісподу шорсткими листками та рідкою, овальною волоттю, з півзонтиками на довгих ніжках. Росте у мішаних і листяних лісах, на узліссях, лісових галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах;
• Звіробій витягнутий (Hypericum elongatum Ledeb.). Має довгасті, ланцетні або широколінійні листки, з прозорими залозками. Поширений у Гірському Криму (Кримський природний заповідник). Росте в степах, на сухих кам'янистих схилах, в заростях чагарників.

Серед поширених видів в інших країнах:

• Звіробій великий (Hypericum ascyron L.). Росте у Західному та Східному Сибіру, на Далекому Сході Росії (у південних районах), у Північній Америці, Кореї, Японії та Китаї.

Використання

Надземна частина 3віробою звичайного містить дубильні речовини, флавоноловий глікозид та гіперозид, ефірну олію, каротин, вітамін С та ін. Низка видів звіробою містить антраценпохідні сполуки - гіперицини та похідне флороглюцинолу - гіперфорин. Ці компоненти зумовлюють антидепресивну дію звіробою звичайного. На ринку України і світу є низка препаратів з такою дією, основою котрих є звіробій (Депривіт, Седатон та інші). У медицині Звіробій застосовують як в'яжучий антисептичний засіб при колітах, стоматитах та ін. Використовується також для фарбування тканин та в лікеро-горілчаному виробництві. Деякі види вирощують як декоративні.

Література

• Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — К.:Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп»,1992. — 544с: ISBN 5-88500-055-7
• Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae — Thymeliaceae. — Л., 1987;
• Речовини фотодинамічної дії з рослин роду звіробій та їх антивірусна активність / О. Ю. Маковецька, І. І. Бойко, Е. І. Капінус та ін. // Фармац. журн. — 1997. — № 3-4;
• Коновалова О. Ю., Лебеда А. П. Цілюще зілля (звіробій у терапії й профілактиці захворювань). — К.: Медкнига, 2008. — 288 с.: іл. ISBN 978-966-96995-3-4
• Moraleda G., Wu T.-T., Gilbert A.R. et al. // Antiviral Research. — 1993. — № 20.

Примітки

1. Hypericum Tourn. ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 04.09.2021.
2. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
3. Mártonfi P. Hypericum dubium Leers—New Data on Taxonomy and Biology // Folia Geobotanica. — 2008. — Вип. 43. — № 1. — С. 69–82.

Джерела

• http://leksika.com.ua/10360110/ure/zvirobiy [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1584/zvirobij [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.theplantlist.org/browse/A/Hypericaceae/Hypericum/ [Архівовано 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Звіробій на сайті Germplasm Resources Information Network (англ.)
• Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия. Гл. ред. А. П. Горкин; М.: Росмэн, 2006(рос.) [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
• «Биологический энциклопедический словарь.» Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
• http://babushkinsad.kiev.ua/2016/03/12/3548.html [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]