село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Заба́рівка — село в Україні, у Корюківській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 271 осіб[1]. До 2016 орган місцевого самоврядування — Забарівська сільська рада, якій були підпорядковані с. Воловики, с. Кирилівка, с. Нова Буда.[2]
село Забарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Корюківський район |
Тер. громада | Корюківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74020010180083399 |
Основні дані | |
Засноване | 1858 |
Населення | 271 |
Площа | 1,358 км² |
Густота населення | 199,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15342 |
Телефонний код | +380 4657 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°41′1″ пн. ш. 32°5′46″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
144 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Бульварна, 6 |
Карта | |
Мапа | |
Село розташоване за 20 км від районного центру і за 2 км від залізничної станції Низківка.[2] Висота над рівнем моря — 144 м.[3]
Вперше згадується у 1858 році.[2]
З розповідей старожилів, село пов'язане з іменем козака на прізвище Заборовський, що володів хутором, яке згодом стало називатися Заборовським.
У 1913 році побудоване однокласне училище на кошти земства.
З 1917 — у складі УНР. У 1918 році було засновано Забарівське товариство «Просвіти».
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 24 людини, яких комуністи убили голодом у Забарівці.[4]
Врожай у наших краях того року був середній, ніби нічого не передбачало голоду у 1933 році. Зерна було вдосталь, щоб пережити зиму до нового врожаю, хоча наша сім'я і не була багатою. По дворах ходили бригади і поступово забирали все, що тільки можна було. Бригади були озброєні металевими прутами і швидко знаходили зерно. Так було і в нашій родині. Добре, що хоч картопля вродила, на ній протрималися деякий час. На зиму вона була закопана в яму. Бригади не відкопували тих ям, а зернові й бобові збирали до останнього.[5] |
У Другій світовій війні на фронті та у диверсійних загонах НКВД СССР брали участь 367 мешканців села (за даними сталінських спецслужб), 252 з яких загинули.[2]
У листопаді 2008 у селі встановлено меморіальний знак на честь людей, убитих голодом 1932—1933.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Корюківської міської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Корюківського району, село увійшло до складу новоутвореного Корюківського району[7].
У селі народився та живе поет Заборовський Микола Олексійович
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.