Loading AI tools
український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ярослав Ждан (псевдо: «Острий»; 1921/1922, м. Чесанів, тепер Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща — 10/23 квітня 1944) — український військовик, командир загону (куреня) «ім. Б. Хмельницького» («Прилуцького» загону) ВО «Заграва» УПА-Північ.
Ярослав Ждан | |||||
---|---|---|---|---|---|
Сотник | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження | 1921 або 1922 м. Чесанів, тепер Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща | ||||
Смерть | 10 квітня 1944 між селами Берестовець і Жильжа, Костопільський район, Рівненська область (одна із версій) | ||||
Національність | українець | ||||
Псевдо | «Острий» | ||||
Військова служба | |||||
Приналежність | Українська держава (1941) ОУН | ||||
Вид ЗС | УПА | ||||
Формування | УПА-Північ | ||||
Командування | |||||
| |||||
Народився близько 1921 чи 1922 року у Чесанові (нині місто в Підкарпатському воєводстві Польщі)[1][2]. За іншою версією є уродженцем Перемишля[3]. Здобув неповну середню освіту[2]. У 1930-ті роки навчався у Холмській гімназії, де долучився до ОУН[3][4]. У 1939—1941 роках перебував за кордоном[2], за іншими даними — у Генеральній губернії[3].
У липні 1941 року у складі похідних груп ОУН прибув на Рівненщину[3][2]. Був вишкільним інструктором підстаршинської школи ОУН у Клевані[1]. Проте у грудні 1941 року заарештований німецькою жандармерією у Рівному[1]. До жовтня 1942 року ув'язнений у Рівненській в'язниці[1]. У лютому 1943 року призначений чотовим у першій сотні УПА на Поліссі[2]. Саму сотню очолював Григорій Перегійняк («Коробка»)[3], а після загибелі Перегійняка — Никон Семенюк («Ярема»)[5]. У березні 1943 року у чоті «Острого» було 30 бійців, підрозділ діяв на теренах Олександрійського району[6]. 25 квітня 1943 року призначений командиром окремого відділу[5]. З травня 1943 року — член Штабу 1-ї групи УПА[2]. Влітку 1943 року у Костопільському районі створює та стає на чолі сотні[2]. У липні 1943 року його сотня разом зі сотнею «Юрка» Дубенського куреня мала бій з радянським партизанським загоном Антона Одухи[4]. Сотня «Острого» охороняла Головний військовий штаб і старшинську школу УПА «Дружинники»[4][7]. У жовтні 1943 року сотня перетворена на курінь під назвою «Костопільський»[4]. У листопаді 1943 року «Острий» стає командиром загону (куреня) «ім. Б. Хмельницького» у складі ВО «Заграва» УПА-Північ[2].
У січні 1944 року очолює загін «Прилуцький» групи «Заграва»[4]. За висновком дослідника Олександра Дарованця, насправді цей «Прилуцький» загін — це перейменований та реорганізований у другій половині березня або на початку квітня 1944 року загін «ім. Б. Хмельницького»[8]. Зміна назви та переформування загону були пов'язані, з одного боку, з проходженням у січні-березні 1944 року через Волинь та Полісся (з північного сходу на захід) радянсько-німецького фронту[8][9], а з іншого — через плани командування УПА, які передбачали послати у східні терени України похідні підрозділи з метою підняття там антирадянського повстання[10]. Під час переходу фронту у січні-лютому 1944 року у підрозділі Ждана було 2 сотні, у яких налічувалося 240 осіб, але незабаром їх стало 5 з чисельністю у 600 бійців[10][2][11]. Разом зі своїм загоном брав участь у частих зіткненнях проти військ НКВС[2][12]. За деякими даними у березні 1944 року загін «Прилуцький» передано від групи «Заграва» до складу групи «Тютюнник»[13], але за звітами УПА це відбулося у серпні 1944 року, тобто вже після смерті Ждана[8][14].
Відповідно до листа шефа військового штабу групи «Заграва» Дмитра Корінця («Д. Дмитречка», «Бористена») від 6 квітня 1944 року, командир загону «ім. Остапа» на псевдо «Лебедин» мусив передати командування своїм підрозділом Ярославу Ждану[15]. Але, як зазначає дослідник Олександр Дарованець, «Острий» не встиг стати командиром цього загону[8]. Помер Ярослав Ждан весною 1944 року, проте обставини та час смерті різняться. За першою версію загинув 10 квітня 1944 року у великому бою проти військ НКВС в лісах між селами Берестовець і Жильжа Костопільського району Рівненської області[2][12][16]. За свідченнями бійця куреня, у зіткненні взяло участь понад 2000 солдатів НКВС, загинуло та поранено понад 200 повстанців, серед них вбиті — командир куреня Ярослав Ждан, провідник СБ Василь Макар («Безрідний»), сотники Роман Кернтопф («Вихор»), «Вітер», «Звір», поранений — командир ВО «Заграва» Степан Янішевський («Далекий», «Юрій»)[16][4]. Зовсім іншу версію загибелі подає колишній командир ВО «Заграва» Іван Литвинчук («Дубовий»). За ним, Ярослав Ждан загинув 23 квітня 1944 року у Броненському лісі в Березнівському районі, коли на повстанську групу у складі 25 осіб під час постою напав більшовицький загін[17]. Як він пише, крім Ждана, під час бою загинув референт при КП ПЗУЗ Василь Макар («Безрідний») та 17 козаків, був поранений Степан Янішевський («Далекий», «Юрій»), який, втім, зумів втекти[17]. Литвинчук покладає вину за поразку на нового командира ВО «Заграва» Янішевського, який й очолював тоді атаковану групу та неналежним чином подбав про її захист, не виставивши для цього ніякої варти[17]. За версією НКВС, курінь Ярослава Ждана був розбитий протягом 20—24 квітня 1944 року, а він сам вбитий 27 травня 1944 року[18].
Посмертно від 24 квітня 1944 року надано звання сотника УПА[19][3], а його загін став називатися «ім. Острого»[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.