Жан Буїз

Жан Жозе́ф Буї́з (фр. Jean Bouise; 3 червня 1929, Гавр, Франція — ^†6 липня 1989, Ліон, Франція) — французький актор. Лауреат премії «Сезар» 1980 року за найкращу роль другого плану у фільмі «Удар головою» (1979).

Жан Буїз
фр. Jean Bouise
Дата народження	3 червня 1929(1929-06-03)
Місце народження	Гавр  Франція
Дата смерті	6 липня 1989(1989-07-06) (60 років)
Місце смерті	Ліон  Франція
Поховання	cimetière de Saint-Hilaire-de-Brensd[1]
Громадянство	Франція
Професія	актор
Роки активності	1961 — 1989
IMDb	ID 0099366
Сезар (1980)

Біографія

Жан Буїз народився 3 червня 1929 року у Гаврі, Франція. Освіту здобув у Хімічному інституті в Руані. У 1950-і роки почав відвідувати театральні курси. Познайомився з театральним режисером Роже Планшоном^[fr] та брав участь у становленні театру Комедії в Ліоні. У 1950-і роки Жан Буїз був одним із засновників театру «Théâtre de la Cité» міста Віллербанн, де служив актором трупи, граючи у виставах в постановці Планшона, у тому числі у «Тартюфі» та в «Бравому солдатові Швейке».

Кар'єра

У кіно Жан Буїз почав зніматися у 1960-і роки, граючи головним чином другорядні ролі у таких фільмах, як «Негідна стара пані» (1965), «Дзета» (1969) та «Визнання» (1970) Коста-Гавраса, «Не торкайся до мене» (1971), «Повернення високого блондина» (1974), «Спеціальний відділ» (1975) та «Моесьє Кляйн» (1976). З часом Жан Буїз став одним з найвідоміших акторів другого плану французького кіно.

За ролі у «Старій рушниці» (1975) Робера Енріко та у фільмі «Слідчий Файяр на прізвиську „Шериф“» (1976) Іва Буассе Буїз був номінований на Сезара як найкращий актор другого плану, та отримав цю нагороду у 1980 році за роль у фільмі Жана-Жака Анно «Удар головою».

Під кінець життя зіграв у Люка Бессона у його перших фільмах: дипломата радянського посольства у Франції у фільмі «Нікіта», дядька Луї у «Блакитній безодні», начальника станції у «Підземці», старого, що навчає наново говорити героя П'єра Жоліве у стрічці «Остання битва».

Особисте життя

Жан Буїз був одружений з акторкою Ізабель Садоян^[fr] (нар. 12.05.1928).

Помер Буїз 6 липня 1989 року у французькому Ліоні на лікарняному ліжку від раку легенів. Похований під майже анонімною могильною плитою на кладовищі Сент-Ілеер-де-Бренс в Ізері. Люк Бессон дуже переживав смерть актора, з яким вони були дружні, до того ж йому пришилося монтувати останній фільм за участі Буїза «Нікіта» уже після смерті актора. «Це було важко — монтувати кадри з близькою людиною, якої вже немає», — розповідав Бессон.

Фільмографія (вибіркова)

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1963	ф	Ярмарок двієчників	La foire aux cancres (Chronique d'une année scolaire)	директор
1963	кф	Колесо	La meule	Сімон
1963	ф	Інша Крістобаль	El otro Cristóbal
1964	тф	Веселі куми з Віндзору	Joyeuses commères de Windsor
1964	ф	Я — Куба	Soy Cuba	Джим(в кубинській версії)
1964	ф	Тінтін і блакитні апельсини	Tintin et les oranges bleues	капітан Гаддок
1965	ф	Негідна стара пані	La vieille dame indigne	Альфонс
1965	тф	Король Убу	Ubu roi	Батько Убу
1966	ф	Війну закінчено	La guerre est finie	Рамон
1966	ф	У чужій шкурі	Avec la peau des autres	Маржері
1968	ф	Найкращий місяць	Le mois le plus beau	кюре
1969	ф	Дзета	Z	Жорж Піру
1969	ф	Люди поза законом	Les hors-la-loi	Марк
1969	ф	Американець	L'américain	офіціант в кафе
1970	ф	Життєві дрібниці	Les choses de la vie	Франсуа
1970	ф	Визнання	L'aveu	начальник заводу
1970	ф	Померти від кохання	Mourir d'aimer	Суддя у справах неповнолітніх
1971	ф	Втеча	La poudre d'escampette	людина на терасі
1971	ф	Не торкайся до мене	Out 1, noli me tangere	Варок
1971	тф	Семимильні чоботи	Les bottes de sept lieues	купець
1971	ф	Побачення у Бре	Rendez-vous à Bray	шеф-редактор
1972	ф	Французькі кальвіністи	Les camisards	кучер
1972	ф	Вогні Стрітення	Les feux de la chandeleur	панотець Ів Бутільє
1972	ф	Замах	L'attentat	високопоставлений французький поліцейський
1972	ф	Вожаки	Les caïds	Муреллі
1973	ф	Підозра	Les granges brûlées	журналіст
1974	ф	1: Спектр	Out 1: Spectre
1974	тф	Мадам Боварі	Madame Bovary	Шарль Боварі
1974	ф	Повернення високого блондина	Le retour du grand blond	міністр
1974	ф	Дюпон Лажуа	Dupont Lajoie	інспектор Булар
1975	ф	Спеціальний відділ	Section spéciale	консультант Лінаіс
1975	ф	Бригада	La brigade	Шарль
1975	ф	Божевільну – убити	Folle à tuer	доктор С. Розенфельд
1975	ф	Стара рушниця	Le vieux fusil	Франсуа
1975—1990	с	Сінема 16	Cinéma 16	Шарль Гудо
1976	ф	Мосьє Кляйн	Mr. Klein	продавець
1976	ф	Мадо	Mado	Андре
1976	ф	Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф»	Le Juge Fayard dit Le Shériff	Генеральний прокурор Арну
1977	тф	Мовчазний племінник	Un neveu silencieux	Александр
1977	ф	Мішень	Le point de mire	Боб
1977	ф	Смерть негідника	Mort d'un pourri	комісар Перне
1978	ф	Ніжності	Les petits câlins	батько Софі
1978	ф	Брудний мрійник	Sale rêveur	Робер
1978	ф	Дороги на південь	Les routes du sud	фермер
1978	ф	Метелик на плечі	Un papillon sur l'épaule	доктор Бав'є
1979	ф	Удар головою	Coup de tête	президент Сівардьє
1979	ф	Пако – страховик	Paco el seguro	Емброуз
1980	ф	Антрацит	Anthracite	ректор
1981	тф	Викрадач дітей	Le voleur d'enfants	Ербін
1982	тф	Необережний мандрівник	Le voyageur imprudent	суддя Віньє
1982	тф	Меретте	Mérette	пастор Magnoux
1982	ф	Геката	Hécate	Vaudable, консул Франції
1983	тф	Кредо	Credo	батько Сержа
1983	ф	Остання битва	Le dernier combat	лікар
1983	ф	Едіт і Марсель	Édith et Marcel	Люсьєн Рупп
1983	тф	Пабло мертвий	Pablo est mort	Донадьє
1983	ф	Темна конячка	La bête noire	Пепе
1983	ф	Екватор	Équateur	прокурор
1983	ф	Від імені усіх рідних	Au nom de tous les miens	Д-р Ciljimaster
1983	ф	Якби мені було 1000 років	Si j'avais mille ans
1984	ф	Повітря злочину	L'air du crime	мосьє Шутц
1984	кф	Не кидайте слухавки	Ne quittez pas	старий
1984	кф	Немає спокою Біллі Бракко	Pas de repos pour Billy Brakko	читець, озвучування
1985	ф	Піти, повернутися	Partir, revenir	кюре
1985	ф	Підземка	Subway	начальник станції
1985	ф	Суто особиста справа	Strictement personnel	комісар
1985	тф	Маленька дівчина модель	La petite fille modèle	детектив
1986	ф	Червона зона	Zone rouge	Антуан Шенешаль
1986	тф	Танго кохання	L'amour tango	Луї
1986	ф	Остання картинка	La dernière image	Ланглуа
1987	ф	Останнє літо у Танжері	Dernier été à Tanger	Макс Паск'є, права рука Вільяма
1987	ф	Кінець літа	L'été en pente douce	Олів'є Воке
1987	ф	Район замків	Châteauroux district	комісар Feuille
1987	ф	Йєнач	Jenatsch	доктор Тоблер
1987	ф	Спіраль	Spirale	Жан-Франсуа
1987	ф	Втомившись від війни	De guerre lasse	Йосип Ісаак Рот - єврейський старшина
1988	ф	Блакитна безодня	Le grand bleu	дядько Луї
1988	ф	Філософський камінь	L'oeuvre au noir	Кампан
1988	кф	Сила слова	Puissance de la parole
1989	тф	Французька революція	La révolution française	Моріс Дюпле
1989	ф	Грізне літо	Un été d'orages	Робер
1990	ф	Нікіта	Nikita	Аташе посольства

Визнання

Нагороди і номінації Жана Буїза^[2]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1976	Найкращий актор другого плану	Стара рушниця	Номінація
1978		Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф»	Номінація
1980		Удар головою	Перемога

Примітки

1. http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1413
2. Повний перелік нагород на номінацій Жана Буїза [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Жан Буїз на сайті AlloCiné (фр.)
• Hommage de Luc Besson

Нагороди
Попередник: Жак Вільре за Роберт та Роберт	Премія «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану 1980 за Удар головою	Наступник: Жак Дюфіло за Поганий син