Loading AI tools
фільм З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Нікіта» (фр. Nikita, в американському прокаті «La Femme Nikita») — франко-італійський кінофільм Люка Бессона, пригодницька драма.
Нікіта | |
---|---|
фр. La Femme Nikita | |
Жанр | кримінальна драма / трилер |
Режисер | Люк Бессон |
Продюсери | Клод Бессон (виконавчий) Люк Бессон Маріо Чеккі Горі |
Сценарист | Люк Бессон |
У головних ролях | Анн Парійо Чеки Каріо Жан-Юг Англад Жанна Моро Жан Рено |
Оператор | Тьєррі Арбоґаст |
Композитор | Ерік Серра |
Художник | Ден Вейл |
Костюмер | Енн Анджеліні, Валентин Бретон Де Лойс, Мімі Лемпіка |
Кінокомпанія | • Gaumont • Les Films du Loup • Cecchi Gori Group Tiger Cinematografica |
Дистриб'ютор | The Samuel Goldwyn Companyd |
Тривалість | 117 хв. |
Мова | французька італійська |
Країна | Франція Італія |
Рік | 1990 |
Дата виходу | 17 лютого 1990 (Франція) |
Кошторис | 7,62 млн €[1] |
Касові збори | 5 017 971 $ 3 787 845 глядачів (Франція)[1] |
IMDb | ID 0100263 |
Рейтинг | IMDb: |
Після пограбування магазину, що закінчилося кривавою бійнею, молоду героїню на ім'я Нікіта притягають до суду за вчинене нею вбивство. Після суду, урядова силова структура, вбачаючи в Нікіті якийсь потенціал, інсценує її смерть і починає роботу з перетворення тендітної дівчини в секретного агента, що спеціалізується на вбивствах.
Анн Парійо | ···· | Нікіта́ |
Марк Дюре | ···· | Ріко |
Патрік Фонтана | ···· | Койот |
Ален Латьєр | ···· | Зап |
Жак Буде | ···· | хімік |
Чекі Каріо | ···· | Боб |
Жан-Юг Англад | ···· | Марко |
Жанна Моро | ···· | Аманда |
Філіп Леруа | ···· | Гросман |
Жан Рено | ···· | Віктор, «чистильник» |
Жан Буіз | ···· | аташе посольства |
Цей фільм Люка Бессона здобув велику популярність не тільки у Франції, але і в інших країнах, наприклад, у Великій Британії та США. Пізніше його перезняли як американський рімейк «Точка повернення», а також знято серіал з однойменною назвою. Незвично величний і урочистий вид історії при найближчому розгляді цілком міг зійти за голлівудську видовищність. Не випадково Бессона, як і його соратників по необароко, особливо, Жана-Жака Бенекса, примітили саме в Голлівуді. «Нікіта» доводить, що Люк Бессон схильний створити тільки видимість постмодерністської традиції, неординарно обіграти розхожу шпигунську історію, майже протягом всієї дії ефектно і багатозначно розповідаючи про підготовку дівчини-злочинниці з рідкісним ім'ям Нікіта для якоїсь відповідальної і секретної місії. З'ясовується, що ніякого другого сенсу в стрічці немає, режисерові бракує навіть іронії, щоб не так явно милуватися тим, як він зухвало поводиться з жанром, грає з фактурою, жонглює кінематографічними прийомами, немов ілюзіоніст обманює довірливих глядачів[джерело?].
Анн Парійо, яка прославилася в «Нікіті», отримала крім нагороди «Сезар» за роль також запрошення на з'омки в США.
Нагороди та номінації фільму «Нікіта»[2][3] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1991 | Премія «Сезар» (16-та церемонія) | Найкращий фільм | Нікіта | Номінація | |
Найкращий режисер | Люк Бессон | Номінація | |||
Найкраща акторка | Анн Парійо | Перемога | |||
Найперспективніший актор | Марк Дюре | Номінація | |||
Найкраща операторська робота | Тьєррі Арбоґаст | Номінація | |||
Найкращі декорації | Ден Вейл | Номінація | |||
Найкращий монтаж | Олів'є Моффруа | Номінація | |||
Найкращий звук | Мішель Барльє, П'єр Бев, Жерар Ломпс | Номінація | |||
Найкраща музика до фільму | Ерік Серра | Номінація | |||
Давид ді Донателло | Найкращий іноземний фільм | Нікіта | Номінація | ||
Найкраща іноземна акторка | Анн Парійо | Перемога | |||
Премія Італійського національного синдикату кіножурналістів | Найкращий іноземний режисер | Люк Бессон | Номінація | ||
Національна рада кінокритиків США | Топ іноземних фільмів | Нікіта | Перемога | ||
1992 | Золотий глобус | Найкращий фільм іноземною мовою | Номінація | ||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.