Жан-П'єр Лео

Жан-П'єр Лео́ (фр. Jean-Pierre Léaud, нар. 28 травня 1944, Париж) — французький актор, пік активності якого припав на 1960—1970 роки.

Жан-П'єр Лео
фр. Jean-Pierre Léaud
Дата народження	28 травня 1944(1944-05-28) (80 років)
Місце народження	Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	актор
Роки активності	1959 — дотепер
IMDb	ID 0529543
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
«Срібний ведмідь» (1966)
Жан-П'єр Лео у Вікісховищі

Біографія і творчість

Народився в сім'ї акторки Жаклін П'єре^[fr] (15.01.1923—10.03.2005) і сценариста П'єра Лео (25.03.1909—5.11.1996). Свою першу появу на екрані підліток виконав у фільмі «Ля Тур, бережись!» (1958). Друга роль, яка відразу принесла йому популярність, — Антуан Дуанель у фільмі Франсуа Трюффо «Чотириста ударів» (1959). З режисером його звела мати Жаклін у вересні 1958 року, коли почула про те, що Трюффо шукає хлопчика на головну роль. Лео в той період навчався у пансіоні муніципалітету Понтіні в Йонні і від свого героя-бунтаря, який через прохолодне ставлення батьків йде на крайнощі, а також від самого Трюффо в такому ж віці, — відрізнявся мало чим, завдяки цьому й був затверджений на роль Антуана.

У подальші роки Лео діяв більше з молодими режисерами французької нової хвилі, але в першу чергу з Жаном-Люком Годаром і Трюффо. У декількох фільмах Трюффо грав роль Антуана Дуанеля (персонаж — альтер его самого Трюффо). У "Вкрадені поцілунки" (1968) Антуан закохується в студентку музичної школи Крістін Дарбон (Клод Жад). У 1970 році Трюффо продовжує хроніку цієї пари: Антуан і Крістін одружуються в "Родинне вогнище". 1979 року знімається останній фільм, знову з Жаном-П'єром Лео та Клодом Жадом: "Кохання, що втекло". Цей трикартинник є унікальним в історії кіно.

Однією з вершин кар'єри Лео стала роль Марка у бельгійському фільмі Єжи Сколімовського 1967 року «Старт» (Le depart). У 1966 році наш герой отримав приз Берлінського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль у фільмі «Чоловіче — жіноче».

У 2016 році вийшов історичний фільм режисера Альберта Серра «Смерть Людовика XIV», в якому Жан-П'єр Лео зіграв роль помираючого короля, за яку був номінований на здобуття в 2017 році кінопремії «Люм'єр» у категорії «Найкращий актор»^[1].

Фільмографія

Рік	Українська назва	Мовою оригіналу	Режисер	Роль
1959	Чотириста ударів	Les 400 coups	Ф. Трюффо	Антуан Дуанель
1960	Бульвар[en]	Boulevard	Ж. Дювів'є
1962	Антуан і Колетт	Antoine et Colette	Ф. Трюффо
1965	Безтямний П'єро	Pierrot le fou	Ж.-Л. Годар	молодий чоловік у кінотеатрі
1965	Альфавіль	Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution	Ж.-Л. Годар
1966	Чоловіче — жіноче	Masculin Féminin	Ж.-Л. Годар	Поль (головна роль)
1966	Зроблено в США	Made in U.S.A.	Ж.-Л. Годар	Дональд Сігел
1967	Китаянка	La Chinoise	Ж.-Л. Годар	Гійом (головна роль)
1967	Старт	Le Départ	Єжи Сколімовський	Марк (головна роль)
1967	Вікенд	Week-end	Ж.-Л. Годар	Сен-Жест / людина в телефонній будці
1968	Вкрадені поцілунки	Baisers volés	Ф. Трюффо	Антуан Дуанель (головна роль)
1969	Дід Мороз з блакитними очима	Le père Noël a les yeux bleus	Ж. Есташ
1969	Свинарник	Porcile	П. П. Пазоліні	Юліан Клотц (головна роль)
1969	Радощі пізнання	Le Gai savoir	Жан-Люк Годар	Еміль (головна роль)
1970	Сімейне вогнище	Domicile conjugal	Ф. Трюффо	Антуан Дуанель (головна роль)
1971	Дві англійки і «Континент»	Les deux anglaises et le continent	Ф. Трюффо	головна роль
1972	Останнє танго в Парижі	Le dernier Tango a Paris	Бернардо Бертолуччі	Том
1973	Американська ніч	La nuit américaine	Ф. Трюффо	Альфонс
1973	Матінка і шльондра	La maman et la putain	Ж. Есташ	Александр (головна роль)
1979	Кохання, що втекло	L'Amour en fuite	Ф. Трюффо
1984	Детектив	Détective	Жан-Люк Годар	Інспектор Нев
1987	Лягаві	Les Keufs	Жозіан Баласко
1988	36 дівчаток	36 Fillette	Катрін Брейя	Борис Головін
1990	Я найняв вбивцю	I Hired a Contract Killer	Акі Каурісмякі	Анрі Буланже
1992	Життя богеми	La Vie de Bohème	Акі Каурісмякі	Бланшерон
1996	Чоловік мого життя	Mon Homme	Бертран Бліє	монсеньйор Клод
1996	Ірма Веп	Irma Vep	Олів'є Ассаяс	Рене Відал (головна роль)
1997	Задля сміху	Pour rire!	Серж Ле Перон
1999	Справа смаку	Une affaire de gout	Бернар Рапп
2000	Справа Маркореля	L'Affaire Marcorelle
2001	Порнограф	Le Pornographe	Бертран Бонелло	Жак Лорен
2009	Обличчя	Visages	Цай Мінлян	Антоній / цар Ірод
2011	Гавр	Le Havre	Акі Каурісмякі	донощик
2012	Камілла роздвоюється	Camille redouble	Ноемі Львовскі	мосьє Дюпон, годинникар
2016	Смерть Людовика XIV	La Mort de Louis XIV	Альберт Серра	король Людовик XIV

Нагороди

• BAFTA-1961: Багатообіцяючий новачок («Чотириста ударів») (номінація)
• Берлін-1966: Срібний ведмідь найкращому актору («Чоловіче — жіноче»)
• Сезар-1988: Найкращий актор другого плану («Лягаві»)
• Фессалоніки-1996: Найкращий актор («Задля сміху»)
• Сезар-2000: Почесний «Сезар»
• Канни-2001: Приз ФІПРЕССІ («Порнограф») (з Бертраном Бонелло)
• Канни-2016: Почесна Золота пальмова гілка