Бертран Бонелло

Бертра́н Бонелло́ (фр. Bertrand Bonello, 11 вересня 1968, Ніцца) — французький кінорежисер, сценарист, кінопродюсер та композитор.

Бертран Бонелло
Bertrand Bonello
Б. Бонелло у 2015 р.
Дата народження	11 вересня 1968(1968-09-11) (56 років)
Місце народження	Ніцца, Франція
Громадянство	Франція
Професія	режисер, сценарист, продюсер, композитор
Роки активності	1996 — наш час
Член у	Collectif 50/50d[1]
IMDb	ID 0094274
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
«Приз ФІПРЕССІ» (Каннський кінофестиваль, 2015)
Бертран Бонелло у Вікісховищі

Біографія

Бертран Бонелло народився 11 вересня 1968 року у Ніцці. Здобувши класичну музичну освіту, Бонелло грав у рок-групі, працював з Кароль Лор, Франсуазою Арді, Елліоттом Мерфі. Писав музику для короткометражних фільмів і рекламних роликів. З 1991 року живе між Парижем і Монреалем.^[2]. У 1996 році Бонелло зняв свій перший короткометражний фільм, а в 1998 році — перший повнометражний фільм («Щось органічне»).

Бонелло став відомим, коли у 2001 році поставив драму «Порнограф», що отримала приз ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі^[3]. У 2003 році режисер зняв картину «Тірезія», що стала номінантом на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю^[4].

Бонелло також володіє продюсерською компанією My New Picture, яка випускає всі його фільми, починаючи з «На війні» 2008 року.

Драма Бертрана Бонелло «Будинок терпимості» («Аполлоніда»), та, що розповідає про паризький публічний будинок, що доживає останні дні, стала номінантом на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю у 2011 році^[5].

У 2014 році режисер представив на кінофестивалі у Каннах свою нову стрічку «Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є». Хроніка десятирічного періоду з життя Іва Сен-Лорана, що одночасно віддає данину його генієві та проливає світло на темні сторони його натури. Картина завоювала премію «Пальмового пса» (Palm Dog) — (Особлива згадка) і стала номінантом «Золотої пальмової гілки»^[6].

Бертран Бонелло викладає в одній з найпрестижніших кіношкіл Франції — «La Fémis».^[7][8]

Приватне життя

Бертран Бонелло одружений з кінооператоркою Жозі Дешайє, від шлюбу з якою у нього є донька Анна Мушетт (нар. 24 травня 2003).

Фільмографія

Рік		Назва українською		Оригінальна назва		Примітки
1998		Щось органічне		Quelque chose d'organique		сценарист, режисер, композитор
2001		Порнограф		Le pornographe		сценарист, режисер, композитор
2002		Пригоди Джеймса і Девіда		The Adventures of James and David		короткий метр
2003		Тірезія		Tiresia		сценарист, режисер
2005		Сінді: Моя лялька		Cindy: The Doll Is Mine		короткий метр
2006		Моя нова картина		My New Picture		короткий метр
2008		На війні		De la guerre		сценарист, режисер, продюсер, композитор
2011		Будинок терпимості		L'Apollonide (Souvenirs de la maison close)		сценарист, режисер, продюсер
2012		Інгрід Кавен, музика і голос		Ingrid Caven, musique et voix		режисер, продюсер (документальний)
2014		Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є		Saint Laurent		сценарист, режисер, продюсер
2016		Ноктюрама		Nocturama		сценарист, режисер, композитор
2019		Крихітка зомбі		Zombi Child		режисер і сценарист
2023		Звір		La Bête		режисер і сценарист

Б. Бонелло у 2009 році

Актор

Рік		Назва українською		Оригінальна назва		Роль
2004		Міст мистецтв		Le Pont des Arts
2006		Цього не повинно бути		On ne devrait pas exister		Бертран
2012		Рука в руці		Main dans la main
2014		Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є		Saint Laurent		журналіст «Ліберасьон»
2015		Портрет артиста		Le dos rouge		Бертран

Визнання

У липні 2015 році Бертран Бонелло нагороджений французьким орденом Мистецтв та літератури (Кавалер)^[9].

Нагороди та номінації
Рік	Нагорода	Категорія	Номінант	Результат
2001	Каннський кінофестиваль	Приз ФІПРЕССІ	Порнограф	Перемога
	Стокгольмський кінофестиваль	Приз Бронзовий кінь		Номінація
2003	Каннський кінофестиваль	Золота пальмова гілка	Тірезія	Номінація
2011			Будинок терпимості (Аполлоніда)	Номінація
2012	Премія «Люм'єр»	Найкращий фільм		Номінація
		Найкращий режисер		Номінація
		Найкращий сценарист		Номінація
	Премія «Сезар»	Найкраща оригінальна музика		Номінація
2014	Каннський кінофестиваль	Золота пальмова гілка	Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є	Номінація
		Квір-пальмова гілка		Номінація
	Міжнародне товариство кіноманів	Найкращий режисер		Перемога
	Приз Луї Деллюка	Найкращий фільм		Номінація
2015	Премія «Люм'єр»	Найкращий режисер		Номінація
		Найкращий сценарист (з Тома Бідеґеном)		Номінація
	Премія «Сезар»	Найкращий фільм		Номінація
		Найкращий режисер		Номінація
2016	Приз Луї Деллюка	Найкращий фільм	Ноктюрама	Номінація
2017	Премія «Люм'єр»	Найкращий фільм		Номінація
		Найкращий режисер		Номінація

Громадська позиція

У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.^[10]

Примітки

1. http://collectif5050.com/les-signataires
2. Quandt, James, «Flesh & Blood: Sex and violence in recent French cinema», ArtForum, February 2004 [Архівовано 10 серпня 2004 у Wayback Machine.] Access date: July 10, 2008.
3. Festival de Cannes: Bertrand Bonello biography. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 4.04205.
4. Festival de Cannes: Tiresia. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 4.04.2015.
5. Festival de Cannes: Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 4.04.2015.
6. 2014 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2014.
7. My New Picture. UniFrance. Процитовано 28 серпня 2022.
8. My New Picture [FR]. Cineuropa. Процитовано 28 серпня 2022.
9. Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
10. Appel pour la libération d'Oleg Sentsov. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.

Посилання

• Бертран Бонелло на сайті IMDb (англ.)
• Інтерв'ю з Бертраном Бонелло та Гаспаром Ульелем [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Журнал Cosmopolitan, 16 жовтня 2014(рос.)