Ентоні Епштейн

Сер Майкл Ентоні Епштейн (18 травня 1921 року — 6 лютого 2024 року^[8])^[9] — британський патологоанатом, науковець, викладач університету, володар Ордену Британської імперії, член Лондонського Королівського Товариства, Стипендіат Академії медичних наук. Є одним із першовідкривачів вірусу Епштейна — Барр разом з Івонн Барр і Бертом Ачонгом^{[en][10][11][12][13][14][15][16][17]}.

Ентоні Епштейн
Народився	18 травня 1921(1921-05-18)[1][2] Лондон, Сполучене Королівство[3]
Помер	6 лютого 2024(2024-02-06)[4] (102 роки) Лондон, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	вірусолог, викладач університету, патологоанатом, лікар, науковець
Галузь	медицина[5], патологія[5] і НДДКР[5]
Alma mater	Школа святого Павлаd[2], Триніті-коледж (Кембридж)[2] і Middlesex Hospital Medical Schoold[2]
Знання мов	англійська[6]
Заклад	Бристольський університет
Членство	Лондонське королівське товариство і Європейська академія (6 лютого 2024)[7]
Титул	Лицар-бакалавр
Посада	заступник голови
Батько	Mortimer Epsteind[2]
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1979) Королівська медаль (1992) Міжнародна премія Фонду Гайрднера (1988) Paul Ehrlich and Ludwig Darmstaedter Prized (1973) Leopold Griffuel Prized (1986) Leeuwenhoek Lectured (1983) Премія Брістоля-Майєрса Скібба за визначні досягнення у дослідженні ракуd (1982) член Академії медичних наук Великої Британіїd
Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки та особисте життя

Ентоні Епштейн народився 18 травня 1921 року^[18][19]. Здобув освіту в Школі Святого Павла в Лондоні^[en][20], у Трініті-коледжі в Кембриджі та в Міддлсецькому шпиталі.

У 2006 році Епштейн здобув ступінь доктора наук (D.Sc.) у Брістолі. У травні 2021 року Епштейнові виповнилося 100 років^[21][22]. Він є покровителем Британської гуманістичної асоціації^[en] (Humanists UK)^[18].

Кар'єра

У 1968—1985 роках Ентоні Епштейн був професором патології (нині почесний професор). У 1968—1982 роках — керівник кафедри^[23] в Бристольському університеті^[24]. У 1979 році обраний членом Лондонського королівського товариства; з 1986 по 1991 рік був його віцепрезидентом^[25]. У 1992 році був нагороджений Королівською медаллю^[26]. У 1985 році отримав Орден Британської імперії^[27]. У 1991 році посвячений у лицарі^[25]. З 1986 по 2001 рік був стипендіатом Оксфордського коледжу Вольфсона, а з 2001 року — почесним стипендіатом. У 1998 році Епштейн також став засновником і членом Академії медичних наук^[en][28].

Дослідження лімфоми Беркітта

Епштейн був першим, хто припустив, що лімфома Беркітта є раком, викликаним вірусом. У 1961 році, почувши лекцію Деніса Парсонса Беркітта^[en], присвячену цьому нещодавно описаному різновиду раку, Епштейн змінив фокус своїх досліджень з вірусів, які викликають рак у курей, і почав шукати вірус, що викликає лімфому Беркітта^[29].

Урешті-решт у лютому 1964 року, після більш ніж двох років роботи з пухлинними клітинами хворих на лімфому Беркітта і виділенням вірусу з них, був відкритий вірус Епштейна — Барр^[30].

Див. також

• Лімфома Беркітта
• Вірус Епштейна — Барр
• Івонн Барр

Посилання

• Epstein-Barr virus, Sir Anthony Epstein FRS

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз

   d:Track:Q237227
2. Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X

   d:Track:Q3304275d:Track:Q2567271
3. Sir Anthony Epstein, pathologist who discovered the first virus known to cause cancer – obituary / C. Evans — London: 2024. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805

   d:Track:Q61959516d:Track:Q84d:Track:Q192621
4. https://www.thetimes.co.uk/article/22883c8b-c81f-4e5b-b5da-1f89a4a45b80?shareToken=79a4eb05061cfee0f1c4d32431e30751
5. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
6. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
7. https://www.ae-info.org/ae/User/Epstein_Anthony
8. Times, The (11 лютого 2024). Professor Sir Anthony Epstein (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 11 лютого 2024.
9. Anthony Epstein. Royal Society (брит.). Архів оригіналу за 17 November 2015. Процитовано 25 жовтня 2021.
10. Bornkamm, G. W.; Delius, H.; Zimber, U.; Hudewentz, J.; Epstein, M. A. (1980). Comparison of Epstein–Barr virus strains of different origin by analysis of the viral DNAs. Journal of Virology. 35 (3): 603—618. doi:10.1128/JVI.35.3.603-618.1980. PMC 288854. PMID 6252328.
11. North, J. R.; Morgan, A. J.; Thompson, J. L.; Epstein, M. A. (1982). Purified Epstein-Barr virus Mr 340,000 glycoprotein induces potent virus-neutralizing antibodies when incorporated in liposomes. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 79 (23): 7504—7508. Bibcode:1982PNAS...79.7504N. doi:10.1073/pnas.79.23.7504. PMC 347368. PMID 6296836.
12. Gaston, J. S.; Rickinson, A. B.; Yao, Q. Y.; Epstein, M. A. (1986). The abnormal cytotoxic T cell response to Epstein–Barr virus in rheumatoid arthritis is correlated with disease activity and occurs in other arthropathies. Annals of the Rheumatic Diseases. 45 (11): 932—936. doi:10.1136/ard.45.11.932. PMC 1002022. PMID 2878645.
13. Epstein, M. A.; Morgan, A. J. (1983). Clinical consequences of Epstein–Barr virus infection and possible control by an anti-viral vaccine. Clinical and Experimental Immunology. 53 (2): 257—271. PMC 1535689. PMID 6309441.
14. Rickinson, A. B.; Finerty, S.; Epstein, M. A. (1982). Interaction of Epstein–Barr virus with leukaemic B cells in vitro. I. Abortive infection and rare cell line establishment from chronic lymphocytic leukaemic cells. Clinical and Experimental Immunology. 50 (2): 347—354. PMC 1536694. PMID 6295671.
15. Rickinson, A. B.; Crawford, D.; Epstein, M. A. (1977). Inhibition of the in vitro outgrowth of Epstein–Barr virus-transformed lymphocytes by thymus-dependent lymphocytes from infectious mononucleosis patients. Clinical and Experimental Immunology. 28 (1): 72—79. PMC 1540876. PMID 193663.
16. Yao, Q. Y.; Rickinson, A. B.; Gaston, J. S.; Epstein, M. A. (1986). Disturbance of the Epstein-Barr virus-host balance in rheumatoid arthritis patients: A quantitative study. Clinical and Experimental Immunology. 64 (2): 302—310. PMC 1542331. PMID 3017620.
17. Epstein, M. A.; Randle, B. J.; Finerty, S.; Kirkwood, J. K. (1986). Not all potently neutralizing, vaccine-induced antibodies to Epstein-Barr virus ensure protection of susceptible experimental animals. Clinical and Experimental Immunology. 63 (3): 485—490. PMC 1577551. PMID 3011324.
18. Professor Sir Anthony Epstein CBE FRS. Humanists UK (амер.). Процитовано 25 жовтня 2021.
19. Sir Anthony Epstein. Wolfson College, Oxford. Архів оригіналу за 13 October 2020. Процитовано 25 жовтня 2021.
20. Transactions of the Medical Society of London, Vol. 117 (2000), p. 66.
21. EBV Association: Sir Antony Epstein.
22. The 100th birthday of Prof. Sir Anthony Epstein. EAHP (брит.). 11 травня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
23. Who's Who: Epstein, Sir (Michael) Anthony.
24. Sir Michael Anthony Epstein. Oxford Reference (англ.). Процитовано 25 жовтня 2021.
25. Anthony Epstein. Royal Society (брит.). Архів оригіналу за 17 November 2015. Процитовано 25 жовтня 2021.
26. Royal Medal - Award winners. Royal Society. Архів оригіналу за 22 December 2015. Процитовано 25 жовтня 2021.
27. The Palgrave Dictionary of Anglo-Jewish History (2011), p. 258^{[недоступне посилання]}.
28. Epstein, Anthony. Academy of Europe. Архів оригіналу за 7 November 2017. Процитовано 25 жовтня 2021.
29. McGrath, Paula (6 квітня 2014). Cancer virus discovery helped by delayed flight. BBC News, Health. Процитовано 4 листопада 2015.
30. Epstein, A. (2012). Burkitt Lymphoma and the discovery of Epstein–Barr virus. British Journal of Haematology. 156 (6): 777—779. doi:10.1111/j.1365-2141.2011.09008.x. PMID 22233499.