Довге-Калуське

Довге-Калуське — село Калуського району Івано-Франківської області. Знаходиться на Прикарпатті за 2 км від траси М10 у межиріччі двох гірських річок, однією із них є Лімниця, другою — Чечва.

село Довге-Калуське
Школа
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Пійлівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26060170060012101
Основні дані
Засноване	1287[джерело?]
Населення	871
Площа	5,96 км²
Густота населення	146,31 осіб/км²
Поштовий індекс	77345
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°59′17″ пн. ш. 24°17′58″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	300 м
Водойми	Лімниця, Чечва, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради	77344, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Пійло вул. Грушевського, 85
Карта
Довге-Калуське
Довге-Калуське
Мапа
Довге-Калуське у Вікісховищі

Історія

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Довге належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославича включена до складу Русі. Наявні ж документи з кінця XIV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. Перша згадка про село датується 1387 роком.^{[джерело?]}

Село належало до королівської (державної) власності, тому згадувалося в люстраціях. У 1565 р. в селі було 17 родин: 9 селянських господарств (господарі: Гриць Старий, Іванко Вервечич, Тимко Ісайович, Яць Чорміт, Пилип Олександрович, Лазар Лущич, Вась Корнісь, Антон Чолганський, Мартин Чолганський) платили податки натурою і відробляли повинності, 1 господарство (Іван Коваль) замість податків і повинностей оплачувало грошима, піп (ім'я невідоме) тільки платив данину, а 6 підсадків (родини без землі та господарств, імена невідомі) тільки відробляли повинності^[1].

У 1648 р. жителі села взяли активну участь у народному повстанні, після відходу Хмельницького були масово репресовані^[2].

У 1661 р. в селі було 27 родин. В 1667 р. Калуш і прилеглі села, у тому числі Довге-Калуське, були знищені татарами. У 1720 році збудована нова церква також, як і попередня, названа святого Василія Великого.

Ця старовинна церква згоріла у 1869 р. Того ж року збудована нова церква, яка згоріла в 1911 р.^[3] У березні 1914 р. перевезли дерев'яну церкву св. Архистратига Михаїла^[4], престіл, Царські ворота, патериці з Калуша, тож у Довгому-Калуському і досі зберігаються ці унікальні речі^[5][6]. Освятили нову церкву 14 січня 1914 р. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 4 дзвони діаметром 57, 42, 36 і 32 см, вагою 85, 39, 25 і 17 кг, виготовлені в 1893-1904 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[7]

Читальня «Просвіти» в селі заснована в 1904 р., вже тоді в ній налічувалося 78 членів, завідувачем був Андрій Ребега, у будинку якого і розміщувалася читальня.^[8]

У 1939 році в селі проживало 960 мешканців (950 українців і 10 євреїв)^[9]. Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станиславівського воєводства.

В 1939—1940 р.р. побудована школа. Жителі села боролись проти німецьких і радянських окупантів у рядах ОУН і УПА, за що їх родини ув'язнювали і висилали «у віддалені райони СРСР».^[10] В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Довгому-Калуському — з 56 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Калуському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Бережниця, Добровляни і Довге-Калуське.^[11]

19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 301 утворено колгосп імені 1-го травня, куди загнали 186 селянських господарств. Село — 71 сім'ю (269 осіб) виселяла комуністична влада рішенням Калуського райвиконкому № 293 від 19 липня 1951 р. у Долинський район Кіровоградської області (8 сімей до колгоспу ім. Фрунзе в с. Шулявино, 14 сімей в с. Добрянка, 8 сімей у Богданівку, 6 сімей в Михайлівку і т. д.) зі спаленням НКВД залишених будівель^[12]. Землі села райвиконком 17 серпня рішенням № 328 поділив між колгоспами сусідніх сіл. Найболючішим було те, що людей змушували залишати рідні домівки, городи, худобу, сільськогосподарський реманент і підписувати заяви про їхній нібито добровільний переїзд. Багато сімей, спродавши господарство, переховувалися у своїх знайомих і родичів у навколишніх селах: Тужилові, Голині, Пійлі, Новиці, Берлогах, Добровлянах тощо. Влада залишила в селі напризволяще перестарілих, немічних, одиноких, жінок із дітьми і зробила все, аби від нього не зосталося навіть згадки^[13]. 9 жовтня 1951 р. райвиконком ухвалив рішення № 493 про ліквідацію сільради, а 3 листопада — рішення № 504 про передачу церкви для перебудови на приміщення для потреб будинку перестарілих та рішення № 505 про передачу школи під будинок перестарілих.

Однак більшість жителів у роки відлиги повернулися з чужого краю, відновили село, працювали за копійки в колгоспі^[14]. В 1955—1959 р.р. у Довгому-Калуському був побудований нинішній Народний дім, у 1967 р. відкрито сільську бібліотеку, яку в 1979 р. перемістили в нове приміщення при фельдшерсько-акушерському пункті. В кінці 50-х — на початку 60-х, коли в країні відбувалася масова руйнація храмів, довгівцям вдалося відстояти свою церкву і не дати її знести.

На сільському цвинтарі поміж інших могил збереглися три могили колишніх священиків^[15].

Соціальна сфера

• 862 осіб у 224 господарствах (станом на грудень 2012 року).
• Греко-католицька церква Василія Великого (храмове свято 14 січня) збудована 1916 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 764^[16].
• Народний дім.
• Школа І ст^[17]. на 50 місць.^[18]
• ФАП.
• Бібліотека.^[19]
• Хронічно аварійний міст.^[20][21]
• У 2018 р. встановлено освітлення вулиць.^[22]

• 
  Церква святого Василія Великого
• 
  Народний дім
• 
  Стадіон
• 
  ФАП
• 
  Міст через Чечву

Вулиці

У селі є вулиці^[23]:

• Василя Стефаника
• Зелена
• Івана Франка
• Володимира Івасюка (Колгоспна)
• Лесі Українки
• Новобудова
• Тараса Шевченка

Примітки

1. Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор. 89-90 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
2. Жерела до істориї України-Руси. — Львів : НТШ, 1898. — Т. IV. — С. 176—177, 214, 219, 237—238, 252.
3. Село Довге-Калуське у цифрах, подіях, фактах. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
4. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631 о. 14 спр. 485, а. 50.
5. Історія греко-католицької церкви Святого Архистратига Михаїла м. Калуш. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
6. Мандрівка Калушем. Вулиця Бандери
7. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
8. Парцей В. Андрейкова хата-читальня: на просвітницьких заходах у вихідні дні на його подвір’ї збиралося багато жителів села. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
10. "Сліз не соромлюся і не ховаю". Понівечена доля родини Андрія Мельника з Довгого-Калуського. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
11. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
12. Микола Коцан — війт, меценат, хранитель церкви. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.
13. Довге-Калуське. Вигнання на чужину. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 21 червня 2016.
14. Стара фотографія навіяла спогади про молодість у кирзаках і в коцовій хустці. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
15. Життєписи священиків із Довгого
16. Церква Св. Василя Великого. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
17. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
18. "Мертві" душі і завищена зарплата. У школі в Довгому-Калуському провели розслідування. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
19. У бібліотеці Довгого-Калуського обвалилася стеля. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
20. У селі Довге-Калуське зруйновано міст. ФОТО. — «Вікна», 2018.07.03. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 5 липня 2018.
21. Президент привітав мешканців Калуського району з відновленням мосту через річку Чечва. ФОТО. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
22. 8 кілометрів ліхтарів. У Пійлі та Довгому-Калуському зробили освітлення. ФОТО. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
23. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Фото

• 
  Табличка на трасі М10 з помилкою назви села
• 
  Знак з помилковою датою заснування
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Капличка
• 
  Набережна
• 
  Сільмаг
• 
  Стадіон
• 
  Місток на Пійло
• 
  Місток через Чечву

Посилання

• Василь ПАРЦЕЙ. Село Довге-Калуське у цифрах, подіях, фактах. [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Довге-Калуське [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Пійлівська сільська рада: дороги — найкращі, але проблем вистачає [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 105, 2) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]