Добра (Україна)

До́бра — село в Україні, у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 20 км на захід від смт Маньківка, за 15 км від станції Поташ та за 4 км від автошляху М05. Населення становить 1 074 особи.

село Добра
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Тер. громада	Маньківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA71060150030095658
Облікова картка	картка
Основні дані
Перша згадка	17 століття
Населення	1074 (на 1 січня 2005)
Поштовий індекс	20142
Телефонний код	+380 4748
Географічні дані
Географічні координати	48°57′47″ пн. ш. 30°7′57″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	212 м
Відстань до обласного центру	148,2 км[1]
Найближча залізнична станція	Поташ
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Добра
Сільський голова	Баліцький Іван Вікторович
Карта
Добра
Добра
Мапа
Добра у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Добра.

Історія

Поблизу села виявлено сліди трипільської культури, два поселення епохи бронзи, чотирнадцять курганів. На теренах поселення знайдено також римські срібні монети.

Село відоме з 17 століття. Назва походить, за переказами, від смачної джерельної води в місцевих криницях. З селом пов'язані події з Коліївщиною, українською козаччиною.

У 1760 році закладена й освячена священиком Феодором Погорілецьким на новому місці церква Різдва Божої Матері, у 1768 році перейшла з унії до православ'я, тоді тут налічувалося 147 дворів, а 1783 року — 121 двір та 629 чоловіків і жінок.

У 1864 році Лаврентій Похилевич так занотував про це поселення:

Юго-восточная часть села Красноставки называется Доброе, что находится при реке Конеле и считается за особое село, хотя состоит в непрерывной связи с Красноставкой и составляет одно владельческое имение Флориана Рожицкого (латинского исповедания). Жителей обоего пола 1460; церковь Богородичная, деревянная, 5-го класса; земли имеет 44 десятины; построена 1725 года.

У 1905 році село Добра відносилося до Верхняцької волості, Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення було 3076 десятин; на той час у селі було 412 дворів.

До складу села Добра входить присілок Красноставка — колись окреме село.

15 липня 1941 року війська Вермахту підійшли до села: кілька днів тривали криваві бої за Добру, село переходило із рук у руки, аж доки в кінці місяця переважаючі сили гітлерівців не захопили поселення. У роки нациської окупації в селі проти загарбників мужньо виступила родина Пороховського — Василь Кирилович, дружина Уляна Савівна й син Микола, які загинули в нерівному поєдинку з гітлерівцями у своєму будинку. 624 жителі села брали участь і Другій світовій війні, 138 з них нагороджені урядовими нагородами, 258 загинули.

1952 — в селі встановлено пам'ятник на могилі воїнів, що відвоювували село, а 1968 року — обеліск Слави односельцям, які полягли в боях за Батьківщину.

Станом на 1972 рік в селі працював колгосп імені Горького, за яким було закріплено 3947,5 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3701,5 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали механічна і деревообробна майстерні, пилорама. Також в селі працювали середня і початкова школи, два клуби, дві бібліотеки з фондом 14,5 тисяч книг, два медичних пункти, пологовий будинок, дитячі ясла і садок відділення зв'язку, ощадна каса, шість магазинів.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1120	99.12%
російська	9	0.80%
інші/не вказали	1	0.08%
Усього	1130	100%

Пам'ятки

Неокласичний садибний будинок Флоріана Рожицького та залишки садибного парку 19 ст. Пам'ятка архітектури.

Відомі люди

• Вихристюк Сергій Григорович — Прапорщик, командир евакуаційного відділення взводу МТЗ 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Загинув під час обстрілу в зоні АТО;
• Мельник Онисим Петрович  — письменник;
• Порохівський Гнат Ярмилович — полковник Дієвої армії УНР.^[3]

У селі народилися Герої Радянського Союзу:

• Кротюк Василь Купріянович (* 14 січня 1910 — † 2 березня 1982);
• Танцюра Іван Лазарович (* 22 червня 1920 — † 8 листопада 1985)

Галерея

• 
  Вулиця Центральна
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Дитсадок
• 
  Будинок культури
• 
  Магазин
• 
  Церква
• 
  Ставок
• 
  Садиба Рожицьких (19 ст.)
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям
• 
  Братська могила радянських воїнів
• 
  Братська могила радянських воїнів

Посилання

1. maps.vlasenko.net(рос.)
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 348 с. ISBN 966-8201-26-4

Література

• Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С. 172—178.
• Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.276.
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

• Наша Батьківщина Маньківка
• Dobra // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 66. (пол.)
• Добра на Via est Vita [Архівовано 26 квітня 2011 у Wayback Machine.]